26 ТРАВНЯ 2017

Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Знам'янська міська центральна універсальна бібліотека


Знам′янська міська центральна бібліотека- справжній осередок інформації, культури, дозвілля, координаційний та методичний центр бібліотек міста. Центральна бібліотека виконує безліч функцій як суспільний інститут- інформаційну, освітню, просвітницьку, дозвіллєву та ін. Першочерговим завданням є максимально повне й оперативне задоволення інформаційних запитів і потреб користувачів, сприяння розвитку промисловості, науки, культури міста. Напрями своєї діяльності вона вирішує в межах Законів України “Про бібліотеки і бібліотечну справу”, “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”, “Про мови…”, Національних цільових програм: “Діти України”, “Освіта”, “Планування сім'ї”, “Протидії зловживанню наркотичними засобами та їх незаконного обігу”, місцевих програм “Патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства”, “Фізичне виховання – здоров'я нації”, “Обдаровані діти” та ін. Одним з найважливіших завдань сьогодення Центральної бібліотеки є забезпечення вільного, необмеженого доступу до інформації та збереження її джерел. Надаючи знам′янчанам цю можливість, ми робимо знання та ідеї доступними для всіх, незважаючи на вік, стать, національність, віросповідання чи матеріальне становище. А потреба в інформації у населення міста величезна. Бібліотечний фонд нараховує більш 35 тис. документів. Щорічно ним користуються понад 3550 користувачів. За своїм якісним складом фонд універсальний, до якого входить література: • соціально-економічна; • науково-популярна; • виробнича; • спеціальна; • краєзнавча; • художня; видання на допомогу тим, хто навчається, підвищує кваліфікацію. Періодичні видання- газети та журнали нараховують більше 40 назв. В бібліотеці функціонують структурні підрозділи: • абонемент; • читальний зал; • Інформаційно-ресурсний центр; • відділ комплектування та обробки літератури; • дитячий відділ .

Останні події

«Тиждень дитячої та юнацької книги».


Вже стало традицією щорічне проведення в бібліотеках Всеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги, який в цьому році пройшов під гаслом «Дорога нам кожна книжка, нам без книги ніяк не можна». Серед його завдань - заохочення дітей до читання, популяризація найкращих надбань української та світової літератури. Протягом тижня в міській юнацькій бібліотеці діяла виставка для всіх користувачів бібліотеки: « Бібліотека. Книга. Читач»,була проведена акція: «Подаруй бібліотеці сучасну українську книгу»,організована година цікавих повідомлень: «По слідам давніх цивілізацій», проведена літературна бесіда : «Останній поет есмінців» (В.Пікуль),організовано перегляд літератури: «Струна звучащая стихами». Тиждень дитячої та юнацької книги став своєрідною акцією з популяризації надань національної та світової культури, та сприяє поглибленню і розширенню читацьких інтересів.

Зігріває душу молоду поетичне слово земляків


Запитаємо сьогодні пересічного краянина: кого він знає з відомих письменників краю? Відповідь обмежиться іменами І. Карпенка-Карого, М.Кропивницького, В.Винниченка та ще кількома прізвищами. І це в той час, коли наша земля дала світовій літературі десятки імен!... Основною метою літературної години “Зігріває душу молоду поетичне слово земляків”, яку підготувала та провела міська юнацька бібліотека, було познайомити молоде покоління: учні 9-В, 10-Б ЗОШ №3( учитель –філолог, кл. кер. Артьом Н.В.) з творчістю поета-земляка, перекладача Олександра Дмитровича Архангельського. “Поезія – це діло совісне”, - сказав неповторний Андрій Малишко. І та формула стала імперативом для кожної творчої душі, котра торкнулась слова. Лаконізм чоловічої поезії в якій чіткий ритм не дає збою є однією з характерних особливостей поезії О.Архангельського, який прийшов в поетичний світ не тільки зі своєю темою, а і з своїм, ні на кого не схожим поглядом. На зістрічі лунали вірші О.Ахангельського з його книг: “На едине о вечном, или Двухголосие”, “Кораллы слёз моих…Венок на сонет Сергея Есенина» , «Пятое время года» та переклади сонетів В.Шекспіра, віршів Л.Костенко, Є.Маланюка. Діалог між поетом і учнями відбувся в щирій , непримусовій атмосфері. Було приємно бачити в очах молоді зацікавленість, інтерес до поезії.

ТОЛЕРАНТНІСТЬ – єдність у різноманітті


Життя суспільства, як і життя окремої людини ґрунтується на впливі ідей, поглядів, теорій. За часи історії людства їх промайнуло чимало. Вони оволодівали розумом людей на більший чи менший термін. Деякі з них закликали до барикад, призводили до війн, ставали підставою для створення “образу ворога” з іншого народу. Але з розвитком суспільства до людей прийшло розуміння: що Земля не є надто великою, вона – наш спільний дім, всі люди в якому – сусіди. А для того, щоб людство успішно розвивалося, треба знаходити спільну мову. У безмежному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті на допомогу має прийти “рятувальне коло” толерантності. Ще у ХVIII ст. французький філософ – просвітитель Франсуа Марі Вольтер сказав свою знамениту фразу: “Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право висловити її я готовий віддати своє життя”. Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Саме цій темі була присвячена година спілкування “Толерантність – єдність у різноманітті”, яка пройшла в міській юнацькій бібліотеці для учнів 7-А класу (кл.кер. Півторак Л.Д.) ЗОШ № 3. Бібліотекарі присутнім на заході учням роз’яснили що : для того щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, “побутові війни”, кожній людині доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні; навчитися сприймати людей такими, якими вони є; цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання; зберігати “власне обличчя”; знайти себе і за будь – яких обставин залишатися собою.

СВІТ НАВКОЛО НАС


Вступивши у ХХІ століття, людство зазнало суттєвих трансформацій суспільного менталітету. Нові ідеї рішуче впливають на формування ставлення людей, яких раніше вважали і називали інвалідами і яких у новій системі цінностей розглядають як людей з особливими потребами. Визнання Україною Конвенції ООН про права дитини та Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захист і розвиток дітей посилило увагу громадськості до проблем дітей та молоді з особливими потребами, зумовило необхідність створення умов для їхньої інтеграції у систему сучасних суспільних відносин. ХVIII міський Тиждень дружби “Повір у себе” – це один із заходів, який допомагає усувати бар’єр у спілкуванні між дітьми з обмеженими можливостями з їх ровесниками, місцевим населенням, громадськістю міста. Для вихованців школи – інтернату міська юнацька бібліотека підготувала і провела годину цікавих повідомлень - “Світ навколо нас”. На зустрічі йшлося про давню науку – географію. Хто ж і коли вперше вжив слово “географія”?, а також про науки дані яких використовуються в географії: біологія, астрономія, фізика, математика та історія. Діти з інтересом слухали бібліотекарів, які розповіли , що Земля – наш дім, єдиний дім, іншого у нас немає, то так важливо дбати про його збереження та вивчати процеси, які в ньому відбуваються. І в цьому їм допоможуть глибокі та різноманітні знання про світ, в якому ми живемо. Інформація була подана в формі “цікавих повідомлень”, що дуже сподобалось вихованцям школи - інтернату.

Сивочолі роки


Людська осінь, як і природа, буває різною. В одних вона палахкотить розмаїттям барв, у інших – тихим бабиним літом, у третіх – суцільним присмерком, а той нудьгою. Яка пливе у прірву безнадії. Але перш, ніж настане осінь, перш, ніж зрадливо закапає сльоза і кривою цівкою побіжить по зморшках старості, перш ніж посивіє коса і зовсім іншими стануть очі, бо колір із них кудись утік, у кожного ще будуть весна і літо. Весна, літо...І ось тихою ходою підступає осіння пора: рано чи пізно, але дівчина стає молодицею, дружиною, потім ненькою, далі свекрухою чи тещею і, врешті – решт, бабусею, а парубок перетворюється на чоловіка, батька, тестя, свекра і, нарешті стає дідусем. Як старі дерева підтримують гілками одне - одне , так і старі люди відчувають себе доти, доки вони вкупі. А чи завжди ми пам’ятаємо про них, платимо їм увагою? Можливо, інколи ми забуваємо про них у щасливі й радісні хвилини життя, але коли у нас горе, біда ми , чомусь таки, завжди повертаємося до рідного дому, до батьківської безмежної доброти, тепла. Поки живі батьки, бабусі та дідусі, то ніяке зло не страшне для дітей та онуків. Про це все йшлося на годині милосердя “Сивочолі роки”, яка була присвячена Міжнародному Дню людей похилого віку. Захід пройшов в міській юнацькій бібліотеці 2 жовтня 2012 року, на якому були присутні учні 7-А класу ЗОШ №3 (кл. кер. Півторак Л.Д.). Основною метою заходу було донести до кожного учня те, що старість приходить до кожної людини; виховати в них любов і повагу до рідних, та близьких, до всіх людей похилого віку.

Сивочолі роки


Людська осінь, як і природа, буває різною. В одних вона палахкотить розмаїттям барв, у інших – тихим бабиним літом, у третіх – суцільним присмерком, а той нудьгою. Яка пливе у прірву безнадії. Але перш, ніж настане осінь, перш, ніж зрадливо закапає сльоза і кривою цівкою побіжить по зморшках старості, перш ніж посивіє коса і зовсім іншими стануть очі, бо колір із них кудись утік, у кожного ще будуть весна і літо. Весна, літо...І ось тихою ходою підступає осіння пора: рано чи пізно, але дівчина стає молодицею, дружиною, потім ненькою, далі свекрухою чи тещею і, врешті – решт, бабусею, а парубок перетворюється на чоловіка, батька, тестя, свекра і, нарешті стає дідусем. Як старі дерева підтримують гілками одне - одне , так і старі люди відчувають себе доти, доки вони вкупі. А чи завжди ми пам’ятаємо про них, платимо їм увагою? Можливо, інколи ми забуваємо про них у щасливі й радісні хвилини життя, але коли у нас горе, біда ми , чомусь таки, завжди повертаємося до рідного дому, до батьківської безмежної доброти, тепла. Поки живі батьки, бабусі та дідусі, то ніяке зло не страшне для дітей та онуків. Про це все йшлося на годині милосердя “Сивочолі роки”, яка була присвячена Міжнародному Дню людей похилого віку. Захід пройшов в міській юнацькій бібліотеці 2 жовтня 2012 року, на якому були присутні учні 7-А класу ЗОШ №3 (кл. кер. Півторак Л.Д.). Основною метою заходу було донести до кожного учня те, що старість приходить до кожної людини; виховати в них любов і повагу до рідних, та близьких, до всіх людей похилого віку.

Шляхами мужності і слави


Кожен рік віддаляє нас від тієї незабутньої і великої переможної весни 1945 р. Та живою і невмирущою є пам’ять про тих, хто ціною власного життя відстояв мир, свободу і незалежність Батьківщини, врятував світ від фашистської навали. Велика Вітчизняна війна стала частиною всенародної і сімейної пам’яті. Тисячі наших земляків були мобілізовані у діючу армію, 103 тис. – пішли боронити рідну землю у складі народного ополчення, 60 тис. чоловік будували оборонні укріплення. Для боротьби з окупантами в області було створено 35 партизанських загонів і 146 підпільних груп. Першими партизанськими загонами, які почали бойові операції проти німців, були загони під командуванням І.І. Нечаєва, А.С.Куценка, І.С.Щученка. В серпні 1941 року оспіваний у піснях Чорний ліс став рятівником і домівкою багатьом загонам народних месників. І перші рядки на вогняні сторінки опору фашистам вписав Знам’янський загін ім. Щорса, який очолив безстрашний воїн Іван Іванович Нечаєв. Саме про цей загін та його ватажка детально і цікаво розповів запрошений на урок мужності «Шляхами мужності і слави», у міську юнацьку бібліотеку 22.09.2011 р. депутат Знам’янської ради, перший секретар Знам'янського міського комітету Комуністичної партії України, другий секретар Кіровоградського комітету КПУ – Смик Олег Степанович. Присутні на заході, учні 10-х класів ЗОШ №3, затаївши подих слухали розповідь Олега Степановича. По обличчям молоді було зрозуміло, що вони не байдужі до всіх тих подій. Тож нехай День партизанської слави передається з покоління в покоління і надалі, нехай зберігає у наших серцях такі поняття як Батьківщина, честь, обов’язок і пам’ять.

Зірка на ім’я Булат Окуджава


Основна особливість бардовських пісень - це те, що в них завжди відкривається душа автора. Бардовська пісня, яка запитує, сумує і радіє. Щоб написати добру бардовську пісню зовсім не обов’язково бути професіональним співаком або гітаристом. Пісні треба віддати частинку себе, а для цього треба мати гармонійну, добру, світлу і безмежну душу. Така душа була у Булата Окуджави. В світі його пісень вітілилася доля їх автора, який виріс на Арбаті, пішов на війну із Грузії, багато мислив про історію та сучасність.В своїх піснях він сам, людина, яка завжди зберігала високі настрої душі. В міській юнацькій бібліотеці на засідання клубу за інтересами "Крок до гармонії" зібралися шанувальники бардовської пісні. Літературно-музична година була присвячена творчості барда :"Зірка на ім’я Булат Окуджава". Чарівний світ поезії Б. Окуджави...Він відчиняє перед нами чарівну красу слова, його багатогранність і магічну силу. Недарма поезію називають голосом серця, дзеркалом душі. Вона завжди з нами: і в хвилини відпочинку, і в тяжкий час життєвих випробовувань, і в радощі, і в смутку. Людина по своїй природі не може бути без поезії, без спілкування зі світом прекрасного. Під час заходу лунали чарівні рядки віршів та пісень видатного барда у виконанні шанувальників його творчості. А на завершення пролунала пісня Б. Окуджави "Давайте восклицать, друг другом восхищаться..."

На хресті розіп’ятий цвяхами літер


Кожна нація, якщо поважає себе, шанобливо ставиться до своєї літератури, злети і падіння, минуле й сучасне, її високість духу і ницість окремих представників. Чи не тому літературні персонажі стають пам’ятниками, нагадуючи про вічний пошук людиною ідеалів добра і краси, про велич, талант і нерозривний зв’язок з рідною землею їхніх творців. Побутує цілком слушна думка, що велич людського духу, людський характер, творчий потенціал з найбільшою силою проявляються в часи суспільних катаклізмів – війн, революцій, заворушень, голодоморів тощо. Ці події мали відлуння в житті та творчості поета, публіциста, літературного критика Євгена Маланюка. 28 лютого 2012 року у читальному залі міської юнацької бібліотеки відбувся захід: літературний портрет по творчості класика української літератури Євгена Маланюка ”На хресті розп’ятий цвяхами літер..”, присвячений 115-й річниці з дня народження поета. На заході були присутні учні 11-Б класу ЗОШ №3 (клас. кер.Хом’яченко Т.Н.) Бібліотекар читального залу Бабіна О.М. ознайомила учнів із життям і творчою спадщиною поета. Під час заходу лунали рядки з його поезій.

К Н И Г А - К Р А Щ И Й Д Р У Г


“ О, книга! Пресвята богине! Народу й роду берегине! Неопалима купина! Неначе зірка провідна ... “ Є багато див на землі, створених природою і зроблених руками людини. І серед них найбільше диво з див –книга. У ній весь неосяжний світ. Усе, що створено людським розумом, усе, до чого прагне наша душа, має своє відображення у книзі. Люди винайшли писемність, а з нею – й книгу. Для учнів 8 – х класів ЗОШ м. Знам’янка юнацька бібліотека підготувала вікторину “ Книга – кращий друг”, присвячену Дню писемності та мови. Присутнім на заході було цікаво згадати прислів’я та загадки про книгу, послухати цікаву розповідь бібліотекаря про будову книги, а потім прийняти участь у командному змаганні “До книги всі шляхи відкриті”.

Душі людської доброта


Милосердя, доброта. Ще з часів давньоруських благодійність була в традиціях нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – це в характері нашого народу. Саме таким був безкорисливий порив мільйонів людей, які прийшли на допомогу багатостраждальним народам Вірменії та Таджикистану після страшних землетрусів, аварії на ЧАЕС в Україні. Доброта, милосердя – багатоликі. Потреба в них повсякчас. Навіть тоді, коли немає біди. Милосердя й доброта – як два крила, на яких тримається людство. Як же могло так статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а його зміст звівся в основному до милостині. Невже для того, щоб відчути доброту наших сердець потрібні землетрус чи Чорнобильська катастрофа? Саме цим питанням і відповідям на них була присвячена морально-етична година «Душі людської доброта», яка відбулася 4 жовтня 2011 р. в міській юнацькій бібліотеці з учнями 11-х класів ЗОШ №3. З давніх-давен дзвони, окрім богослужіння, повсюдно використовувались як набат для сповіщення про якесь лихо, біль, на сполох під час пожежі, ворожого нашестя. Сьогодні дзвони б’ють на сполох, закликаючи нас до Милосердя, Доброти. Бо тільки милосердя робить нас справжніми людьми. Тож, люди! Будьмо милосердні!

Шляхами мужності і слави


Кожен рік віддаляє нас від тієї незабутньої і великої переможної весни 1945 р. Та живою і невмирущою є пам’ять про тих, хто ціною власного життя відстояв мир, свободу і незалежність Батьківщини, врятував світ від фашистської навали. Велика Вітчизняна війна стала частиною всенародної і сімейної пам’яті. Тисячі наших земляків були мобілізовані у діючу армію, 103 тис. – пішли боронити рідну землю у складі народного ополчення, 60 тис. чоловік будували оборонні укріплення. Для боротьби з окупантами в області було створено 35 партизанських загонів і 146 підпільних груп. Першими партизанськими загонами, які почали бойові операції проти німців, були загони під командуванням І.І. Нечаєва, А.С.Куценка, І.С.Щученка. В серпні 1941 року оспіваний у піснях Чорний ліс став рятівником і домівкою багатьом загонам народних месників. І перші рядки на вогняні сторінки опору фашистам вписав Знам’янський загін ім. Щорса, який очолив безстрашний воїн Іван Іванович Нечаєв. Саме про цей загін та його ватажка детально і цікаво розповів запрошений на урок мужності «Шляхами мужності і слави», у міську юнацьку бібліотеку 22.09.2011 р. депутат Знам’янської ради, перший секретар Знам'янського міського комітету Комуністичної партії України, другий секретар Кіровоградського комітету КПУ – Смик Олег Степанович. Присутні на заході, учні 10-х класів ЗОШ №3, затаївши подих слухали розповідь Олега Степановича. По обличчям молоді було зрозуміло, що вони не байдужі до всіх тих подій. Тож нехай День партизанської слави передається з покоління в покоління і надалі, нехай зберігає у наших серцях такі поняття як Батьківщина, честь, обов’язок і пам’ять.

Пам’ять переживе століття


З розбудовою нового демократичного суспільства в Україні зростає актуальність осмислення її минулого, того важкого й неоднозначного шляху, який пройшла держава протягом своєї історії його частиною є друга світова війна, як один з найскладніших, найтрагічніших і водночас найгероїчніших періодів історії України. Сьогодні навіть неможливо уявити, як покоління воєнної і повоєнної доби пройшло крізь терни окупації і концтаборів, голодного і холодного сирітства, не по літах важку працю дітей на підприємствах, колгоспних нивах поряд з дідусями і бабусями, молодими матерями, яких війна прирекла на довічне вдівство. А що про ту жахливу добу знають нинішні покоління? Майже нічого. Хіба що якусь дещицю з розповідей фронтовиків, слід котрих на землі тане, як по весні сніг. Напередодні Дня Перемоги, пам’яті про героїчне минуле нашого міста було присвячено зустріч учнів 11-Б класу ЗОШ №3 з депутатом міської ради, першим секретарем Знам’янської міської КПУ Олегом Степановичем Смиком. Він дуже цікаво розповів про партизанський рух на території Знам’янського району. В основу розповіді Олега Степановича ввійшли матеріали, надані йому нашим земляком-журналістом, краєзнавцем, почесним громадянином м. Знам’янки О.Рябошапкою. Зустріч пройшла в теплій, дружній атмосфері. Учні почули дуже багато нових і цікавих історичних фактів з героїчного минулого наших земляків. Пам'ять про ті події, непідвласні часу, збережена та передана з покоління до покоління, вона переживе століття.

«СЕРЦЕ ДО СЕРЦЯ»


З 3-го по 23-те травня 2010 року в нашому місті проходила Всеукраїнська акція «Серце до серця». Мета Акції – зібрати кошти, на які буде закуплено медичне обладнання для попередження та лікування дітей з різними вадами в обласній дитячій лікарні. Головною умовою передачі коштів є те, що вся будь-яка медична допомога дітям з використанням цього обладнання надаватиметься безкоштовно, стосовно чого існує система громадського контролю. Працівники міської юнацької бібліотеки проявили ініціативу – прийняти участь в цій акції. В холі бібліотеки було розташовано звернення до користувачів, а також встановлено скриньку з емблемою акції, для добровільних внесків. Бажаючі підтримати і прийняти участь в благодійній акції робили свій добровільний внесок в скриньку для коштів. Зібрані кошти були перераховані на рахунок Акції. Сподіваємося, що невеликий внесок який зроблено, став корисним для підтримки цієї акції.

Тренінг в юнацькій бібліотеці


Україна стала на шлях демократичного розвитку, ознакою якого є подолання дискримінації, встановлення нормативних відносин, в основі яких лежить ідеологія поваги до людської особистості. Питання гендерного підходу дозволяють поглянути на світ з точки зору комфортності існування в ньому, як жінок, так і чоловіків. Сучасні соціологи дійшли висновку, що гендерні ролі поведінка формується на основі культурних і соціальних відмінностей суспільства і не є наслідком природи. Ліквідація дискримінації жінок, яка зустрічається у буденній практиці українського суспільства, саме і передбачає створення рівних умов для розвитку особистості, для самореалізації індивіда без огляду на його статеву належність. Необхідно зробити суттєві кроки щодо зміни суспільної свідомості в питаннях гендерної рівності. У гендерній рівності не йдеться про питання жінок. Мова йде про рівну участь чоловіків та жінок у покращенні умов як їхнього власного життя, так і життя громади. Саме цим питанням був присвячений тренінг «Гендерна рівність. Шлюб і сім’я», який пройшов у міській юнацькій бібліотеці. Проходив він в рамках спільного проекту з ОЖІС, який носить назву «Розвиток і підтримка мережі громадянської освіти в Кіровоградській області». Метою тренінгу було: проінформувати учнівську молодь про такі важливі питання сьогодення, як гендерна рівність, ознайомити з основними нормативними актами, які захищають сімейні відносини. Групою учасників були учні старших класів ЗОШ №3. У процесі роботи були розглянуті основні питання: гендерна рівність, шлюб і сім’я. під час знайомства кожен учасник називав ім’я та своє призначення в сім’ї, а також напрацювали основні правила роботи та поведінки під час тренінгу. Гендер – поняття, що означає соціально-рольовий статус особистості, який визначає соціальні можливості в освіті, професійній діяльності, в доступі до влади, сексуальності, а також сімейні ролі і репродуктивну поведінку. Цікаво пройшла робота в групах: 1. Характеристики жінок та чоловіків 2. Стереотипи Під час роботи учасники 1-ї групи називали ознаки, характеристики, які притаманні лише чоловікам, або юнакам, а учасники 2-ї групи ознаки, характеристики, які притаманні лише жінкам, або дівчатам. І прийшли до висновку, що названі ознаки і характеристики притаманні для обох статей. Учасникам було запропоновано також назвати негативні наслідки стереотипу для чоловіків і для жінок. Після чого зроблено висновок, що стереотип – це думка про особисті якості людей, що може бути надмірно узагальненою і неточною. Навіщо потрібна родина? Чому з давніх-давен і по сьогодні вважається нормою створення сім’ї, виховання дітей, налагодження спільного побуту та проведення дозвілля? Всім цим питанням був присвячений другий блок тренінгу «Шлюб і сім’я». Зацікавив учасників правовий диктант, який довів, що хоча учасники тренінгу не досягли потрібного віку для укладання шлюбних відносин, добре обізнані з ними. Підводячи підсумки тренінгу, учасники усвідомили, що інформація яку вони отримали, була цікавою і корисною для них.

Тиждень дружби


ІНФОРМАЦІЯ по проведенню XV міського Тижня дружби «ПОВІР У СЕБЕ» В Україні спостерігається тенденція до зростання чисельності інвалідів унаслідок зниження рівня медичного обслуговування, росту наркоманії та алкоголізму, підвищення екологічної небезпеки. Суттєві суспільні перетворення сприяли освідомленню громадського спектру проблем людей з особливими потребами, трансформуванню соціальної політики від принципу соціального забезпечення до створення сприятливих умов для їхньої самореалізації. Дитина з особливими потребами – це дитина, яка потребує більше уваги, турботи, любові. Разом з тим, така дитина своїм існуванням, своєю присутністю виховує всіх нас: свою родину, класний колектив, усіх знайомих. Поряд з нею ми вчимося співчуттю, толерантності, людяності. Таку дитину потрібно вчити жити серед людей не зважаючи на свої фізичні вади, певну обмеженість. Важливо не обмежувати таку дитину в спілкуванні, а намагатися залучати її до активного суспільного життя. Це величезна кропітка праця, а найбільша нагорода за неї – усмішка дитини. Соціальна підтримка дітей та молоді з особливими потребами є одним з пріоритетних напрямків роботи бібліотек. Щорічно Знам’янський центр соціальних служб для молоді, з яким співпрацюють бібліотеки міста, проводить міський Тиждень дружби «Повір у себе» для дітей з особливими потребами. Мета проведення цього заходу: соціальна реабілітація дітей з особливими потребами, створення оптимальних умов для спілкування, інтелектуального розвитку, задоволення інтересів і уподобань дітей, організація відпочинку й дозвілля, підтримка та розвиток творчих нахилів дітей. Наприкінці листопада, початку грудня в нашому місті проходив XV міський Тиждень дружби «Повір у себе». Відкрила його 27 листопада 2009 року виставка творчих робіт вихованців школи-інтернату. Дитячий відділ бібліотеки №3 підготував для вихованців школи-інтернату годину спілкування «У хліба різний присмак». Тут була і розважальна програма «Карооке», де діти мали змогу продемонструвати свої здібності з вокалу і цікавий концерт вихованців і вчителів музичної школи ім. М.Лисенка «Мелодії дружби» і спортивні змагання «Веселі старти». Центр соціальних служб для молоді запросив до вихованців школи-інтернату обласний театр ляльок з виставою. Наша юнацька бібліотека напередодні Нового року підготувала для вихованців інтернату годину спілкування «Екскурс у новий рік». Підготували концерт і вихованці Будинку дитячої та юнацької творчості. XV Міський Тиждень дружби «Повір у себе» - це один із заходів поліпшення відкритих дверей, який допомагає усувати бар’єр в спілкуванні між дітьми з обмеженими можливостями, їх ровесниками, місцевим населенням, громадськістю міста. Зав.юнацькою бібліотекою: Зеленокур І.А.

Краєзнавча робота юнацької бібліотеки


Краєзнавство – комплексна наука, об’єктом її вивчення може бути історія, природа, населення, государство, культура краю. Бібліотечне краєзнавство – важлива складова частина загального краєзнавства. Його мета – виявити, зібрати, зберегти і надати в користування читачеві всі друковані матеріали, пов’язані за змістом з певною місцевістю, яка для її населення є рідним. Не менш важливо – забезпечити бібліографічною інформацією про ці матеріали всіх бажаючих. Досвід роботи свідчить, що успіх діяльності бібліотеки по пропаганді краєзнавчої літератури значною мірою залежить від якості довідково-бібліографічного апарату з питань краєзнавства. В бібліотеці ведеться краєзнавча картотека, яка детально відображає друкований матеріал про регіон який вона обслуговує.. Картотека включає опис книг, збірників, періодичних видань. Великий інтерес викликають газетні публікації, які інформують читачів про новини краєзнавчої літератури, про знаменні і пам’ятні дати краю, його історії. Звичайно, зараз великі можливості електронних баз даних, мережі Інтернет, але поки що наша юнацька бібліотека не має таких можливостей і нам доводиться працювати в умовах, які маємо. Останнім часом зростає інтерес користувачів до краєзнавства. За роки незалежності багато питань з історії України висвітлюється по-новому. Краєзнавчий фонд розкривається на книжкових виставках «О рідний край мій! Красу твою і теплоту, я бережу як вроду». Дуже подобаються читачам ігрові форми роботи, наприклад вікторини. Так читачам була запропонована вікторина «Чи знаєш свій край». Основна мета цього заходу – зацікавити дітей знаннями про рідний край, його історію, природу, господарство, населення, культуру, розширити світогляд учнів, їх пізнавальний інтерес. Великої популярності набула така форма роботи, як презентація книги. Бібліотекарі юнацької бібліотеки презентували своїм користувачам книгу Бориса Кузика та Василя Білошапки «Кіровоградщина: історія та сучасність центру України», яка розповідає про минуле й теперішнє Кіровоградської області. Популяризація давніх традицій, свят обрядів, фольклору є важливою ділянкою історико-краєзнавчої роботи. Вишивка в Україні – один з найпоширеніших і улюблених різновидів народної творчості, що втілює в собі поетичне осмислення життя і природи, світ краси і добра. Так користувачам бібліотеки була запропонована інформаційна година «Все про рушник». Присутні мали змогу дізнатися яку важливу роль відігравали рушники в оздобах хати, у весільному ритуалі. У травні місяці в бібліотеці пройшов День краєзнавства «Квітуча від краю до краю, будь щаслива рідна сторона» за програмою: - вечір відпочинку «Нашого цвіту по всьому світу»; - бесіда про письменників-земляків (О.Рябошапка, А.Загравенко). Про рідний край в грізні роки Великої Вітчизняної війни розповіла тематична поличка «Героїчний літопис рідного краю».

Бібліотечна акція «Підтримай бібліотеку!»


23 квітня відзначався Всесвітній День книги. Цей день дійсно відзначається в багатьох країнах насамперед заходами, які підкреслюють важливість читання та книги в житті людини. Король Іспанії в цей день читає книжку всій Іспанії по радіо або телебаченню, депутати Європарламенту – фотографуються за читанням улюблених книжок, в Голландії дарують квіти відвідувачам книгарень, ну і звісно відбуваються численні ярмарки, читання, фестивалі, конкурси і нагородження найкращих читачів. Завдяки книзі, перш за все ми отримуємо доступ до знань, ідей, духовних і моральних цінностей, до розуміння краси та творчих досягнень людини. Носій інформації, основа освіти і творчості, книга дає можливість кожній культурі розповісти про себе, знайомить із звичаями та традиціями різних народів. Книга – це вікно в світ культурного різноманіття, це міст, що сполучає різні цивілізації в часі і просторі. Відзначаючи Всесвітній День книги, ми всі повинні особливу увагу приділити важливій ролі книги у збереженні і примноженні культури кожної держави. Адже книга – це найкращий помічник в наших спільних зусиллях із захисту і збагачення культурної спадщини. З нагоди Всесвітнього Дня книги в м. Знам’янка була оголошена бібліотечна акція «Підтримай бібліотеку!». До акції були запрошені всі небайдужі шанувальники книги, які погодилися внести свій невеличкий вклад у розвиток бібліотечної справи міста. Користувачі Знам’янської юнацької бібліотеки не залишились осторонь і прийняли активну участь у цій акції. Загалом бібліотеці було подаровано 50примірників художніх книг. Бібліотечні працівники вдячні всім користувачам, які прийняли участь у акції.


Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх