21 КВІТНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Олександрійська ЦБС

11 вересня 2013 року на базі Олександрійської районної ЦБС пройшла творча майстерня на тему «Бібліотечне обслуговування як фактор соціалізації молоді». Відкрила заняття майстерні Чуянова Н. М., директор Олександрійської районної ЦБС.

Савенко Л. М., директор Кіровоградської ОЮБ ім. О. М. Бойченка розповіла присутнім як створити позитивний імідж сільської бібліотеки, а також познайомила з досвідом роботи публічних бібліотек зарубіжних країн.

Кісельова О. М., завідувач науково-методичним відділом зосередила увагу на тому, що при виборі форм масової роботи з молодими користувачами перевагу необхідно надавати ігровим, інтерактивним формам при яких у молоді розвивається бажання до творчої, продуктивної праці.

Про особливості індивідуальної роботи з юними користувачами розповіла Ткаченко С. Є., завідувач відділом абонементу.

Особливий інтерес викликала консультація завідувача відділом популяризації книги та організації змістовного дозвілля молоді Р.М. Твердоступ «Сучасний літературний процес та популяризація української літератури».

Полякова О. О., завідувач сектору соціокультурної діяльності в консультації «Бібліотека – центр громадської активності на селі» акцентувала увагу бібліотекарів на тому, що бібліотека повинна постійно рекламувати свою діяльність та свої послуги використовуючи різні методи реклами, а також поділася досвідом залучення ресурсів громади на розвиток бібліотеки у селі, перетворення її в край необхідний культурно - інформаційний осередок.

Творча майстерня дала прекрасну можливість обговорити наболілі проблеми, вислухати думки колег, дізнатися про те, як живуть і працюють інші бібліотеки.

увеличить
СавенкоЛ.М., директор ОЮБ ім.О.М.Бойченка

увеличить
Чуянова Н.М., директор Олександрійської районної ЦБС

увеличить
Учасники занять


Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх