26 КВІТНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Розділ 1. «У всякого своя доля і свій шлях широкий» : Сторінками біографії Т. Г. Шевченка


Історія мого життя складає частину історії моєї Вітчизни.

(Т. Шевченко)


Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за н. ст.) 1814р. в с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії. Його батьки, що були кріпаками багатого поміщика В. В. Енгельгардта, незабаром переїхали до сусіднього села Кирилівки.

1822р. батько віддав його «в науку» до кирилівського дяка. За два роки Тарас навчився читати й писати, і, можливо, засвоїв якісь знання з арифметики.

Після смерті у 1823р. матері і 1825р. батька Тарас залишився сиротою. Деякий час був “школярем-попихачем” у дяка Богорського. Вже в шкільні роки малим Тарасом оволоділа непереборна пристрасть до малювання. Він мріяв «сделаться когда-нибудь хоть посредственным маляром» і вперто шукав у навколишніх селах учителя малювання. Та після кількох невдалих спроб повернувся до Кирилівки, де пас громадську череду і майже рік наймитував у священика Григорія Кошиця.

Наприкінці 1828 або на початку 1829р. Тараса взято до поміщицького двору у Вільшані, яка дісталася в спадщину П. Енгельгардту. Восени 1829р. Шевченко супроводжує валку з майном молодого пана до Вільно. У списку дворових його записано здатним «на комнатного живописца». Усе, що ми знаємо про дитину й підлітка Шевченка зі спогадів і його творів, малює нам характер незвичайний, натуру чутливу й вразливу на все добре й зле, мрійливу, самозаглиблену і водночас непокірливу, вольову і цілеспрямовану, яка не задовольняється тяжко здобутим у боротьбі за існування шматком хліба, а прагне чогось вищого. Це справді художня натура. Ці риси «незвичайності» хлопчика помітив ще його батько. Помираючи, він казав родичам: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба; він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його моє наслідство або нічого не буде значить, або нічого не поможе».

У Вільно Шевченко виконує обов’язки козачка в панських покоях. А у вільний час потай від пана перемальовує лубочні картинки. Шевченка віддають вчитися малюванню. Найвірогідніше, що він короткий час учився у Яна-Батіста Лампі (1775-1837), який з кінця 1829р. до весни 1830р. перебував у Вільно, або в Яна Рустема (?-1835), професора живопису Віленського університету. Після початку польського повстання 1830р. віленський військовий губернатор змушений був піти у відставку. Поїхав і його ад’ютант Енгельгардт. Десь наприкінці лютого 1831р. Шевченко у валці з панським майном помандрував до Петербурга.

У 1832р. Енгельгардт законтрактовує Шевченка на чотири роки майстрові петербурзького малярного цеху В. Ширяєву. Разом з його учнями Шевченко бере участь у розписах петербурзьких театрів.

У 1835р. з Шевченком познайомився учень Академії мистецтв І. Сошенко. Він робить усе, щоб якось полегшити його долю: знайомить з Є. Гребінкою і конференц-секретарем Академії мистецтв В. Григоровичем, який дозволяє Шевченкові відвідувати рисувальні класи Товариства заохочування художників. Згодом відбувається знайомство Шевченка з К. Брюлловим і В. Жуковським. Вражені гіркою долею талановитого юнака, вони 1838р. викупляють його з кріпацтва.

21 травня 1838р. Шевченка зараховують стороннім учнем Академії мистецтв. Він навчається під керівництвом К. Брюллова, стає одним з його улюблених учнів, одержує срібні медалі (за картини «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці» (1840), «Циганка-ворожка» (1841), «Катерина» (1842)). Остання написана за мотивами однойменної поеми Шевченка. Успішно працює він і в жанрі портрета (портрети М. Луніна, А. Лагоди, О. Коцебу та ін., автопортрети).

Вірші Шевченко почав писати ще кріпаком, за його свідченням, у 1837р. Пробудженню поетичного таланту Шевченка сприяло, очевидно, знайомство його з творами українських поетів (Котляревського і романтиків). Кілька своїх поезій Шевченко у 1838р. віддав Гребінці для публікації в українському альманасі «Ластівка». З’являються перші збірки Шевченка – «Кобзар», 1840 р. та «Ластівки», 1841 р.

Навчаючись у Академії мистецтв і маючи твердий намір здобути професійну освіту художника, Шевченко, дедалі більше усвідомлює своє поетичне покликання. Він пише поеми, драми, вірші.

Перша подорож Шевченка на Україну продовжувалася близько восьми місяців. Виїхавши з Петербурга у травні 1843р., поет відвідав десятки міст і сіл України (рідну Кирилівку, Київ, Полтавщину, Хортицю, Чигирин тощо). Спілкувався з селянами, познайомився з численними представниками української інтелігенції й освіченими поміщиками. На Україні Шевченко багато малював, виконав ескізи до альбому офортів «Живописна Україна». Єдиний випуск цього альбому вийшов 1844р. у Петербурзі.

Весною 1845р. Шевченко після надання йому Радою Академії мистецтв звання некласного художника знову повертається в Україну, де багато подорожує (Полтавщина, Чернігівщина, Київщина, Волинь, Поділля), записує народні пісні, малює архітектурні й історичні пам’ятки, портрети й краєвиди. З жовтня по грудень 1845р. поет переживає надзвичайне творче піднесення, пише багато творів.

5 квітня 1847р «за створення підбурливих і найвищою мірою зухвалих віршів» Шевченка було заарештовано, згодом призначено рядовим до Окремого Оренбурзького корпусу. На вироку цар Микола І дописав: «Під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати». Були заборонені й Шевченкові книжки. Всупереч цьому, з негласного дозволу безпосереднього начальства на засланні він зробив сотні малюнків і начерків — переважно пейзажів, а також портретів і жанрових сцен.

1 травня 1857р. було дано офіційний дозвіл звільнити Шевченка з військової служби зі встановленням за ним нагляду і забороною жити в столицях.

У кінці березня 1858 р. Шевченко приїхав до Петербурга. Літературно-мистецька громадськість столиці гаряче зустріла поета. В останні роки життя він бере діяльну участь у громадському житті, виступає на літературних вечорах, стає одним із фундаторів Літературного фонду, допомагає недільним школам в Україні.

Влітку 1859 р. Шевченко відвідав Україну. Зустрівся в Кирилівці з братами й сестрою. Мав намір оселитися на Україні. Шукав ділянку, щоб збудувати хату. Та 13 липня біля с. Прохорівка його заарештували. Звільнили через місяць і запропонували виїхати до Петербурга.

У ці роки Шевченко багато працював як художник, майже цілком присвятивши себе мистецтву офорта, багато в чому збагативши його художньо-технічні засоби (1860 р. Рада Академії мистецтв надала йому звання академіка гравірування). До активної поетичної творчості Шевченко повернувся не відразу: 1858р. у Петербурзі написав лише два вірші, 1859р. – 11 і велику поему «Марія2, а 1860р. – 32.

У січні 1860 р. під назвою «Кобзар» вийшла збірка, яка складалася з 17 написаних до заслання поезій.

Заслання підірвало здоров’я Шевченка. На початку 1861 р. він тяжко захворів і 10 березня помер. Похований був на Смоленському кладовищі у Санкт-Петербурзі Через два місяці, виконуючи заповіт поета, друзі перевезли його прах на Україну і поховали на Чернечій (тепер Тарасова) горі біля Канева.



Шевченко Т.
Автобиография. Дневник / Т. Шевченко ; редкол.: А. Т. Гончар, П. А. Загребельный, Б. И. Олейник [и др.] ; предисл. В. М. Русановского ; прим. В. С. Бородина. ? К.: Дніпро, 1988. ? 344 с. ? (Библиотека украинской классики «Дніпро»).


Автобіографія і щоденник ? цінне джерело фактичних відомостей про життєвий і творчий шлях Т. Г. Шевченка (1814-1861).

   

Шевченко Т.
Щоденник : Для серед. та ст. шк. віку / Пер. з рос. О. Кониського; Передм. та пер. віршів В. Шевчука. ? К.: Школа, 2003. ? 272 с.:іл. ? (Шкільна хрестоматія).

Щоденник Тараса Шевченка охоплює період від 12 червня 1857 р.по 13 липня 1858 р. і розповідає про напружені дні очікування волі, тривалу дорогу до Петербурга через Астрахань, Нижній Новгород, Москву. Це видання — перший повний український переклад Шевченкового щоденника. «Додаток до прочитаного...», розміщений в кінці книжки, обов'язково стане в пригоді вчителям та учням. Розлогий коментар, детальні примітки допоможуть читачеві краще пізнати середовище, в якому випало жити і творити поетові, більше дізнатися про його друзів і знайомих.

   

Анісов В., Середа Є.
Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка / Василь Федорович Анісов, Єлизавета Омелянівна Середа. ? Вид. 2-ге, доп. ? К.: Дніпро, 1976. ? 392 с.

У книзі подаються події і факти з життя та діяльності великого українського поета. Кожна дата обґрунтовується відповідними документальними, архівними чи дослідницькими джерелами.

   

Вічний як народ: сторінки до біографії Т. Г. Шевченка : навч. Посібник / [авт.-упоряд. О. І. Руденко, Н. Б. Петренко]. ? К.: Либідь, 1998. ? 272 с.

Тема України, доля народу, біблійні мотиви ? ці невичерпні пласти творчості українського генія, великого поета і художника Т. Г. Шевченка висвітлюються в книзі. Сторінки життя та творчості Кобзаря, хрестоматійно відомі теми доповнюють і поглиблюють раніше не публіковані документи, спогади сучасників Т. Г. Шевченка, а також репродукції з його картин, офортів, автографи тощо.
Для студентів вищих навчальних закладів, учителів та учнів середніх шкіл, ліцеїв і гімназій, усіх шанувальників великого Кобзаря.

   

Гончар Ю. О.
Сердечний рай (Гендерні аспекти художнього світу Тараса Шевченка) : монографія / Ю. О. Гончар ; наук. ред. В. Пахаренко ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка, Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. ? Черкаси : Брама-Україна, 2010. ? 188 с.

У монографії осмислено можливості застосування гендерної літературної теорії для інтерпретації художнього світу письменника. Подано аналітичний огляд праць, у яких актуалізовано гендерний підхід до творчості Т. Шевченка. Окреслено джерела своєрідності гендерного світобачення поета. Здійснено аналіз специфіки відображення фемінності і маскулінності, переосмислення, наближення їх до нової андрогінної якості у доробку Т. Шевченка з урахуванням гендерної ідентичності автора, своєрідності структури процесу творення, типу письма.

   

Грабович Г.
Шевченко, якого не знаємо : З проблематики символічної автобіографії та сучасної рецепції поета / Григорій Грабович. ? К.: Критика, 2000. ? 317 с.

Автор зробив спробу відповісти на питання, що робить Шевченка Шевченком, що визначає його неповторний стиль, його почерк?

   

Дзюба І.
Тарас Шевченко / Іван Дзюба. – К.: Альтернативи, 2005. – 704 с.: іл.


Пропонована книга є спробою поєднати докладну розповідь про життєвий шлях Тараса Шевченка з текстологічним аналізом його поетичних і прозових творів та коротким оглядом малярської спадщини. Автор прагнув охопити весь обшир літературної та громадянської діяльності великого сина України в широкому історичному контексті, розкрити центральне місце Шевченка в усьому національному житті.

   

Доля : книга про Тараса Шевченка в образах та фактах / автор-упорядник В. Шевчук ; іл. Ю. Іванченка. ? К.: Дніпро, 1993. ? 779 с.

В книзі розповідається про життя Т. Г. Шевченка, про людей, з якими він приятелював та зустрічався, і про світ, який його оточував, про міста села та будинки, де він бував і жив, про буття його народу, який він оспівував, про книги, які він видавав, бачив і читав, про документи за його іменем, про картини, про його прижиттєві зображення в малюнках, гравюрах та портретах, а також про художників, котрі ілюстрували його твори.

   

Жур П. В.
           Труди і дні Кобзаря / Петро Жур. – К.: Дніпро, 2003. – 520 с.: іл.

Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка «Труди і дні Кобзаря» є підсумком багаторічної дослідницько-пошукової роботи відомого літературознавця, лауреата Шевченківської премії Петра Жура. Простежуючи день за днем життєвий шлях поета й художника, П. Жур на документальній основі встановлює точні дати його перебування в Україні та поза її межами, виникнення кожного віршованого чи малярського твору, повістей і листів, записів у щоденнику та ін. Використані автором архівні матеріали, мемуарні згадки, публікації в тодішній пресі створюють широку панораму діяльності Шевченка та сприйняття його творчості сучасниками.

   

Єфремов С. О.
Шевченкознавчі студії / С. О. Єфремов; Передмова Е. С. Соловей; Упорядкув. О. В. Меленчук. ? К. : Україна, 2008. ? 368 с., портр.

До видання увійшли вперше зібрані разом шевченкознавчі твори видатного історика української літератури, критика, культурно-громадського діяча Сергія Єфремова (1876-1939) ? як фундаментальні наукові праці, так і оригінальні розвідки, полемічні статті, рецензії на тогочасні публікації, що стосуються життя і творчості Кобзаря.

   

Забужко О. С.
Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. ? К.: Абрис, 1997. ? 144 с.

На різні філософські питання, пов'язані з постаттю Шевченка в українській духовній культурі, шукає відповіді О. Забужко в своїй книжці, котра ще до виходу в світ здобула високу оцінку провідних фахівців як вітчизняної, так і зарубіжної славістики.

   

Зайцев П.
Життя Тараса Шевченка : монографія / П. Зайцев. ? 2-е вид. ? К.: Обереги, 2004. ? 480 с.

Монографія видатного шевченкознавця Павла Зайцева своєчасно не дійшла до свого основного читача. Внаслідок драматичного перебігу історичних подій в Україні ця, єдина у своєму роді, правдива біографія Тараса Шевченка була неприйнятою для цензурних приписів різної, часом протилежної орієнтації.

   

Зайцев П. І.
Життя Тараса Шевченка / Павло Зайцев ; [вид. підгот., іл. упоряд. та прокоментував Ю. Іванченко ; передм. В. Шевчука]. ? К.: Мистецтво, 1994. ? 352 с.: іл.

П. І. Зайцев (1886-1965) ? один з найвидатніших шевченкознавців минулого століття, підносить значення Шевченка як національного пророка, під впливом ідей якого розвивалася і досі ведеться боротьба за цілковиту незалежність України. Видання доповнене значною кількістю кольорових та чорно-білих ілюстрацій, архівних матеріалів, фото, репродукцій художніх творів як самого Шевченка, так і його сучасників.

   

Збірник праць Міжнародної (38-ї) наукової шевченківської конференції, 20-21 квітня 2011 р. : до 197-ї річниці з дня народження Т. Г. Шевченка та 150-ї річниці його перепоховання в Україні / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Черкаська облдержадміністрація, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН УКраїни [та ін.] ; відп. ред. В. Т. Поліщук. ? Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2011. ? 690 с.

У збірнику вміщено наукові статті учасників Міжнародної (38-ї) наукової шевченківської конференції, проведеної в Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького 20-21 квітня 2011 року. Наукові розвідки, згруповані в шести тематичних розділах, розкривають широкий спектр актуальних проблем шевченкознавства.

   

Ковтун Ю.
Тарасові музи / Юрій Ковтун. ? К.: Україна, 2003. ? 207 с.

У науково-популярній книзі розповідається про жіноцтво, яке оточувало Тараса Шевченка, про його сердечні почуття, його музи, що надихали великого поета й художника на створення геніальних поезій, невмирущих полотен, про музу всього його життя, якою була для нього Україна. В додатку: листи Т. Г. Шевченка до коханих жінок.

   

Мельниченко В.
Тарас Шевченко: «Моє перебування в Москві» / В. Мельниченко. ? М. : ОЛМА Медиа Групп, 2007. ? 512 с.

Унікальна книга доктора історичних наук, члена-кореспондента АПН України, заслуженого діяча науки України Володимира Мельниченка, в якій уперше всебічно розкривається неодноразове перебування Тараса Шевченка в Москві. Вчений встановив адреси, які відвідав поет у місті, з науковою точністю і художньою теплотою передав атмосферу тих часів, обгрунтовано населив Шевченкове оточення в Москві відомими інтелектуалами, діячами культури та науки, глибоко розкрив дружбу і московські зустрічі Тараса Шевченка з Михайлом Щепкіним, Осипом Бодянським, Михайлом Максимовичем.

   

Огієнко І.
Тарас Шевченко / Іван Огієнко; упоряд. М. С. Тимошик. – К.: Наша культура і наука, 2003. – 432 с.: іл.

«Тарас Шевченко» – одна з небагатьох книг Івана Огієнка, яку він писав усе своє життя, але так і не довів свій творчий задум до кінця. Створені в еміграції, сотні рукописних сторінок повернулися на Батьківщину лише тепер – більш ніж через чотири десятиліття після написання і через тридцять літ після смерті автора. Це видання стане своєрідним відкриттям для сучасного шевченкознавства.

Зважаючи на новизну, емоційність і доступність викладу, авторські знахідки і відкриття, нинішній український читач мимоволі сприйме цю унікальну книгу не лише розумом, а й душею і серцем. Вона, без перебільшення, писалася кров'ю серця і призначалася Україні.
   

Спогади про Тараса Шевченка : збірник / уклад. і прим. В. С. Бородіна, М. М. Павлюка, О. В. Бороня ; авт. передм. В. Л. Смілянська. ? К.: Дніпро, 2010. ? 608 с.

До збірника спогадів про Тараса Шевченка ввійшли мемуари його сучасників. Матеріали збірника, в яких розповідається про окремі епізоди життя геніального сина українського народу, створюють цілісну картину життєвого і творчого шляху основоположника нової української літератури.

   

Франко Іван.
Шевченкознавчі студії / Упоряд. М. Гнатюк. ? Львів : Світ, 2005. ? 472 с.

У книзі вперше в Україні зібрано шевченкознавчі студії Івана Франка, які друкувалися від 80-х років ХІХ ст. до перших десятиліть ХХ ст. в українських, польських, німецьких та ін. виданнях. Згруповані в одному виданні шевченкознавчі праці І. Франка відображають еволюцію його поглядів, а також дають змогу глибше осягнути ідейно-тематичні та образно-стильові особливості поезії Т. Шевченка, історичне значення художнього досвіду великого поета в українській і світовій літературі.

   

Чанін С. В.
    Великий рід великої людини : науково-попул. нарис про Т. Г. Шевченка та його родовід / С. В. Чанін. ? К.: ТОВ «Елібре», 2008. ? 159 с.

У книзі по крихітках відтворюється живий і неповторний образ Тараса Григоровича, його чуйна і зворушлива душа, погляди й світогляд. Кожна деталь, кожна характеристика мають безперечний інтерес. Автор, використовуючи документальні та мемуарні джерела, спробував відстежити поворотні моменти в долі українського класика, прагнув виявити, наскільки це було можливо, маловивчені лінії двоюрідних родичів поета і тим самим доповнити вже наявні дані генеалогічних досліджень.

   

Чуб Д.
Живий Шевченко : біографічні та літературознавчі оповіді / Д. Чуб ; передм. М. Слабошпицького. ? К.: Ярославів Вал, 2005. ? 200 с.

Автор книжки ? український письменник з Австралії Дмитро Нитченко (Чуб). Багато років присвятив він вивченню життєвого і творчого шляху великого поета, зібрав чимало невідомих фактів з його біографії. Дослідник прагнув розкрити образ Тараса Шевченка, показати, яким він був у повсякденному житті, які мав смаки, уподобання, характер; розповісти про його кмітливість і дотепність, його романтичні пригоди та спроби одружитися.

Яхімович А.
Родовід Тараса Шевченка в його нащадках / А. Яхімович. ? Черкаси : Брама-Україна, 2008. ? 80 с.

Ця книжка про родину Тараса Шевченка. Автор багато років здійснює науково-пошукову роботу по вивченню родоводу Кобзаря. Ним установлено і підтримуються зв'язки з багатьма родинами нащадків поета по його братах і сестрах. Генетично багатий на мистецьку складову, рід Шевченків дав Україні багато талановитих служителів муз - художників, фотографів, музикантів, співаків, архітекторів.

   



Дивись також:


http://www.univ.kiev.ua/ru/geninf/osobystosti/shevchenko/ – біографія Шевченко Тараса Григоровича


http://lelekanews.blogspot.com/2013/03/blog-post_6.html - маловідомі факти з життя Тараса Шевченка


http://svatovo.ws/shevchenko/shevchenko.html - невідомий відомий Тарас Шевченко


http://www.youtube.com/watch?v=dX5LeZSK1Wg – відео великі Українці


http://www.youtube.com/watch?v=uJd2ajOPoH8 – відео обличчя української історії


http://www.youtube.com/watch?v=_QY2ZSTPX_w – відео дітям про Шевченка




НАЗАД


Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх