21 СІЧНЯ 2018

Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Розділ 4. Вінок пошани Кобзарю


«Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля»

(В. Симоненко)


Тарас Григорович Шевченко став для українців прикладом для наслідування. Він став «людиною, яка була доброю для рідного народу та злою для нещирих ворогів». І справді, Шевченко дуже любив свій народ, він возвеличував його у своїх творах, можливо, саме за це, українці йому віддячили. І'мя Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому поставлені пам'ятники, його твори перекладені майже на всі мови світу, його ім'ям в Україні названо навчальні заклади, театри, площі, вулиці, населені пункти. На сьогодні відомо безліч закладів, підприємств, організацій, які з гордістю носять велике звання Тараса Григоровича Шевченка. Серед найвідоміших таких закладів є:


• Національний академічний театр опери й балету ім. Тараса Шевченка.

• Державний Академічний Драматичний Театр ім. Т.Г.Шевченка.

• Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка.

• Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

• Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України.

• Луганський національний університет імені Тараса Григоровича Шевченка.

• Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут імені Тараса Шевченка.

• Чернігівський національний педагогічний університет імені Тараса Григоровича Шевченка.

• Державне підприємство «Харківський приладобудівний завод імені Тараса Григоровича Шевченка» та багато інших.


Шевченківські місця на карті Кіровоградщини

Вулиця, яка носить зараз ім'я Т. Г. Шевченка, в м. Кіровограді з'явилася, ймовірно, у 1755 році. До 1926 року вона носила назву Петрівська. У зв'язку з 65-річчям від дня смерті Тараса Шевченка вулицю перейменували, назвавши її іменем великого сина України. ЇЇ цілком справедливо називають однією з найважливіших і найкрасивіших вулиць м. Кіровограда. На вулиці Шевченка є кілька пам'яток історії, культури та архітектури, з нею пов'язано багато історичних подій.

На вулиці Шевченка знаходиться святе для кожного кіровоградця місце. Це сквер, який носить ім'я геніального поета і художника, перед будівлею Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей імені А.П. Гайдара, а в ньому бронзовий пам'ятник Кобзареві. Автори пам'ятника — відомі київські скульптори Макар Вронський і Анатолій Гончар та місцевий кіровоградський архітектор Анатолій Губенко. Відкрито його 1982 року на зміну першому пам'ятнику, встановленому у 1960 році на відзнаку 100-річчя від дня народження Т. Шевченка, оскільки попередній був виконаний із нетривких матеріалів. (Матівос Ю. Вулицями рідного міста. – Кіровоград: ТОВ «Імекс-ЛТД», 2008, - С.15)




Бабенко О. А.
Провідна зоря корифеїв : Тарас Шевченко у житті та творчості корифеїв укр. професійного театру : Матеріали на допомогу працівникам культури і мистецтва, викладачам, учителям, студентам, учням / О. А. Бабенко, О. О. Бабенко. ? Кіровоград : Центр.-Укр. вид-во, 2001. ? 38 с. : фотоіл. ? (Сер. «Бесіди про Корифеїв»).

 

   

Билинская М. Л.
Шевченко и музыка / М. Л. Билинская. ? К.: Музична Україна, 1984. ? 129 с.: ил.: ноты. ? (Сер. «Писатель и музыка»)
У книзі розповідається про роль народної пісні і професійної музики в житті і творчості Т. Г. Шевченка. Автор аналізує взаємозв’язок поетичних творів великого Кобзаря з українською народною пісенною творчістю, подає широкий огляд музичної шевченкіани.

 

   

Вінок великому Кобзареві. ? К.: Рад. письменник, 1961. ? 486 с.
Збірник був виданий до 100-річчя з дня смерті Т. Г. Шевченка. В нього ввійшли поетичні та прозові твори, присвячені великому Кобзареві.

 

   

Жмир В. Ф.
Шевченко в Києві : Фотопутівник. ? К.: Мистецтво, 1984. ? 127 с., іл.
В поетичному доробку і прозовій творчості Т. Шевченка часто згадується Київ. Поет неодноразово бував тут, зустрічався з друзями, робив замальовки, написав свої геніальні твори. Фотопутівник познайомить читача з пам’ятними місцями в Києві, де бував та жив Т. Г. Шевченко, які збереглися до нашого часу.

   

Королюк Н. І.
Кобзарева пісня: поезія Тараса Шевченка і музика / Ніна Королюк. ? К.: Фонд мистецтв «Юні таланти», 1994. ? 75 с.
Книга відомого музикознавця, професора Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського Н. І. Королюк присвячена 180-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка, розкриває складну і цікаву тему ? поезія Шевченка і музика. У популярній формі тут розповідається про життя геніального поета і художника, про те, яке важливе місце в його житті посідала музика, особливо українська народна пісня, яке значення вона мала для творчості Кобзаря, яким чином поезія Шевченка вплинула на розвиток української музики. Автор знайомить читачів з кращими музичними творами, написаними на Шевченківські тексти.

   

Мельниченко В.
Тарас Шевченко в Москві / В. Ю. Мельниченко. ? К.: Либідь, 2009. ? 710 с., іл. ? (Бібліотека Шевченківського комітету).
У книзі розкрито малодосліджену сторінку Шевченкової біографії ? поетове перебування у Москві у 1844, 1845, 1858 і 1859 роках. Автор змальовує життя тодішньої Москви в усіх його побутових і культурних подробицях, подає портрети «освічених москвичів» ? знайомих Шевченка та життєписи його друзів Осипа Бердянського та Михайла Щепкіна. Видання щедро ілюстроване Шевченковими графічними і живописними творами, архівними фотографіями, багато з яких публікуються вперше.

   

Музей Т. Г. Шевченка. Київ. Державний музей Т. Г. Шевченка : альбом / [авт.-упоряд.: Л. І. Внучкова, Г. П. Паламарчук, О. І. Паляничко]. ? К.: Мистецтво, 1989. ? 168 с.: іл. ? Рез. рос. та англ. мовами.

Державний музей Т. Г. Шевченка ? один із пам’ятників великому українському поетові, художникові та мислителю. В альбомі репродуковано образотворчу Шевченкіану з колекції музею, створену самим Кобзарем, а також живописні полотна, графічні твори його сучасників та послідовників ? російських та українських митців. Розрахований на широкі кола шанувальників мистецтва. 

   

На Тарасовій горі = On Tarasova Hora = Auf dem Taras-Berg : путівник Шевченківського нац. заповідника в м. Каневі / Шевченківський нац. заповідник ; авт.-упоряд.: В. Авраменко, Т. Філіпович, А. Яхімович ; пер. на англ. Т. Ю. Коломієць ; пер. на нім. В. П. Швидкий. ? Черкаси : Брама-Україна, 2011. ? 80 с. : фото. кол. ? укр., рос., англ., нім. мовами.

 

   

Національний музей Тараса Шевченка : [альбом] / упоряд.: Т. Андрущенко, С. Гальченко. ? К.: Мистецтво, 2002. ? 224 с.: іл. ? Текстівки англ., рос., нім., рос., фр.

Альбом представляє значну частину мистецької колекції творів Тараса Шевченка, рукописи його поезій, прижиттєві видання, меморіальні речі, що зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка. Це неоціненна спадщина генія, постать і творчість якого сфокусувала в собі буття українського народу на всі часи. Репродукції художніх творів супроводжуються науковими коментарями.

   

Шевченкознавство у Київськомунаціональному університеті імені Тараса Шевченка (1860-2010). Сторінки історії : монографія / Л. М. Задорожна, Г. Ф. Семенюк, С. К. Росовецький [та ін. ; відп. ред. Л. М. Задорожна] ; Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. ? 2-е вид., допов. та переробл. ? К.: Київський університет, 2011. ? 560 с.

Друге видання колективної монографії «Шевченкознавство у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (1860-2010)» присвячене проблемі рецепції творчості Тараса Шевченка. Це спроба наукового коментаря шевченкознавчих праць, здійснена викладачами Київського національного університету імені Тараса Шевченка з нагоди 150-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка.

 

   

Яцюк В. М.
«Не забудьте пом’янути»…: Шевченківська листівка як пам’ятка історії та культури, 1890-1940 / Володимир Яцюк. ? К.: Криниця, 2004. ? 488 с.: іл. ? Текст укр., англ.

У ілюстрованому виданні вперше на рівні монографічного дослідження висвітлюється історія з’яви старих шевченківських поштових карток і тлумачиться їхній зміст. Розмаїття листівок розглядається в літературно-художньому контексті як оригінальний і досі маловивчений шар української історії та культури. У виданні багато місця відведено питанням класифікації, встановлення авторства, часу й місця друку цих промовистих мініатюрних пам’яток, значна частина з яких публікується вперше. За кількістю зібраного філокартичного матеріалу, присвяченого одній історичній постаті, ґрунтовністю його опрацювання монографія не має аналогів. Розрахована на науковців, митців, музейників, колекціонерів, а також усіх, хто цікавиться історією та культурою України.




Дивись також:

Регіонально-культурологічний проект "Кіровоградщина – Кобзареві" (до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка)

 




НАЗАД


Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх