18 ЛИСТОПАДА 2017

Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua





Розділ 2. У роки нацистської окупації (серпень 1941 – січень 1944 р.)

З перших місяців окупації почалась збройна боротьба партизанів і підпільників. Загони імені Ворошилова, Щорса, Сталіна діяли на території Кам'янського, Знам'янського і Єлисаветградківського районів.

Після відчутних ударів карателів у 1942 році поступово відновлюється організаційна структура сил опору. Великий загін діяв у районі Холодного Яру. У Кіровограді було 2 підпільно-диверсійні групи - ім. Ворошилова та ім. Кірова.

Важливу роль у розгортанні партизанського руху на Кіровоградщині відіграв рейд кавалерійського партизанського з'єднання під командуванням М. І. Наумова, яке у лютому-березні 1943 року пройшло по 12 районах області, завдавши ворогові значних втрат живої сили і техніки.

На території краю у роки війни діяло підпілля УПА, найміцніші осередки якого були створені в Олександрії та Новоукраїнці. Вони займались переважно пропагандистською роботою, інформували націоналістичне керівництво і газети про стан справ у області.

На початку 1944 року збройну боротьбу проти фашистів на території області вели 41 підпільно-диверсійна група, 17 партизанських загонів і 2 з'єднання, які налічували понад 8 тис. месників. У партизанських загонах і групах пліч-о-пліч з місцевим населенням проти гітлерівських окупантів билися вихідці з усіх республік Радянського Союзу, багато з яких загинули на кіровоградській землі.

У партизансько-підпільній боротьбі проти ворога полягли смертю хоробрих юні Ф. Шепель, Я. Матвієнко, І. Юрченко, І. Коваленко з Олександрівського району, інші молоді месники.

В період окупації Кіровоградщини в роки війни 1941-1945 років загинуло від рук фашистських окупантів та на каторжних роботах у Німеччині майже 120 тисяч наших земляків.

37779 мирних жителів області було вивезено на примусові роботи до Німеччини та інших країн Європи.

14500 чоловік, вивезених на каторжні роботи до Німеччини, на Батьківщину не повернулись.

Саме про них, живих і мертвих, поіменно відомих і безіменних, тих, хто став на двобій із сильним і підступним ворогом, який зазіхнув на найдорожче – людську гідність, волю і честь, хто не побоявся вступити в двобій з потворним і ганебним явищем XX століття – нацизмом – цей своєрідний літопис духовного злету і звитяги.

увеличить

Петренко І. Д. Нацистський окупаційний режим на Кіровоградщині 1941-1944 рр. – Кіровоград : Центрально-Українське видавництво, 2014. — 554 с. – ( серія «Архівні документи свідчать»)

Книга, базуючись винятково на документах Державного архіву Кіровоградської області, розповідає про надзвичайно складний, драматичний, але досі недостатньо вивчений період історії Кіровоградщини – нацистську окупацію (1941-1944 рр.), у багатьох її вимірах. Містить численні фотографії тієї епохи, а також спогади очевидців.
Для професійних істориків та широкого кола читачів.

увеличить

Постолатій В. В. Окупація : [ маловідомі події Великої Вітчизняної війни ] / В. В. Постолатій. – Кіровоград : ПП "Авангард", 2009. – 83 с.

У книзі висвітлено маловідомі та призабуті події Великої Вітчизняної війни в краї, миттєвості окупації, підпільної роботи, подвигу й трагедії кіровоградців.
Для науковців, учителів, краєзнавців, студентів і учнів, усіх, хто цікавиться історією Кіровоградщини.

увеличить

OST - тавро неволі. – Кіровоград : ПВЦ «Мавік», 2000. – 196 с.

Остарбайтери. Лиш останніми роками українська держава реабілітувала їх морально. Багато хто з них до реабілітації не дожив, тамуючи усі післявоєнні десятиліття біль у душі за зневаженість, упослідженість. Про тяжку долю в німецькій неволі вони не завжди й найріднішим звірялись.
Зі сторінок цієї книги правду про поневіряння на чужині розповідають колишні остарбайтери сіл і міст Кіровоградщини.

увеличить

Шепель Ф. О. Ніхто не хотів помирати, або Репресований Єлисавет-Зінов'євськ-Кірове-Кіровоград [Текст] / Ф. Шепель. — Кіровоград: «Імекс-ЛТД», 2014. — 390 с.: іл. – ( сер. «Єлисаветградське коло»)

Автор книги «Ніхто не хотів помирати...», на основі маловідомих та зовсім невідомих матеріалів із таємних радянських архівів, розповів про життя і смерть знаних та майже забутих людей, які постраждали в добу тоталітаризму.
Усі трагічні історії, вміщені під обкладинкою даної книги, фактами народження, проживання, смерті їх героїв або слідами, залишеними в місцевих сховищах старожитностей, тісто пов’язані з містом на Інгулі.
Видання розраховане на істориків, краєзнавців та широкий загал читачів.

увеличить

Берест К. Вогонь з Холодного Яру. – Кіровоград : Центрально-Українське видавництво, 2008. – 108 с.

Влітку 1943 року створено партизанський загін під командуванням Петра Антоновича Дубового. Спочатку загін був невеличкий і часто змінював місце свого розташування, потім перетворившись на значну військову силу, закріпився в Холодному Яру.

увеличить

Шевченко С. І. Вершники на Інгулі. – Кіровоград : ПП «Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2013. – 332 с.

У книзі вперше узагальнено досвід діяльності військово-навчальних закладів кавалерійського профілю (училищ, курсів та школи) за весь період їх існування в Єлисаветграді – Зінов'євську у 1859-1933 рр. Простежено долі випускників — учасників боротьби за незалежність України 1917-1921 рр., переможців фашизму. Йдеться про регулярні армійські частини, які базувалися у військовому містечку на Ковалівці (штаб кавалерійського корпусу, десантники, спецпризначенці, ракетники) у серед. XIX ст. та в серед. XX – на поч. XXI ст.
Для дослідників, військовиків, викладачів, учителів, краєзнавців, студентів, усіх, хто цікавиться військовою історією, регіональною минувшиною.

увеличить

Петренко І. Д. Невідомі війни (церква та держава на Кіровоградщині в 20-60-х роках XX ст.). – Кіровоград : Лисенко В. Ф., 2012. – 376 с.

Книга розповідає про драматичну долю церкви на території нинішньої Кіровоградщини, що її спричинила політика держави в 20-60-х роках XX ст.



Дивись також:




http://kirknpam.org.ua/index.php/home/2015-04-02-13-08-57

Підпільно-партизанський рух на Кіровоградщині у 1941-1944 роках

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх