22 ВЕРЕСНЯ 2017

Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Конкурс презентацій

Розділ 3. Симфонія визволення

Визволення Кіровоградщини відбулося у результаті проведення радянської стратегічної наступальної операції по визволенню Правобережної України від німецьких загарбників. Якщо гітлерівцям вдалося окупувати область у липні-серпні 1941 року усього за неповних десять днів, то визволяти її довелося протягом довгих п'яти місяців. Визволяли область війська 2-го Українського фронту під командуванням генерала армії І. С. Конєва (з лютого 1944 року – маршал СРСР) та 3-го Українського фронту під командуванням генерала армії Р. Я. Малиновського.

З 28 вересня до 3 жовтня 1943 року частини 37-ї армії, 4-ї і 5-ї гвардійських армій 2-го Українського фронту форсували Дніпро і захопили плацдарми Деріївка-Куцеволівка Онуфріївського району, Табурище-Новогеоргіївськ, Змитниця-Старе Липове Новогеоргіївського району (нині Світловодський р-н). Це були перші визволені місцевості Кіровоградщини. За героїчні подвиги під час форсування Дніпра, розширення плацдармів на кіровоградському березі 218 воїнів стали Героями Радянського Союзу. 21 жовтня 1943 року було визволено перший районний центр області – селище Петрове – та понад 50 інших населених пунктів. Ціною великих зусиль та значних втрат радянські війська 6 грудня визволили Олександрію, 7 грудня – Нову Прагу, а 9 грудня – Знам'янку.

У період жорстоких боїв за Знам'янку вирішальну допомогу регулярним частинам надали партизани Чорного лісу. У ході визволення області активно взаємодіяли з наступаючими військами партизани з'єднань ім. Сталіна (командир П. Дубовий), загони "Москва" (І. Боровиков), ім. Ворошилова (А. Куценко).

Три дні тривали бої за Кіровоград. 8 січня обласний центр визволили війська 2-го Українського фронту. 23 з'єднання і частини отримали почесні найменування "Кіровоградські".

Війська 3-го Українського фронту у березні визволили Долинський, Бобринецький, Новгородківський, Устинівський райони. Війська 2-го Українського фронту завершили очищення області на Заході. Останніми звільненими пунктами стали Глиняне, Перчунове, Миколаївка Добровеличківського району (19 березня).

У жорстоких боях 1941 та 1943-1944 років на території області загинули і поховані 152155 чоловік, з яких відомі імена лише понад 50 тис. воїнів. У братських могилах у Кіровограді поховано понад 36 тис. радянських воїнів. 58 частинам і з'єднанням Червоної армії, що визволяли Кіровоградщину, присвоєні почесні найменування «Кіровоградських», «Знам'янських», «Олександрійських», «Новоукраїнських».

Визволяли Кіровоградщину разом із прототипами героїв майбутніх своїх художніх творів і відомі письменники – Олесь Гончар та Василь Биков.

У боях за визволення області 400 воїнів були удостоєнні звання Героя Радянського Союзу. Цим же званням були відзначені 135 наших земляків, у т.ч. Маршал Радянського Союзу П. К. Кошовий і генерал-майор авіації О. Ю. Мазуренко – двічі. Подвиг Олександра Матросова повторив Архип Маніта. Героями визволення Чехословаччини стали І. Д. Діброва і І. Г. Мельник. У італійському русі опору воювали кіровоградці С. Базенков і В. Поліщук. Звання почесного громадянина Кракова присвоєно О. Т. Шаповалову, який брав участь у його врятуванні від знищення фашистськими мінерами, що було показано у фільмі "Майор "Вихор". Уродженець Гайворонського району Г. Балицький став Героєм Радянського Союзу та кавалером польського Золотого Хреста.

Пам'ятаймо про тих, хто, здолавши коричневу чуму, назавжди пішов у безсмертя. Вічна пам'ять землякам-кіровоградцям, які загинули у Другій світовій війні.

увеличить

Шевченко С. І. Кіровоградщина в роки Великої Вітчизняної війни (на допомогу вчителю). – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2004. – 20 с.

У даному посібнику використано архівні документи та узагальнено матеріал у цілому по області, який друкувався у різні часи дослідниками історії війни на терені Кіровоградщини.

увеличить

Шурапов В., Федосєєва Р. Земний уклін тобі, Солдате…. – Кіровоград : «КОД», 2004. – 304 с.

Це документальна розповідь про ратний труд солдатів і офіцерів Радянської армії в роки Великої Вітчизняної війни на території нашого краю (на початку та в період його звільнення) 1941-1944 років, а також про героїчне підпілля і партизанський рух та безприкладний опір краян фашистському терору, про земляків, які уславили себе на різних фронтах та в глибокому тилу ворога, як на своїй території, так і на партизанських стежках Європи.

Головний тягар на своїх плечах виніс Солдат. Він пройшов через трагедію і велич подвигу, виявив виблиск мужності і сміливості. Його волею, несхитністю духу, його кров'ю здобута Перемога. "Нема кордонів величі його подвигу в ім'я Батьківщини, — відзначив полководець XX століття Георгій Костянтинович Жуков, — як нема кордонів і величі його подвигу після війни".

увеличить

Подвиг у спадок : жителі міста Кіровограда у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років / Кіровоградська міська рада, Міська рада організації ветеранів України. – Кіровоград : Центрально-Українське видавництво, 2001. – 62 с.

Книга написана на основі архівних матеріалів, газетних і книжкових публікацій, спогадів колишніх фронтовиків, партизан і підпільників, трудівників героїчного тилу.

увеличить

Чабаненко В. В. Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області. — Дніпропетровськ : Промінь, 1983. — 367 с., іл. — (Герої Радянського Союзу)

У книзі зібрано нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області.

увеличить

Матівос Ю. М. Сторінки безсмертя : історико-краєзнавчий нарис. — Кіровоград : "Степ", 2005. – 172 с.

Сторінки цієї книги присвячені немеркнучому подвигу кіровоградців — Героїв Радянського Союзу та повних кавалерів ордена Слави. Кіровоградцями автор вважає тих, хто народився у столиці степового краю, жив у ньому чи віддав своє життя за визволення міста від фашистської навали. Серед них — солдати і матроси, офіцери, генерали, маршали, партизани і підпільники.

У стислій формі розповідається про роки окупації міста, боротьбу його мешканців проти окупантів у тилу. Йдеться також про наступність поколінь, військово-патріотичне виховання молоді в дусі відданості рідній землі, своєму народу — переможцю фашизму.

увеличить

Рябошапка О. А. Пам'ять крізь роки. – Кіровоград : Державне Центрально-Українське видавництво, 1998. – 132 с.

Книга присвячена 55-річчю визволення Знам’янщини від фашистських загарбників.

увеличить

Кудінов В. М. Маловідомі події та факти. – Кіровоград : КП "Центрально-Українське видавництво", 1999. – 200 с
"Маловідомі події та факти" – синтез роздумів, спогадів, свідчень учасників подій та узагальнень пережитого.
Книга засуджує тоталітаризм в будь-яких проявах та його страхітливе породження – злочинну систему, що принесла людству стільки горя, страждань та смертей. Книга не лише звинувачує, вона застерігає, закликає не забувати, що вороття до сталінізму з його примарливим світлим майбутнім немає і не може бути. .

увеличить

Книга Скорботи України. Кіровоградська область, том 3 / Обласна редакційна колегія : Черниш В. О. (голова); обласна наукова редакція : Александрова Т. М. (керівник) і ін. – Кіровоград: ВАТ "Кіровоградське видавництво", 2006. – 208 с.
Історико-меморіальне видання присвячується цивільним громадянам Кіровоградщини, які загинули в роки німецької окупації та на каторжних роботах у Німеччині.

увеличить
>Сердюк Н. П. Записки Сердюка Миколая Павловича с. Кирово, Долинский район. – К. : ТОВ «Аграр Медіа Груп», 2011. – 384 с.
В оригинальной манере повествования рукою простого сельского учителя описаны жизни и судьбы многих людей, в т. ч. представителей рода Сердюк, которые жили в с. Боковом, Херсонской губ. (ныне с. Кирово, Кировоградской обл.) с начала XIX до конца XX в.
Документальное свидетельство человека, прошедшего тяжелейшие жизненные испытания: голод 33-го, фронт 2-й мировой войны, аресты, сталинские тюрьмы и лагеря.
Представляет интерес историкам, студентам гуманитарных факультетов, сценаристам, людям интересующимся историей и генеалогией.



uk.wikipedia.org - Кіровоградська операція




www.litopys.com.ua - Кіровоградська наступальна операція




http://kirovograd.comments.ua/news/2015/01/08/150028.html - у Кіровограді відкрили музей про визволення міста (фото)




http://region.in.ua/elisavet/book/uts/uts042_u.html - земний уклін тобі, солдате



Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх