21 СІЧНЯ 2018

Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Куценко Леонід Васильович

Куценко Леонід Васильович

Куценко Леонід Васильович народився 16 лютого 1953 року в селі Вільхове Ульяновського району, Кіровоградської області в родині вчителів

Працював у школі, на будові. Закінчив філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту (1978). Був секретарем комітету комсомолу інституту, деканом філологічного факультету. З 1982 р. працював на кафедрі української літератури педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Автор книг «Музей І. Микитенка в Рівному» (1985), «Боян Степової Еллади» (1993), «Благословенні ви, сліди...» (1995), «Літературний словник Кіровоградщини» (1995), «До джерел історії краю» (у співавторстві з Н. Бокій та О.Брайченком, 1995), «Євангеліє чужих піль. Подорож до двох вигнанців» (разом з В. Панченком, 1996), «Ні, вже ніколи не покаюся...» Євген Маланюк: історія ісходу» (1997), «Євген Маланюк. Невичерпальність» (упорядкування, вступна стаття, примітки (997, 2001 - друге видання), «Час вчитися любити. Біблія на уроках літератури» (1999), «Так розчахнулося дерево родини...» (1999), «Як перший пелюсток весни...: Інтимна лірика Є. Маланюка. Три обраниці поетової музи» (2000), «Dominus Маланюк тло і постать» (2001; 2002 – друге видання), «Євген Маланюк: дорогами втрат і сподівань» (2002), «Князь Духу. Статті про життя і творчість Євгена Маланюка» (2003), «Маланюк Євген. Поезії з нотатників» (підготовка текстів, вступна стаття, упорядкування, примітки - 2003), «Дараган Юрій. Срібні сурми» (2003; 2004 – друге видання), «Крицеве слово» (2003), «Біографія поетичного рядка. (Антологія історій одного вірша)» (2004).

Леонід Куценко - літературознавець, доктор філологічних наук, професор, член Національної спілки письменників України (1998 р.), заслужений працівник народної освіти України, лауреат обласної літературної премії імені Євгена Маланюка (2002) та премії Фонду Воляників - Швабінських Фундації Українського Вільного Університету в США (2003).

Помер 22 грудня 2006 року.


Твори:

Куценко Л. Байка П.Гулака-Артемовського "Пан та собака": Національне в соціальному змісті твору/ Л. Куценко // Дивослово. -2003. -№ 8. - С.2-3
Куценко Л. Біографія поетичного рядка : Антологія історій одного вірша. Вип.1 / Леонід Куценко. -Кіровоград: Б.в., 2004. -38 с.
Куценко Л. «Благословенні ви, сліди…». – Кіровоград : Центр.-Укр.вид-во, 1995. – 103 с.
Куценко Л. Вивчення поезії "Пам‘яті Т.Осьмачки" Євгена Маланюка/ Л.Куценко // Дивослово. -2002. -№ 6. - С.46-47
Куценко Л. Відчути причетність до великої літератури // Народне слово. – 1993. – 29 травня. – С.3
Куценко Л. Він був господарем-творцем: (Євген Чикаленко у спогадах Євгена Маланюка)/ Л. Куценко // Народне слово. -2005. -15 вересня. - С. 3; 20 вересня. - С. 3
Куценко Л. Володимир Сосюра і Євген Маланюк: історія творчого діалогу/ Л.Куценко // Дивослово. -2007. -№ 1. - С. 49-53
Куценко Л. Дон Кіхот празької поетичної групи/ Л. Куценко; Микола Чирський // Березіль. -2005. -№ 10. - С. 133-145
Куценко Л. Євген Маланюк : дорогами втрат і сподівань / Леонід Куценко. -Кіровоград: Центр.-Укр. вид-во, 2002. -83 с.
Куценко Л. Є.Маланюк: загадка двох геніїв: (Т.Шевченко і М.Гоголь)/ Л.Куценко // Березіль. -2001. -№ 9-10. - С.174-176
Куценко Л. Євген Маланюк про велич і трагедію Франка/ Л. Куценко // Березіль. -2004. -№ 10. - С. 172-179
Куценко Л. Євген Маланюк французькою/ Л. Куценко // Всесвіт. -2005. -№ 1-2. - С. 145-147
Куценко Л. Заселення краю у ХVІІІ столітті та проблеми сьогодення/ Л.Куценко // Народне слово. -2003. -17 липня. - С.3
Куценко Л. Златопільський етюд Павла Тичини/ Л. Куценко // Народне слово. -2003. -9 серпня. - С. 2
Куценко Л. І буде світ, як осінь пізня... // Вежа. -2002. -№ 12. - С.218-226
Куценко Л. І вічність на каміннях Праги ... : Біографічні нариси / Леонід Куценко. -Кіровоград : ТОВ "Імекс-ЛТД", 2006. -288 с.
Куценко Л. "И дом с окошком в сад": До 100-річчя Тарковського/ Л. Куценко // Новий Погляд. -2006. -12 жовтня.; 19 жовтня. - С. 6.; 26 жовтня. - С. 6
Куценко Л. І спомину непроминуча кара ... : Євген Маланюк : подорожі Україною 1926-1943 / Леонід Куценко. -Кіровоград : Спадщина, 2006. -69 с.
Куценко Л. Іван Франко і наш край: До 150-річчя від д.н. народження/ Л.Куценко // Народне слово. -2006. -27 липня. - С. 3
Куценко Л. Історія одного епіграфа // Дзвін. -2006. -№ 5-6. - С.161-162
Куценко Л. Кирило Емануель - Євгенові Маланюку: Листи з минулого/ Л.Куценко // Народне слово. -2003. -12 червня. - С. 3
Куценко Л. Князь духу : Статті про життя і творчість Євгена Маланюка / Леонід Куценко. -Кіровоград: Б.в., 2003. -183 с.
Куценко Л. Крицеве слово : літературний портрет Євгена Маланюка / Леонід Куценко. -2-е вид. -К.: Веселка, 2005. -22 с.
Куценко Л. Народу самостійні діти: "Перший український діяч м. Єлисавету"/ Л. Куценко // Народне слово. -2005. -20 січня. - С. 4; 25 січня. - С. 4; 27 січня. - С. 8
Куценко Л. Народу самостійні діти: 2. Палкі обійми Росії/ Л. Куценко // Народне слово. -2004. -23 грудня. - С. 4
Куценко Л. Наталя Лівицька-Холодна : Нарис життя і творчості / Леонід Куценко. -Кіровоград : Спадщина, 2004. -101 с.
Куценко Л. "Не давав українцям забути про своє минуле, підносив їх дух і віру в майбутнє": Театру корифеїв -125 // Народне слово. -2006. -10 серпня. - С. 3
Куценко Л. «Ні, вже ніколи не покаюся…» : Є.Маланюк : Історія ісходу.- Кіровоград : Б.в., 1997. – 11 с.
Куценко Л. "О любе Сонечко світанне...": З нагоди 75-річчя Володимира Бровченка/ Л. Куценко // Народне слово. -2006. -1 червня. - С. 3
Куценко Л. "Перший поважний "роман"..": Юнацька лірика Євгена Маланюка/ Л. Куценко // Дивослово. -2000. -№ 12. - С.11-14.
Куценко Л. Пісня як джерело історії/ Л. Куценко // Бокій Н., Брайченко О., Куценко Л. До джерел рідного краю. -Кіровоград, 1994. - С.119-138
Куценко Л. "Село узяв за горло 33 рік..."/ Л. Куценко // Народне слово. -2006. -11 квітня. - С. 3
Куценко Л. Сербські мотиви в українській народній пісні: На зустріч фестивалю національних культур // Народне слово. -2004. -7 жовтня. - С.4
Куценко Л. Стежками хутора "Надія" : нарис / Леонід Куценко ; післямова В.Панченка. -Кіровоград : ТОВ "Імекс-ЛТД", 2007. -47 с.
Куценко Л. Сторінками робочих зошитів Євгена Маланюка/ Л. Куценко // Народне слово. -2005. -22 листопада. - С. 3
Куценко Л. «Так розчахнулось дерево родини…» : Штрихи до сімейної драми Маланюків. Листи поета до сина. – Кіровоград : Б.в., 1999. – 27 с.
Куценко Л. «Ти мене, Вкраїно, не забудеш…» : Про Л.Чернова // Степ. – 1993. - № 1. – С.51-54
Куценко Л. Хай зашумить на хуторі "Надія" явір Миколи Вороного: До театрального свята "Вересневі самоцвіти"/ Л. Куценко // Народне слово. -2004. -23 вересня. - С. 4
Куценко Л.В. Час вчитися любити : Біблія на уроках літератури : Навчальний посібник . – Кіровоград : Степова Елада, 1999. – 55 с.
Куценко Л. Час перейнятися поетовим болем/ Л. Куценко // Народне слово. -2003. -11 лютого. - С.3.
Куценко Л. Ще раз про "гріхопаденіє" Євгена Маланюка/ Л. Куценко // Всесвіт. -2000. -№ 7-8. - С.156-158
Куценко Л. Ще раз про користь "учення книжного"/ Л. Куценко // Народне слово. -2003. -7 березня. - С.3
Куценко Л. Юрій Драган : феномен українського поета/ Л. Куценко // Народне слово. -2003. -16 жовтня. - С.3
Куценко Л. "Я - з колишнього Дикого поля"/ Л. Куценко // Народне слово. -2004. -9 грудня. - С. 4
Куценко Л. "Я завжди зостанусь... - українцем": Срібні сурми поета Юрія Дарагана/ Л. Куценко // Кіровоградська правда. -2004. -8 червня. - С. 3
Куценко Л. Як забути очей аравійські зерна...: Любовна лірика Євгена Маланюка/ Л. Куценко // Дивослово. -2000. -№ 6. - С.4-7
Куценко Л. "Як перший пелюсток весни..." : Інтимна лірика Є.Маланюка. Три обраниці поетової музи / Леонід Куценко. -Кіровоград: ДЛАУ, 2000. -38 с.
Куценко Л. Dominus Маланюк : тло і постать : Монографія / Леонід Куценко. -Кіровоград: Центр.-Укр. вид-во, 2001. -263 с.
Дараган Ю.Ю. Срібні сурми : Поезії / Ю.Ю. Дараган ; Біограф. нарис, упоряд. та прим. Л.Куценка . -Кіровоград : Спадщина, 2003. -103 с.

Публікації про життя і творчість:
Барабаш С. Особистість і час : взаємооприявлення/ С. Барабаш // Вечірня газета. -2003. -21 лютого. - С.10.
Барабан Є. Літературознавчий набуток Леоніда Куценка/ Є. Барабан // Кур‘єр Кривбасу. -2006. -№ 195. - С. 172-175
Баран Є. Мінорний лист : Світлій пам'яті Леоніда Куценка/ Є. Баран // Літературна Україна. -2007. -1 лютого. - С. 7
Бондар В. Народу самосійний. Спогад: Рік тому, 22 грудня, загинув науковець і письменник Леонід Куценко/ В. Бондар // Народне слово. -2007. -20 грудня. - С. 3
Бондар В.В. Три крапки як ознака невичерпальності: Леонідові Куценку-50!/ В. Бондар // Народне слово. -2003. -15 лютого. - С.2; Літературна Україна. -2003. -6 березня. - С.5
Гладир Ю. Слово про Леоніда Куценка/ Ю. Гладир // Народне слово. -2007. -30 січня. - С. 3
Гурбанська А. Час і сердце Леоніда Куценка/ А. Гурбанська // Народне слово. -2008. -14 лютого. - С. 3
Іванко А. Книга про "незнищенний ген родової пам‘яті"/ А. Іванко // Народне слово. -2005. -17 травня. - С. 3
Колісник С. По кому подзвін: 15 лютого Леоніду Куценку виповнилося б 54 роки // Освітянське слово. -2007. -лютий. - С. 2
Куманський Б. Людина, яка зреалізувала себе повністю: Відбулися літературно-краєзнавчі читання, присвячені пам’яті Леоніда Куценка/ Б. Куманський // Народне слово. -2008. -19 лютого. - С. 1, 2
Куманський Б. Непогасна свічка Леоніда Куценка/ Б. Куманський // Народне слово. -2007. -25 грудня. - С. 1, 3
Леонід Куценко – член спілки письменників //Народне слово. – 1998. – 1 жовтня. – С.1
Лісниченко Ю. Не любити настільки душевну людину було неможливо // Вечірня газета. -2008. -11 січня. - С. 6
Лісняк К. Запрошення на куценківські читання/ К. Лісняк // Народне слово. -2007. -13 грудня. - С. 3
Марко В. Книжка без автографа.../ В. Марко // Народне слово. -2007. -20 грудня. - С. 3
На вшанування його пам‘яті // Народне слово. -2007. -20 лютого. - С. 3
Обірвалось життя науковця, письменника, громадянина // Народне слово. -2006. -26 грудня. - С. 1-2
Орел С. "Фантастично! Термоядерно!"/ С. Орел // Вечірня газета. -2008. -15 лютого. - С. 2
Орел С. Dominus Маланюк і Dominus Куценко/ С. Орел // Вечірня газета. -2007. -9 лютого. - С. 6-7
Панченко В. Шокова терапія від Євгена Маланюка/ В. Панченко // Народне слово. -2008. -18 березня. - С. 3
Перші лауреати премії імені Євгена Маланюка // Народне слово. -2003. -30 січня. - С.1; 1 лютого.- С.1
Погрібний В. Бенефіс Леоніда Куценка // Кіровоградська правда. -2003. -22 листопада. - С. 4
Погрібний В. З горна Леоніда Куценка // Кіровоградська правда. -2005. -6 вересня. - С. 3
Полулях І. Останній Дон Кіхот // Кіровоградська правда. -2007. -29 грудня. - С. 13
Стасюк О. Висока зоря сільського хлопця: Леонід Куценко мріяв стати археологом // Кіровоградська правда. -2004. -3 серпня. - С. 3
Суржок М.Освячена криниця: На здобуття премії імені Є.Маланюка // Народне слово. -2003. -9 січня. - С.4
Чому так рано... : Про Л.В.Куценка // Вечірня газета. -2006. -29 грудня.- С. 4

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх