26 КВІТНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Шурапов Володимир Петрович

Шурапов Володимир Петрович

Шурапов Володимир Петрович – поет, прозаїк, перекладач, публіцист, театрознавець.

Член Національної спілки театральних діячів України, НСЖ України, обласного літературного об'єднання «Степ», ліги композиторів. Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В.Я.Ястребова (2003 р.), лауреат премії НСТД України в галузі театрознавства і театральної критики (2008 р.), премії ім. В. Винниченка (2009 р.), журналістської – «Телерадіожурналістика» (2004 р.).

Народився 3 жовтня 1928 у м. Зінов'євську (тепер Кіровоград, колишній Єлисаветград).

1962 року закінчив Одеський державний університет ім. І.І.Мечникова.

У трудовій біографії чимало робітничих професій: підіймав з руїн завод, стояв біля вагранки і горна, на риштуваннях і за верстатом, заробляв на хліб вантажником, спускався в шахту і крутив «баранку»... Служив у десантних військах.

Працював у редакціях газет, на радіо і телебаченні старшим редактором, а також помічником голови Кіровоградської обласної ради (1962 – 1991 рр.).

З 1993 року – керівник літературно-драматичної частини Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.Л.Кропривницького.

Публіцистика, мемуаристика, радіосюжети, журналістські етюди – жанри складні та вимогливі – піддалися його перу й голосу вже давно. А як забирає душу поезія та пісня Володимира Шурупова. Багаторічна творча праця у стінах театру корифеїв визначила для Володимира Петровича головну магістраль його пошуків, роздумів і знахідок. Працелюбність, прискіпливість і послідовність збирача й дослідника, допомогли накопичити величезну кількість документів-спогадів, статей, відгуків, матеріалів із життя театру та його діячів – акторів, режисерів, художників, музикантів. Все це вилилось у прекрасні проекти.

Він – автор понад 150 пісень і романсів (композитори: К.Шутенко, М.Стецюн, А.Пашкевич, Ю.Ямко, Я.Лукшевиць, Н.Нусбаум, Е.Явір та інші), численних мистецтвознавчих, історичних, краєзнавчих студій, художніх творів: «Мої лелеки» (1992), «Ніч над Інгулом» (1993), «Гавроші із Балашівки» (1995), «Симфонія душі» (1997), «Кіровоград, обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л.Кропивницького» (1998, 1999), «Театру Марка Кропивницького – 120» (2002), «Про що мовчить сцена» (2002), «Єлисаветградський Сусанін», «Земний уклін тобі, солдате...» (у співавторстві з Р. Федосеєвою, 2003-2005), «Синьйор Монтеккі» (2003), «Благословенний рік Мельпомени або Знак долі» (2004), «Ти за мене, любове, молись» (2005), «Роздуми над прірвою життя» (2006), «Пьянящий зов» (2006), «Як нам болить за тебе, Україно...» (2008), «Одкровення» (2009), «Вітер ностальгії» (2009).

Підготував більше 30 статей про народних та заслужених артистів театру ім. Марка Кропивницького до Енциклопедії Сучасної України.

Підсумком багаторічної театральної розвідки Володимира Шурапова стала книга «Театр Марка Кропивницького: минуле і сучасне» (2004 р.) – книга, що стала візитівкою української театральної культури.

«Марко Кропивницький та його спадкоємці» (2010) – перша книга, в якій детально розповідається про життєвий та творчий шлях Марка Лукича Кропивницького, зокрема Єлисаветградського періоду. Саме цю книгу можна назвати «художньою енциклопедією життя українського народу».


Твори:

  1. Театру Марка Кропивницького - 120.  1882-2002 / Упоряд.В.П.Шурапов. -Кіровоград: КОД, 2002. -40 с. : фотоіл.. -
  2. Шурапов В.П. Про що мовчить сцена... : 120-річчю утворення першого професійного національного реалістичного театру під орудою видатного земляка  М. Л. Кропивницького / В. П. Шурапов. -Кіровоград: Б.в., 2002. -236 с. : портр. -
  3. Шурапов В.П. Єлисаветградський Сусанін : ( Осип Петров: погляд крізь роки) / В.П. Шурапов; Р.Турбай. -Кіровоград: КОД, 2003. -73 с. : іл. -Бібліогр.: с.70-72 . -
  4. Шурапов В.П. Синьйор Монтеккі : Реквієм-спогад про Валерія Дейнекіна / В.П. Шурапов. -Кіровоград: КОД, 2003. -72 с., 2 л. фотоіл.
  5. Шурапов В.П. Благословенний Мельпомени рік, або Знак долі / В.П. Шурапов. -Кіровоград: КОД, 2004. -32 с. : фотоіл..
  6. Шурапов В.П. Земний уклін тобі, солдате ... : Документальна розповідь / В.П. Шурапов, Р. Федосєєва. -Кіровоград: КОД, 2005. -339 с. : фотоил.
  7. Шурапов В.П. Ти за мене, любове, молись : Поезії / В.П. Шурапов; Вступне слово С. Барабаш. -Кіровоград: КОД, 2005. -115 с. : портр. -
  8. Шурапов В.П. Роздуми над прірвою життя : Поетичні мініатюри / В.П. Шурапов. -Кіровоград: КОД, 2006. -48 с. -
  9. Шурапов В.П. Пьянящий зов : Поэтические портреты / В.П. Шурапов. -Кировоград: КОД, 2006. -23 с. : портр. -
  10. Шурапов В.П. Як нам болить за Тебе, Україно... : поема-спогад ( до 75-річчя Голодомору в Україні ) / В.П. Шурапов. -Кіровоград: КОД, 2008. -47 с.+CD.
  11. Шурапов В.П. Одкровення : катрени и не тільки ... / В.П. Шурапов ; передмова В.П. Марко. -Кіровоград: КОД, 2009. -68 с. -
  12. Шурапов В.П. Вітер ностальгії : поезії / В.П. Шурапов; вступне слово П. Мельника. -Кіровоград: КОД, 2010. -119 с.

 

Публікації про життя і творчість:

  1. Барабаш С. Непереборна сила театральної сцени : Слово про нову книгу Володимира Шурапова/ С. Барабаш // Народне слово. - 2003. - 17 квітня. - С.3: тографія
  2. Барабаш С. Дружнє слово авторові/ С. Барабаш // Народне слово. - 2006. - 27 червня. - C. 3
  3. Босько В. В серце щем відродження пролито... :Антологія віршів та пісень про Єлисаветград/ В. Босько // Народне слово. - 2002. - 20 вересня. - С.3.
  4. Босько В. Уперше серед лауреатів - краєзнавці з Москви та Кривого Рогу/ В. Босько // Народне слово. - 2002. 18 травня. - С.2.
  5. Висунуто претендентів на здобуття премії імені Є.Маланюка // Народне слово. - 2008. - 20 листопада. - C. 2
  6. Вітер ностальгії Володимира Шурапова // Народне слово. - 2010. - 2 вересня. - C. 7
  7. Журі обласної літературної премії імені Євгена Маланюка повідомляє перелік творів, висунутих на здобуття премії // Народне слово. - 2010. - 9 листопада. - C. 4
  8. І знову "ВІють вітри..." // Кіровоградська правда. - 2010. - 2 липня. - C. 9
  9. Кропивничани гастролюють, не падають духом та готують сюрпризи // Кіровоградська правда. - 2009. - 24 листопада. - C. 5
  10. Кротов А. Страницы, опаленные войной/ А. Кротов // Ведомости Плюс. - 2010. - 2 июля. - C. 7
  11. Куманський Б. Книга, яку давно чекали : На здобуття обласної літературної премії імені Є.Маланюка/ Б. Куманський // Народне слово. - 2010. - 2 грудня. - C. 4
  12. Лауреати премії ім. Володимира Винниченка газети " Народне слово "  2008 року : Фотогалерея // Народне слово. - 2008. - 23 серпня. - C. 1
  13. Легка В. Дивовижна енциклопедія для театралів : На здобуття премії імені Євгена Маланюка/ В. Легка  // Кіровоградська правда. - 2009. - 25 грудня. - C. 11
  14. Любарський Р. Вітер з присмаком романтики/ Р. Любарський // Кіровоградська правда. - 2010. - 17 серпня. - C. 8
  15. Марко В. "Безплідній думці не корись..."/ В. Марко // Народне слово. - 2009. - 3 вересня. - C. 8
  16. Марко В. Літопис театру/ В. Марко // Народне слово. - 2010. - 6 січня. - C. 13
  17. Марко В. Колами пекла 1932-1933 років/ В. Марко // Народне слово. - 2008. - 11 листопада. - C. 2
  18. На здобуття премії імені Є.Маланюка // Народне слово. - 2009. - 5 листопада. - C. 2
  19. Названо лауреатів обласної журналістської премії // Народне слово. - 2004. - 15 травня. - C. 1
  20. Новиков А. Розвідка про "батька" театру корифеїв : На здобуття премії імені Євгена Маланюка/ А. Новиков // Кіровоградська правда. - 2009. - 25 грудня. - C. 11
  21. Новиков А. Слово, яке варте того, аби бути почутим : На здобуття обласної літературної премії імені Євгена Маланюка/ А. Новиков // Народне слово. - 2009. - 9 січня. - C. 2
  22. Погрібний В. Якщо палко прагнеш... : Володимиру Шурапову - 75/ В. Погрібний // Кіровоградська правда. - 2003. - 14 жовтня. - С.3: фото
  23. Романюк Л. І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь/ Л. Романюк // Народне слово. - 2010. - 30 вересня. - C. 4
  24. Сучасне прочитання О.Островського // Кіровоградська правда. - 2009. - 27 жовтня. - C. 6
на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх