26 КВІТНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Попов Олег Володимирович

Попов Олег Володимирович

Народився у м. Олександрії 1 січня 1953 року. Закінчив українське відділення філологічного факультету Кіровоградського державного педагогічного інституту (нині державний університет імені В. Винниченка), Київську вищу партійну школу.

Викладав українську мову та літературу в школах Онуфріївського та Олександрійського районів, міста Олександрії. Деякий час перебував на партійній роботі. Завідував кабінетом народознавства обласного інституту удосконалення вчителів. Працював доцентом кафедри української літератури та заступником декана факультету філології і журналістики Кіровоградського державного педагогічного університету імені В. Винниченка, редактором обласної радіопрограми «Пісенне перехрестя» (Кіровоград), власкором загальноукраїнського журналу «Хобі» в Одеській області. Нині мешкає та працює в Одесі.

Перші вірші надрукував ще школярем в Олександрійській міській газеті «Ленінський прапор» та обласній – «Молодий комунар». У студентські роки був членом літстудії «Сівач». Друкувався в обласній та всеукраїнській пресі.

Член обласного літоб’єднання «Степ». Працює в різних жанрах: поезія, пісня, сценарій, проза, публіцистика. Пише музику.

Автор книг: «Стежина» (1995), «Перевесло» (1996), «Пісня на крилі» (1999), «Спогад на майбутнє» (2007), «Коли вже з осінню на «ти» (2009), «Солодкий щем» (2010).

Автор тексту гімну Кіровограда (Д.Притула – музика). Має два компакт-диски авторських пісень: «Кольорові міражі» та «Калинова любов».  За його сценаріями знято ряд телефільмів: «Одкровення», «З благословення української Терпсихори», «Любов у спадок», «Перший у світі» (режисер М.Горохов). Член Національної Спілки журналістів України з 2007 року.

Відмінник освіти України (1997). Має почесне звання «Заслужений працівник культури України» (2006). Нагороджений знаком Міністерства культури і туризму України «За досягнення у розвитку культури і мистецтва» (2008)

Лауреат премії імені В.Винниченка газети «Народне слово» (2002). Лауреат обласної краєзнавчої премії імені В. Ястребова (2003). У 2012 році за збірку поезій «Солодкий щем» у номінації «художня література» удостоєний обласної літературної премії імені Є. Маланюка.


Твори:

Попов О. Валерій Бахчеван: Я ж колись і сам купився на м’ячик / О.Попов // Хобі. – Київ: Інвест- Груп. – 2007. - № 7. – С.80-89.
 Попов О. Гімн Кіровограда: Текст /Д.Притула – музика/. - Кіровоград: сесія Кіровоградської міськради, 2009, 27 серпня.
Попов О. Де живе довіра, двері відчинені (про музей О.Блещунова в Одесі)/ О.Попов// Хобі. – Київ: Інвест- Груп. – 2008. - № 2. – С.24-33.
Попов О., Горохов М. Золоте Зернятко: Музична вистава /О.Попов – сценарій, М.Горохов – режисер/. - Кіровоград: обласна філармонія, 2004
Попов О., Горохов М. З благословення української Терпсихори: Телефільм про становлення та розвиток українського народно-сценічного танцю /О.Попов – сценарій, М.Горохов – режисер/. - Кіровоград: ОДТРК, 2006.
Попов О. Іван Нєнов: Без узбіччя немає дороги./ О.Попов // Хобі. – Київ: Інвест- Груп. – 2008. - № 1. – С.16-21.
Попов О. Калинова любов: Пісні на вірші О.Попова /компакт-диск/. - Кіровоград. 2005
Попов О. Коли вже з осінню на «ти»: Поезії /Передмова В.Панченка, мал. М.Гуріна /. – Одеса: ТЕС, 2009. – 112 с.
Попов О. Кольорові міражі: Пісні на вірші О.Попова /компакт-диск/. - Кіровоград. - 2002.
Попов О., Горохов М. Любов у спадок: Телефільм про М.Кравченка /О.Попов – сценарій, М.Горохов – режисер/. - Кіровоград: ОДТРК, 2007.
Попов О. Марія Опря: Моє призначення – дарувати позитивні емоції людям/ О.Попов// Хобі. – Київ: Інвест- Груп. – 2008. - № 4. – С.86-92.
Попов О. Микола Свидюк: Проведу рукою по гірлянді дзвіночків і почую пісню… / О.Попов// Хобі. – Київ: Інвест- Груп. – 2007. - № 11. – С.16-24.
Попов О., Горохов М. Одкровення: Телефільм про А.Кривохижу / О.Попов – сценарій, М.Горохов – режисер/. - Кіровоград: ОДТРК, 2005
Попов О. Олег Філімонов: Накопичуйте в собі радість!/О.Попов// Хобі. – Київ: Інвест- Груп. – 2007. - № 12. – С.6-15.
Попов О. Олександр Циндук: Немає краю дивам, а отже не переведуться їхні носії – диваки / О.Попов// Хобі. – Київ: Інвест- Груп – 2007. - № 8. – С.102-107.
Попов О. Перевесло: Посібник з народознавства. - Кіровоград: Алтей, 1996. – 112 с., ілюстр. Ю.Кліппо
Попов О., Горохов М. Перший у світі: Телефільм про музей історії української хореографії. /О.Попов – сценарій, М.Горохов – режисер/. – Кіровоград: ОДТРК, 2008.
Попов О. Пісенне перехрестя: альманах пісень обласного радіофестивалю «Пісенне перехрестя». – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво. Випуск 1. - 2002; Випуск 2. - 2003; Випуск 3. - 2004.
Попов О. Пісня на крилі: Пісні. / Передмова Г.Клочека. - Кіровоград. 1999.- 76 с., мал. О.Босого
Попов О. Пісня на крилі: Творчий вечір поета-пісняра О.Попова. – Кіровоград: обласна філармонія. 1999.
Попов О. Полетів шукати мелодію ./ Передмова// В.Гаврилюк. Доле моя: Збірка пісень. – Кіровоград: ПВЦ Мавік. 2004. – С. 3-4.
Попов О., Босий П. Пригоди святого Миколая: Музична вистава / О.Попов – сценарій, П. Босий – режисер/. - Кіровоград: обласна філармонія, 2003
Попов О. Солодкий щем: Поезії / Передмова Г.Клочека, післямова О.Тарана, малюнки Г.Хабібулліної /. – Одеса: Прес-кур’єр, 2010. – 152 с.
Попов О. Спогади про рідних. Записи до повісті / О.Попов // Городской курьер. – 2012. - № 7. - 9 лютого.- С.5.
Попов О. Спогад на майбутнє. Художньо-публіцистична повість. – Кіровоград: Імекс-ЛТД. 2007. – 130 с., фото.
Попов О. Стас Терновський: Ми йдемо на рекорд України…/ О.Попов// Хобі. – Київ: Інвест- Груп – 2007. - № 11. – С.84-91.
Попов О. Стежина: Посібник з народознавства. - Кіровоград: Алтей, 1995. – 112 с., ілюстр. Ю.Кліппо
Попов О. Я пісню дарую вам: Творчий вечір поета-пісняра О.Попова. – Кіровоград: обласна філармонія. – 2009.

Публікації про життя і творчість:

Аноко Т. Он песне свою душу доверяет / Т.Аноко //Дорогие мои александрийцы.- Киев: Украинский клуб. – 2009. - С. 74-78.
Валькевич Л., Колоярцева Л. «Солодкий щем» на уроках літератури / Л.Валькевич, Л.Колоярцева // Народне слово. - 2011.-15 грудня
Голобородько В. Розмова з поетом / В.Голобородько// Городской курьер. – 2012.- № 7.-  9 лютого. С.2
Горохов М. Коли вже з осінню на «ти»: Телефільм про творчість О.Попова. Кіровоград:  ОДТРК. – 2009.
Гурбанська А. Бережений віршами солодкий щем Олега Попова/ А.Гурбанська // Нова газета. - 2011.- 8 грудня
Клочек Г.  Поважаймо себе в дітях. Про книгу О. Попова «Перевесло» і не тільки про неї. / Г.Клочек // Україна-Центр. – 1997.- 28 лютого.
Клочек Г. Напутнє слово / Г.Клочек, передмова // О.Попов «Солодкий щем», Одеса: Прес-кур’єр. – 2010. - С.3-4.
Колісник Т. Осінні акорди «Солодкого щему» / Т.Колісник // Народне слово. - 2011. -  22 листопада
Корінь А. «Із простору степів - у простори світів»/ А.Корінь// Кіровоградська правда. - 2012.- 6 січня
Куценко Л. Людина знаходить свою стежину / Л.Куценко // Народне слово.-1996.- 22 лютого
М’ятович В. Олег Попов: Заримую істину у вірші… /В.М’ятович  //Хобі. – Київ: Інвест- Груп – 2007. - № 5. – С.32-38.
Панченко В. Пора, яка зобов’язує /В.Панченко, передмова // О.Попов. «Коли вже з осінню на «ти», Одеса, ТЕС, 2009.- С.3-5.
Погрібний В. Зародки Олега Попова / В.Погрібний // Кіровоградська правда.-2005.- 19 квітня. - С.1
Таран О. Деякі особливості художнього світу у збірці Олега Попова «Солодкий щем» // Наукові записки. - Випуск 94.- Серія: Філологічні науки (літературознавство). – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2011.-  С.345-353.
Таран О. І досвід ліричного героя / О.Таран // Вежа. Літературний часопис. - Кіровоград: Мавік. - 2011.-  № 27.- С. 244-250.
Таран О. Слово про художній світ Олега Попова / О.Таран, післямова // О.Попов «Солодкий щем», Одеса: Прес-кур’єр. – 2010. - С. 140-148.
Янчуков С. З іменем Володимира Ястребова. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво - 2005.- С.131-132.
 

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх