24 ЧЕРВНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Піддубний Сергій

Піддубний Сергій

Журналіст, публіцист, етнограф, краєзнавець, дослідник української мови та історії. Народився 16 січня 1956 року в с. Крутеньке на Кіровоградщині, а проживає в містечку (райцентрі) Голованівську на Кіровоградщині. Закінчив Кіровоградський технікум механізації сільського господарства (1975), факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка (1991). Трудову діяльність розпочав мотоциклістом у Ленінському райторзі Кіровограда, потім слюсарював, шоферував, служив в армії (командував відділенням і навчальним взводом), сержант запасу. Після армії працював у Вінницькій обласній друкарні, кореспондентом газети в Голованівську, головою райспорткомітету. Після закінчення дружиною медінституту переїхав до Тюменської області. Працював помічником машиніста тепловоза, водієм пожежної машини. У 1982 р. повертається до України. Працював завідуючим відділом сільського господарства голованівської районної газети «Комуністична праця». У жовтні 1989 року заснував першу в області незалежну приватну газету «Сходи» (виходила до осені 1994 p.). У 1994 р. створив іншу газету районного масштабу – «Там, де Ятрань», редактором якої є понині. Окрім газетярської справи, займається дослідженням історії краю та України. Автор першої в Україні районної енциклопедії – «Енциклопедії Голованівського району» (1993), за яку отримав звання лауреата обласної краєзнавчої премії ім. В. Ястребова. Автор і упорядник більше десятка книг з історії сіл рідного та сусіднього, Ульяновського, району, а також книг «Війни проти українського селянства», «Філософія українського слова», «Таємниці української давнини», «Ілар Хоругин. Влескнига», «Геродот. Скитія. Імперія Горросів», «Код України-Руси», «На землі Аполлона, Артеміди і Посейдона», «Давньоукраїнські боги, герої, держави і племена» та інших. Засновник щоквартального літературно-мистецького журналу «Ятрань». Займався спортом, був чемпіоном області з класичної боротьби, кандидат у майстри спорту.


Твори:

Піддубний С.В. Війни проти українського селянства / Сергій Піддубний. –Кіровоград : Народне слово, 2001. - 42 с.

Піддубний С.В. Голованівщина : від Трипілля до сьогодення / Сергій Піддубний. - Кіровоград : Поліграф-Сервіс, 2008. - 287 с. : іл. -Бібліогр. : с. 286.

Піддубний С.В. Давньоукраїнські боги, герої, держави і племена. Кн. 2 / С.В. Піддубний. - Голованівськ : Давні світи, 2010. - 217 с.

Піддубний С.В. Код України-Русі / С.В. Піддубний. - 2-е вид., доп. - Тернопіль : Мандрівець, 2012. - 302 с.

Піддубний С.В. На землі Аполлона, Артеміди і Посейдона / С.В. Піддубний. - Голованівськ : Б.в., 2009. - 80 с. : іл.

Піддубний С.В. Найдавніші пам'ятки України = Древнейшие памятники Украины / С.В. Піддубний. - Кіровоград : Поліграф-Сервіс, 2011. - 101 с. : іл.

Піддубний С.В. Таємниці української давнини. Кн. 1 / Сергій Піддубний. - Умань : Б.в., 2007. - 149 с.

Піддубний С.В. Українські святині та символи. Кн. 1 / С.В. Піддубний. -Голованівськ : Б.в., 2010. - 109 с. : іл.

Смуток Іван Грузьке / Іван Смуток, Сергій Піддубний. – Кіровоград : КОД, 2005. -128 с. : фотоіл.

Публікації про життя і творчість:

Висунуті на здобуття обласної краєзнавчої премії ім. Володимира Ястребова 2009 року // Народне слово. - 2009. - 14 квітня. - С. 2.

Журі обласної літературної премії імені Євгена Маланюка повідомляє перелік творів, висунутих на здобуття премії // Народне слово. - 2011. - 10 листопада. - С. 13.

Ковальчук М. Про участь в організації вручення обласної літературної премії імені Євгена Маланюка : Витяг із розпорядження голови Кіровоградської обласної ради від 20 січня 2012 року № 11-гр / Микола Ковальчук // Народне слово. - 2012. - 26 січня. - С. 12.

Левінська Т. Переможців визначено, дипломи чекають лауреатів / Т. Левінська // Кіровоградська правда. - 2012. - 27 січня. - С. 9.

Левочко В. Криниця краєзнавців. "Копають" не за гроші, а з любові / В. Левочко // Кіровоградська правда. - 2009. - 22 травня. - С. 12.

Левочко В. Лауреатами-краеведами стали... / В. Левочко // Ведомости Плюс. - 2009. - 5 июня. - С. 6.

Лісниченко Ю. Нові "бійці" Маланюкової когорти / Ю. Лісниченко // Вечірня газета. - 2012. - 10 лютого. - С. 6.

Макей Л. Вручено премію імені Ястребова / Л. Макей // Народне слово. - 2009. - 21 травня. - С. 10.

Орли Степової Еллади // Народне слово. - 2012. - 9 лютого. - С. 1, 12 : фото.

Френчко Л. О древнейших памятниках Украины / Л. Френчко // Ведомости Плюс. - 2012. - 24 февраля. - С. 7 : фото. 

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх