21 СІЧНЯ 2018

Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Гольник Оксана Олександрівна

Гольник Оксана Олександрівна

Гольник Оксана Олександрівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Народилася у Якутії (Російська Федерація) у родині службовців. У п’ятирічному віці разом із батьками переїхала в м. Кіровоград. Навчалася у школах №26 та 29. Мріяла стати медичним працівником, але провалила вступні іспити до медичного училище і зрозуміла, що… шлях лежить у філологію.

У 1993 році вступила на філологічний факультет (спеціальність «Українська мова та література») Кіровоградського педагогічного університету.

На другому курсі потрапила у коло щасливців – студентів, які писали курсові роботи у Леоніда Васильовича Куценка. Цей момент став визначальним: Леонід Васильович зацікавив постаттю Є. Маланюка (тема курсової роботи «Античний світ у ліриці Є. Маланюка», пізніше знайшла ширше і глибше відбиття у дипломній і магістерській роботах), сформував розуміння дослідницької роботи, навчив любити, гордитися своїм містом і вивчати духовну спадщину свого краю.

У 1998 році Гольник О. закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за спеціальністю «Українська мова і література» і розпочала свою трудову діяльність у гімназії №9 м. Кіровограда на посаді вчителя української мови і літератури. Незважаючи на те, що робота в школі була нетривалою, втім вона була дуже змістовною за тим досвідом практичної реалізації знань, одержаних на університетській лаві, та важливою у виробленні власної учительської, а пізніше і викладацької методики.

1999 року вступила до аспірантури Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за спеціальністю 10.01.01 – українська література. Науковий керівник дисертаційного дослідження – кандидат філологічних наук (тоді ще), доцент Куценко Леонід Васильович.

Паралельно з навчанням в аспірантурі працювала на посаді завідувача аспірантури КДПУ (2000-2003), асистентом кафедри української літератури.

2002 року на спеціалізованій вченій раді КДПУ захистила кандидатську дисертацію на тему «Міф у художньому світі Є. Маланюка».

З 2002 року по теперішній час працює на посаді доцента кафедри української літератури факультету філології і журналістики Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Викладає «Історію української літератури першої половини ХІХ століття», «Історію української літератури другої половини ХХ століття», спецкурс «Літературне краєзнавство», керує курсовими, дипломними і магістерськими роботами.

З 2003 року і по теперішній час є ученим секретарем спеціалізованої вченої ради з захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності 10.01.01 – українська література в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка.

Є авторкою низки статей, присвячених літературній спадщині Є. Маланюка та ліриці Т. Шевченка, а також методичних посібників («Історія української літератури 40-60-х років ХІХ століття», «Історія української літератури першої половини ХІХ століття», «Сучасна українська література (к. ХХ – п. ХХІ ст.), «Навчально-методичний комплекс для студентів факультету іноземних мов».

Коло наукових інтересів: постать, творчий і публіцистичний доробок Є. Маланюка, творчість Т. Шевченка, сучасний літературний процес та літературне краєзнавство.

Лауреат обласної літературної премії ім. Є. Маланюка (2013 р.) в номінації «Літературознавство та публіцистика» — за книгу «Міф у художньому світі Євгена Маланюка».

 

 


Твори:

Гольник О. Міф у художньому світі Євгена Маланюка. Монографія / О. Гольник. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. – 218 с.

Кухар О. [Гольник] Еволюція національної ідеї від романтиків 20–30-х рр. ХІХ ст. до «пражан» / О. Кухар. – Наукові записки. – Випуск 27. – Серія: Філологічні науки (літературознавство). – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2000. – С. 169-178.

Кухар О. [Гольник] Категорія «музичність» і звукова символіка у світоглядних уявленнях та художньому світі Є. Маланюка / О. Кухар. – Наукові записки. – Випуск 47. – Серія: Філологічні науки (літературознавство). – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2002. – С. 148-156.

Кухар О. [Гольник] Образи «вогонь», «вода», «повітря» в ліриці Є. Маланюка / Оксана Кухар. – Наукові записки. – Випуск 56. – Серія: Філологічні науки (літературознавство). – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2004. – С. 179-187.

Кухар О. [Гольник] Буття цивілізації у ліриці Є. Маланюка / О. Кухар. – Наукові записки. – Випуск 50. – Серія: Філологічні науки (літературознавство). – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. – С. 175-176.

Наукові записки [Текст] / М-во освіти і науки України, КДПУ ім. Володимира Винниченка. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. – (Сер. Філологічні науки (літературознавство, мовознавство)). Вип. 92 / редкол.: О. А. Семенюк [та ін.]. – 2010. - 475, [1] с. – Бібліогр. в кінці ст.

 

 

Публікації про життя і творчість:

Архангельська Л. Маланюкіана триває... / Л. Архангельська // Народне слово. – 2015. – 7 січня. – С. 17

Буряк О. Міфи Євгена Маланюка: рецензія / О. Буряк // Народне слово. – 2014. – 4 грудня. – С. 9: фото

Визначено кандидатури номінантів, яких допущено до конкурсу на здобуття обласної літературної премії імені Євгена Маланюка // Народне слово. – 2014. – 4 грудня. – С. 14

Визначено лауреатів премії Євгена Маланюка // Нова газета. – 2015. – 5 лютого. – С. 15

Коли вагомий кожен відтінок слова: на здобуття премії ім. Є. Маланюка // Народне слово. – 2013. – 28 листопада. – С. 7

Левінська Т. Шлях до розуміння поезії прокладено... музикантами та краєзнавцями / Т. Левінська // Кіровоградська правда. – 2012. – 7 лютого. – С. 6: фото

Любарський Р. Дійство на чотири драми / Р. Любарський // Народне слово. – 2012. – 9 лютого. – С. 20

Місцеві події // Наше місто. – 2015. – 5 лютого. – С. 2

Мітіна Т. Шевченкіана Григорія Клочека / Т. Мітіна // Украина-Центр. – 2014. – 18 декабря. – С. 19: фото

Ратушняк О. Занурення у містичний світ Маланюка: (про книгу О. Гольник "Міф у художньому світі Євгена Маланюка") / Ратушняк О. // Нова газета. – 2014. – 18 грудня. – С. 15: фото

Трипільський Р. "Від Єлисавета до Мужена": Полиця книголюба / Р. Трипільський // Народне слово. – 2013. – 14 листопада. – С. 10: фото

Яровенко Т. "Маланюкіана" Леоніда Куценка триває... / Т. Яровенко // Народне слово. – 2013. – 18 липня. – С. 10: фото

 

 

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх