24 ЧЕРВНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Михида Людмила Миколаївна

Михида Людмила Миколаївна

 Михида (Минько) Людмила Миколаївна – народиласяу сімї робітників 1 січня 1967 року у селі Білозерному, Новгородківського району, Кіровоградської області. Батьки:

Тато – Минько Микола Олександрович – токар.
Мама ? Минько (Якименко) Майя Степанівна – продавчиня.
Нас у батьків було двоє – я і моя сестра Світлана (1971).
Проживали ми разом із моїм дідусем, татом моєї мами Якименком Степаном Васильовичем. Саме дідусь і був моїм усим в дитинстві. До дитячого садка я не ходила жодного дня – дідусь не дозволив. Із шести місяців я була з ним.
Колись дідусь був конюхом, він обожнював цих благородних тварин, отож багато розповідав і про коней і про життя взагалі. Розповіді були переповнені приказками, примовками, жартами. У мене було неймовірно чудове дитинство – без муштри і примусу.
1973 року я пішла до першого класу тоді Богданівської середньої школи. Село було Білозерне, а школа, чомусь, Богданівська. Навчання в школі нічим особливим не закарбувалось. Школа, як школа. Вчилась легко, бо маю гарну память.
1983 року закінчила 10 класів (повна середня освіта), після школи працювала старшою піонервожатою.
1985 року вийшла заміж – чоловік Михида Сергій Павлович (1965).
1986 року вступила до Кіровоградського будівельного технікуму, який успішно закінчила.
1987 року народився син Ігор.
Потім, 1992-1998 рр.,було навчання в Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. В. Винниченка; кваліфікація – вчитель української мови і літератури,
1993 року народилась донька Ірина.
Із 1990 по 1992 рік працювала за направленням на Кіровоградському домобудівельному комбінаті у відділі технічного контролю.
Із 1992 по 1997 рік працювала лаборантом кафедри педагогіки початкового навчання у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені В. Винниченка.
Із 1997 по 1998 рік працювала інженером відділу маркетингу і збуту на Кіровоградському ремонтно-механічному заводі імені В. Таратути.
Із 1998 по 1999 роки працювала секретарем у ВАТ «Кіровоградський хлібозавод».
Із 1999 року і до сьогодні працюю викладачем у ДВНЗ «Кіровоградський будівельний коледж».
Пізніше, у 2000-2001 рр., здійснила навчання у магістратурі КДПУ ім. В. Винниченка; кваліфікація – магістр педагогічної освіти, викладач української мови та літератури
2008-2012 рр. – навчання у аспірантурі КДПУ ім. В. Винниченка зі спеціальності «Українська література».
Захист дисертаційного дослідження відбувся 23 листопада 2012 року у спеціалізованій вченій раді Д 35.051.13 Львівського національного університету імені Івана Франка. Рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти, молоді та спорту України від 01 березня 2013 р. (Наказ № 309) присуджено науковий ступінь кандидата філологічних наук зі спеціальності українська література. 
Кандидат філологічних наук, викладач-методист. Педагогічний стаж – 16 років, загальний стаж —32 роки.
Викладаю основні навчальні курси «Українська література», «Українська мова», «Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Культурологія».
Спеціальність:
за дипломом молодшого спеціаліста – технік-будівельник,
за дипломом спеціаліста «Українська мова та література»,
за дипломом магістра «Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова та література».
Наукові інтереси: життєвий і творчий шлях І. Багряного, психологія творчості.
Головний редактор газети «ЕКРАН», що виходить у ДВНЗ «Кіровоградський будівельний коледж».
Ініціатор і організатор щорічної Міжвузівської студентської науково-практичної конференції «Соціальний поступ: літературний, філософський, історичний, психологічний аспекти».
Лауреат обласної літературної премії  імені Євгена Маланюка 2015 року у номінації «Літературознавство та публіцистика» – за книгу «Іван Багряний: таємниці творчої лабораторії. Мала проза».

 


Твори:

Публікації про життя і творчість:

 1.     Визначено кандидатури номінантів, яких допущено до конкурсу на здобуття обласної літературної премії імені Євгена Маланюка // Народне слово. - 2015. - 26 листопада. - C. 13

2.     З премією Маланюка!  : Фотофакт // Народне слово. - 2016. - 4 лютого. - C. 1: фото.кол.       
3.     Козупляка О. У Кіровограді вручили премію імені Євгена Маланюка/ О. Козупляка // Нова газета. - 2016. - 11 лютого. - C. 11: фото
4.                Михида Л. Життєвий досвід автора як художній матеріал роману І. Багряного «Людина біжить над прірвою» / Людмила Михида // Вісник Луганського національного університету. – № 11 (198). – Ч. І: Філологічні науки. – Луганськ: ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2010. – С. 155-162.
5.                Михида Л. Збірка новел І. Багряного «Чорні силуети»: повернення із забуття / Людмила Михида // Наукові записки. – Випуск 85. – Серія: Філологічні науки (літературознавство). – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. – С. 274-284.
6.                Михида Л. Із історії створення трилогії «Буйний вітер» / Людмила Михида // Вісник Луганського Національного Університету. – № 19 (230). – Філологічні науки. – Луганськ: ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2011. – С. 108-116.
7.                Михида Л. Концепція «людини-равлика» у романі «Маруся Богуславка» Івана Багряного / Людмила Михида // Література. Фольклор. Проблеми поетики.: зб. наук. праць / Редкол.: Г. Ф. Семенюк, А. В. Козлов та ін. – К.: Твім інтер, 2009. – Вип. 34. – Ч. 2. – С. 599-609.
8.                Михида Л. Крах ілюзії чуда в романі І. Багряного «Огняне коло» / Людмила Михида // Література. Фольклор. Проблеми поетики.: зб. наук. праць / Редкол.: Г. Ф. Семенюк, А. В. Козлов та ін. – К.: Твім інтер, 2010. – Випуск 29. – Ч. 2 – С. 543-553.
9.                Михида Л. Нові сторінки в історії написання роману І. Багряного «Тигролови» / Людмила Михида // Література. Фольклор. Проблеми поетики.: зб. наук. праць / Редкол.: Г. Ф. Семенюк, А. В. Козлов та ін. – К.: Твім інтер, 2009. – Вип. 33. – Ч. 1. – С. 327-337.
10.           Михида Л. Приховані творчі зв’язки Олеся Гончара й Івана Багряного / Людмила Михида // Феномен Олеся Гончара в духовному просторі українства: зб. наук. статей. – Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2013. – С. 186-194.
11.           Михида Л. Психологія межової ситуації у творчості Володимира Винниченка та Івана Багряного: творчі перегуки (на матеріалі новели «Момент» та повісті «Біля гори Мітрідат» / Людмила Михида // Наукові записки. – Серія: Філологічні науки (літературознавство, мовознавство). – Кіровоград: РВВ КДПУ імені Володимира Винниченка, 2015. – Випуск 142. – С. 216-219.
12.           Михида Л. Творчість і політична діяльність І. Багряного в оцінці В. Винниченка / Людмила Михида // Наукові записки. – Серія: Філологічні науки (літературознавство, мовознавство). – Кіровоград: РВВ КДПУ імені Володимира Винниченка, 2010. – Випуск 92. – С. 189-194.
13.           Михида Л. Топос міста у прозі І. Багряного / Людмила Михида // Вісник Луганського національного університету. – № 20 (207). – Ч. ІІІ – Філологічні науки. – Луганськ: ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2010. – С. 83-88.
14.           Михида Л. У пошуках свого Мойсея / Людмила Михида // Наукові записки. – Випуск 94. – Серія: Філологічні науки (літературознавство). – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011. – С. 287-292.
15.           Михида Л. Монографія Таємниці творчої лабораторії Івана Багряного. Мала проза // Людмила Михида, – Український пріоритет, – 2014. – С. 351. 
16.           Михида Л. Мала проза Євгена Маланюка на сторінках емігрантських видань / Людмила Михида // Наукові записки / Відп. ред. Г. Д. Клочек; М-во освіти і науки України, Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. В. Виниченка, Ін-т засобів навч. АПН України. Кіровоград, 2002. – Вип.47. – С. 157-166.
на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх