23 ЛИПНЯ 2017

Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Члени клубу

увеличить

Безшкуренко Артем

Народився 27 січня 1990 року в місті Олександрія; через рік сім’я переїздить до міста Кіровоград. Ще в школі Артем починає захоплюватися історією та літературою. Формування світогляду відбувалося під впливом творів Ернеста Хемінгуея, Еріх Марії-Ремарк, Альберта Камю, Германа Гессе та інших.

Вищу освіту здобував у Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. Володимира Винниченка на факультеті історії та права. У студентські роки почав захоплюватися філософією, зокрема, такою течією, як екзистенціалізм, працями Жана-Поля Сартра, Джона Фаулза, Франца Кафки. Одночасно намагався опанувати світ кінематографу та фотографії. Результатом стає створення короткометражного фільму «72/8», в якому відображається внутрішній світ режисера. Будучи студентом, брав активну участь у громадсько-політичному житті міста. Близькою для себе вважає поезію Марини Цвєтаєвої, Анни Ахматової, Волта Вітмена, Бориса Пастернака.

Артем є автором чотирнадцяти наукових статей правознавчої та історичної тематики. Неодноразовий учасник міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських наукових конференцій.

У творчому доробку є збірки віршів: «Проза жизни», «День четвертый», «Не написанные письма», «Живая ночь», «Крайняя середина», «Камень преткновения», а також збірка оповідань «Наше время. Сборник философских эссе».

Електрона почтова адреса: zimromtom@mail.ru

Сторінка в соціальній мережі: https://vk.com/id29939629


Моє серце палає,

Тебе бачить жадає,

Воно пісню співає,

Коли тебе споглядає,

Моє серце благає,

Коли відчуває,

Як сонце палає,

Без тебе згасає,

Моє серце болить,

Коли споглядає,

Як вітер ламає,

Світанку лиш мить.

Для тебе – єдина,

Казкова людина,

Чарівну долину,

Я квітами вкрив.

Для тебе, єдина,

Я світ полонив.

увеличить

Бондаренко Ольга

Народилася 11 травня 1986 року в с.Івангород Олександрівського р-ну Кіровоградської обл. Там же закінчила школу.

З 2003 по 2005 рр. навчалася в Кіровоградському комерційному технікумі за спеціальністю «Бухгалтерський облік».

2005 – 2009 рр. навчалася в Полтавському університеті споживчої кооперації України.

Не зважаючи на економічний фах та роботу в банківській сфері, завжди більше любила гуманітарні науки. Натура романтична. Поезію почала писати зі школи. Улюблені поети: В. Сосюра, А. Ахматова.

Улюблені книги: Ш. Бронте «Джен Ейр», Р.Н. Гюнтекін «Чаликушу».

Люблю читати, знаходити нових друзів, подорожувати.

увеличить

Гаврилюк Анна

Народилася 15 січня 1992 року в місті Каховка Херсонської області. У 7 років переїхала до Кіровограда, де мешкає донині. Закінчила НВК «Кіровоградський колегіум», та факультет іноземних мов КДПУ ім. Винниченка.

Вільний час займають книги, музика, прогулянки містом, мандрівки. Вони ж є джерелами творчого натхнення.

Перші проби пера з’явилися у 12 років, з того часу літературна творчість стала невід’ємною частиною життя. Більш серйозні здобутки почали з’являтись з 15 років. Останнім часом пише короткі оповідання, прозові замальовки.

a-njuta92@mail.ru

завантажити

увеличить

Єфремов Юрій

З`явився на цей буремний світ 8-го травня 1992 р. в повітовому місті Олександрія у пролетарській сім`ї. Тут жив, байдикував і навчався у гімназії ім. Т. Г. Шевченка. У 2009 р. вступив до КДПУ ім. Винниченка на факультет іноземних мов.

Нині закінчую магістратуру даного факультету. Перші спроби на літературному поприщі робив ще в 5-му класі, писав різні смішні п`єси (часто – дуже сороміцького характеру), чим дуже веселив своїх однокласників.

Вірші почав писати ще в 10-му класі, але то були звичайні наївні дитячі віршики про кохання. На 1-му курсі університету почав писати громадянську лірику на анархічну тематику, але вони отримались занадто пафосними і фанатичними.

3-я хвиля поетичного натхнення прийшла вже на 4-му курсі, коли почав працювати на філософсько-політичну тематику.




Місто чужинців

Похмурі будинки висять над душою,
Похмурі будинки зостались зі мною.
Їх темні під`їзди втілюють Фобос,
Ладні вони засмоктати весь глобус.
Якщо наодинці по вулиці йду,
То краєм душі відчуваю біду.
Здається, поглине мене небуття,
Здається, що звідси нема вороття.
Незатишно; всюди холодна зима,
Морок та смерть, а сонця нема
Це місто, здається, в руках Чорнобога -
Вершителя доль й повелителя злого.
Навколо чужинці і зрадників море,
Немає ніде міцної опори.
Всі проти мене, а я проти всіх.
І скаженію в борні, наче псих.
Це місто не має колючого дроту,
В цім місті не змушують йти до роботи.
Та все ж почуваюся скутим рабом,
Всі вчинки придавлені клятим ярмом.
Та вірю – настане невдовзі свобода,
Не тільки для мене – для всього народу.
Та є лиш у цьому запина одна:
Це місто впаде – з ним згину і я!

увеличить

Козирєва Марина

Я народилася 25 грудня 1998 року в м. Кіровограді, де проживаю і нині. Дуже люблю читати, слухати музику, вишиваю, пишу вірші і пробую себе у прозі. Мене захоплюють філософські твори і громадянська лірика, про що і пишу в своїх віршах. З музою поезії вперше зустрілася в одинадцять років, коли відчула, що належу до "ентузіастів", які у творчості вбачають своє покликання. Завжди готова поспілкуватися з творчими людьми і дискутувати на будь-які теми. Цікавлюся історією України і вважаю себе патріотом.

Рада буду знайти гарних співрозмовників і друзів за інтересами.


увеличить

Кулібаба Юрій

Народився 9 березня 1994 року в мальовничому селі Новий Стародуб. Там закінчив школу, і в 2011 році вступив до КДПУ ім. В.Винниченка на факультет історії та права.

Цікавлюся історією, фалеристикою, краєзнавством, літературою. Улюбленими поетами для мене є: В.Симоненко, М. Луків, Д. Павличко, В. Іващенко, П. Глазовий. З письменників - прозаїків, виокремлюю: В.Яворівського, П.Загребельного, А. Дімарова і звісно В.Бондаря.

У становленні моєї особистості найбільше вплинула творчість Василя Андрійовича Симоненка.

Писати вірші став досить пізно, лише на ІІІ курсі. Але не засмучуюсь, ще все попереду.

увеличить

Левицький Василь

З’явився на світ 15 грудня 1987 року в місті Кіровограді (де мешкає і донині). На пізнання світу вплинули література та кіно, адже перші його спроби пера (точніше – ручки й олівця) так чи інакше дублювали прочитані чи побачені сюжети, образи, ідеї тощо.
Починав із суто пригодницької та фантастичної прози. А далі – полилося зливою найрізноманітніше: гуморески, анекдоти, пісні, вірші, загадки, прислів’я, приказки тощо.
Наприкінці 2002 року поема «Ода Україні» зайняла перше місце на міському конкурсі, присвяченому Дню Соборності України. Через рік одержав друге місце за вірш «Кохаю  ніжно місто над Інгулом» у районному конкурсі на кращий твір студентської та учнівської молоді, присвячений тридцятиріччю створення Ленінського району.
Тільки-но вступив на факультет філології та журналістики КДПУ  ім. В. Винниченка (влітку 2004-го), як написав п’єсу, котру у вересні поставили на факультетському «Вернісажі талантів». Тоді ж почав грати в КВК, а отже, створювати більше драматургічного (сценки, мініатюри, театральні постановки і т.д.). Для студентської газети, згодом – для «Молодіжного перехрестя», писав різноманітні статті для журналу «Благовіст», зокрема аналітичного, науково-публіцистичного, критичного характеру.. Полюбляє подорожувати, фотографувати, співати. Нині працює в школі, є літредактором газети «Alma mater». Учасник літературних слем-турнірів.

За нагородами не женеться (всіх не отримаєш). До того ж, найбільшу вже має – здатність творити…

увеличить

Литвинюк Дмитро

Я, Литвинюк Дмитро, народився 1 червня 2000 року в місті Кіровограді. Ще до школи, з п'яти років, я ходив до бібліотеки де знаходив собі цікаві книжки. У школі, крім навчальних предметів, мені цікаво брати участь у заходах, які проводяться в класі, спортивних змаганнях. Займався в гуртках бального та сучасного спортивного танцю, карате. В гуртку інформатики навчився працювати з комп'ютером. Брав участь у змаганнях по туризму. Останнім часом багато уваги приділяю шахам. Неодноразово займав призові місця в районних, міських шахових турнірах та на приз газети "Народне слово". Брав участь в міжнародному математичному конкурсі "Кенгуру". Щодо віршів, то зацікавленість до них проявилась зовсім недавно. Спочатку підписував свої малюнки, які дарував своїм рідним на честь свят. З 2007 року надсилав свої малюнки та маленькі віршики до телевізійної передачі "Вечірній мультик". Так я став членом фан-клубу "Викрутас". На жаль цей клуб припинив свою роботу. Незважаючи на це, мені все більше хотілось писати вірші, особливо тоді, коли трапляються якісь події. Це свята, дні народження, зміна пори року, відпочинок в селі, на дачі, на морі. Інколи хочеться висловитись віршем. Так і виходить. Надумав, записав. Оформив свої вірші книжечкою. От і все.

увеличить

Міронова Олеся

Народилася і живе в Кіровограді. Закінчила Кіровоградський професійний ліцей № 2 за спеціальністю кухар-кондитер. Займається різними видами мистецтва, зокрема, ручним перебірним ткацтвом.

Цікавиться сучасною Українською і дохристиянською культурою і традиціями. Співпрацює з різними громадськими організаціями, має активну громадську позицію. Брала участь у різних поетичних конкурсах зокрема у «Битві Поетів».

Є активним членом клубу. Пише поетичну прозу, білі вірші та короткі прозові твори. Весела, привітна, творча, завжди готова прийти на допомогу.


ЧЕРВОНА КВІТКА


Червоний… Як червоний вогник полум’я… Ця квітка, яка її доля? Скільки їй жити, скільки днів їй цвісти? Квітка схожа на жінку. Спочатку вона росте, як дитина, і виглядає не дуже гарно. Потім вона виростає і стає червонішою, як молода дівчина. Потім вона розквітає, як жінка… Але тільки частина її життя схожа на життя жінки, бо жінка цвістиме довго, а квітка… Здається ця квітка цвістиме вічно. Але раптом краї її пелюсток охопить сухота… І від країв вона усихатиме, а потім пелюстки опадуть і квітка закінчить своє життя… Але її душа переродиться далі у інше тіло. І можливо стане жінкою. Ця квітка яскраво розфарбовує мої миті життя…

увеличить

Ніколаєвська Світлана

Народилася 8 вересня 1988 року в місті Кіровоград (Кропивницький). В 2011 році закінчила факультет філології та журналістики Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка.

Пише поезію та прозу. Учасниця кіровоградських творчих об'єднань: «Ліра», «ПАРУС», в минулому староста діючої при КДПУ ім. В. Винниченка літстудії «ОБРІЙ». З 2012 року - член кіровоградського літературного об'єднання «Степ».

Друкувалася у таких збірках: «Що вмістилося у слові» (2007), «Благовіст» (2007), «Перша хвиля» (2009), «Озвалась ліра водограєм» (2009), «Десять лет под «Парусом» (2010), «Все мы из колыбели с названьем светлым Русь» (2010), «Зубренок»(2012), «Намалюй мені ніч»(2014), «Чатує в століттях Чернеча гора»(2014) «Духовний центр Кіровоградщини»(2016), а також у часописах «Університетський меридіан» та «Народне слово».

Вірші Світлани звучали в радіо передачах Кіровоградської обласної державної телерадіокомпанії, а саме: «Молодіжний мікрофон», «Вечірні зустрічі», «Криниця», «Арт – мозаїка», «Мистецький салон», «Моя Україна».


ЗАКОХАНА

Хочу стати для тебе світочем,
Щоб світити темної ночі.
Хай ріка з берегів уся витече,
Щоб не бачити сліз жіночих.

Хочу стати для тебе янголом –
Захистити від бід рідну душу.
Щоб нещастя усі розтанули,
Танцювати лихо примушу.

Над тобою розправлю крила,
Щоб сховати тебе від скорботи.
Буду поряд з тобою, милий!
Від любові зникають турботи.

увеличить

Петліцька Любов

Гарно про себе зможу написати в років вісімдесят. А якщо коротко, то народилася 30 травня 1991 року в Кіровограді. Студентка Кіровоградського факультету менеджменту і бізнесу Київського національного університету культури і мистецтв. В майбутньому – документознавець.

Пишу прозу. Кажуть, що виходить непогано, тому стараюся не підводити своїх читачів. Поки що ніде не друкувалася, але сподіваюся, що це поправно.

Особисто про себе – проста як три копійки.

Якщо раптом виникнуть питання, то пишіть на http://vkontakte.ru/id69849856. Стійко прийму критику і зауваження. Буду вдячна за увагу.

увеличить

Садовська Юлія

Народилася Юлія 16 березня 1996 року в с. Соколівське Кіровоградського району Кіровоградської області. Згодом, з мамою переїхала до м. Первомайськ Миколаївської області, де й отримала шкільну освіту. Саме вчителі Первомайської гімназії привили дівчині любов до поезії, яка назавжди полонила її душу. Повернувшись до Кіровограда, отримала професію кухаря.

На сьогодні Юлія працює за професією та дуже любить кулінарію. У вільний час – пише вірші та мріє стати відомою поетесою.


Закони життя

Всі організми, що є на Землі,

Коряться законам життя.

Зараз ми є, а завтра вже – ні,

Потрапим у вир забуття.

Лише душі житимуть вічно,

Поринувши у Всесвіт із тіл,

А тіла зникнуть безслідно,

Їх вітер розвіє як попіл.

Чому ж живемо ми у світі ось цім?

Щоб бути щасливими завжди і скрізь,

Щоб дарувати життя і радіти цьому,

Адже це головне у житті нашому.

увеличить

Солун Маргарита

Народилась у 1990 році у місті Омську в сім’ї військовослужбовця. У 1996 році сім’я переїхала до міста Кіровограда. Тут Маргарита навчалась у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 35. Закінчила Кіровоградський кооперативний коледж економіки і права ім. М. П. Сая факультет правознавства.
Літературні твори почала писати з 12 років. Улюблені письменники: Олексій Хрустєв, Михайло Булгаков, Пауло Коєльо, Маргарита Пушкіна.
Маргарита вивчає культури різних народів світу, мистецтво, релігію.



Колишні члени клубу

увеличить

Гладир Юлія

Юлія Гладир народилася 1985 року в Полтавській області. Після закінчення школи вступила до Кіровоградського педагогічного університету на філологічний факультет. У 2008 році  закінчила магістратуру.
Перші проби пера відбулися ще в дошкільному віці. Проте вилились на папір вони тільки в одинадцять років. А більш серйозно Юля стала займатися поезією у 2001–2002 роках. Окремі вірші цього періоду були включені до першої поетичної збірки «Рядками незнайдених рим», виданої три роки тому за сприяння та наставництва Світлани Григорівни Барабаш. З її ініціативи було записано кілька теле- та радіопередач за участю Юлії Гладир. Крім того, авторка брала участь у Всеукраїнській та обласній нарадах молодих літераторів, стала переможницею конкурсу «Гранослов», друкувалася в періодичних виданнях та в ряді колективних збірників.
Автор збірки "Під віями ночі (2011); співавтор книги віршів "Тройзілля" (2009). Член НСПУ з 2012 року.

увеличить

Горяєва Інга

Інга Горяєва народилась 29 листопада 1971 року в селі Володимирівці Знам’янського району на Кіровоградщині. Після закінчення школи навчалася в Київському геологорозвідувальному технікумі, Київському університеті імені М. І. Драгоманова, Кіровоградському Соціально-педагогічному інституті Педагогічна Академія.
Вірші почала писати давно і сьогодні без них не уявляє свого життя. Рідна земля надихає її на творчість, дарує силу і надію. Інга тонко помічає красу природи, бачить внутрішній світ речей і явищ.

ЇЇ твори несуть в собі світле начало, пронизані любов’ю і добротою. Людина, що сама чимало пережила, несе оточуючим світлу радість і надію, прагнучи «холод світу розтопить любов’ю».

Автор збірки поезій "Людина".

увеличить

Дудушко Ольга

Народилась 20 червня 1990 року в м. Кіровограді.
Захоплюється дизайном зачісок, полюбляє кішок і вітчизняну естраду.
Поезією займається з 12 років. Джерело натхнення – душевний стан. Саме під емоційним впливом навколишнього середовища з’являються чудові вірші романтичного характеру, які проникають глибоко в душу, змушують читача задуматися і проникнути в їхню суть.

Кумирів у літературі не має, але схиляється перед майстерністю Тютчева, Брюсова, Лермонтова. Любить українських письменників. Література для неї – це окремий світ, світ, доступний не кожному, але здатний зробити людину кращою.

увеличить

Карпенко Андрій

Народився 1 липня 1986 року в селищі міського типу Новгородка Кіровоградської області.
У 2003 році там же закінчив навчання у Новгородківській загально-освітній школі І-ІІІ ступенів № 1 та вступив до Харківського національного університету ім. В.В. Докучаєва на факультет інженерів землевпорядкування. Саме там почав писати. Окремі вірші друкувались в університетських газетах “Знання” та “Фізовець”.
У 2008 році здобув вищу освіту за спеціальністю “Землевпорядкування та кадастр” та отримав кваліфікацію “інженер-землевпорядник”.
E-mail: AndrewKarri@mail.ru

увеличить

Корнієнко (Буянова) Оксана

Закінчила КДПУ ім. В. Винниченка факультет філології і журналістики. В 2009 році видала свою першу книгу «Мовчати про любов».

Дуже любить поезію, хоча цікавиться і прозою, як українською так і зарубіжною.
Любить спілкуватись з цікавими людьми, в яких більш за все цінує щирість, доброту, дружнє розуміння. Не любить, коли людина ставить себе вище, ніж вона є насправді.

увеличить

Матюшенко Олена

Народилась 3 квітня 1986 року. Закінчила КДПУ ім. В. Винниченка факультет філології і журналістики.

Вірші пише з раннього дитинства. В них відображене все, від чого сильно б’ється дівоче серце: це і романтичні історії кохання, туга за милим, гіркий присмак самоти.

увеличить

Сілік Анна

З’явилась на світ 31 липня 1986 році у місті Кіровограді. Зростала у дружній, міцній родині. Тато і мама працювали підприємцями. Згодом переїхали до села Новоєгорівка. Закінчила Соціально-педагогічний інститут «Педагогічна Академія» факультет філології. Стажувалася за кордоном. Володіє англійською і німецькою мовами.

увеличить

Ходаков Павло

Син робітників. Навчався в загальноосвітній школі №19, закінчив фізико-математичний факультет Кіровоградського державного педагогічного університету імені В.К. Винниченка. Працює державним службовцем. Пише.
Він був членом літературних клубів та студій: «Степ», «Сівач», «Обрій», «Парус», «Паралелі і меридіани».

увеличить

Шевцов Іван

Народився 11 вересня 1995 року в м. Кіровограді. Літературою почав захоплюватися в ранньому дитинстві (свій перший вірш написав в 4 роки). За період з 2000 по 2004 роки написав цілу збірку, в яку ввійшли: поезія, казки, загадки, прислів’я тощо). З 12 років почав професійно займатися музикою (ДМШ №2 ім. Ю. Мейтуса, клас баяну). Приймає участь в різноманітних конкурсах і фестивалях. Планує навчатися в музичному училищі.
Знову до літератури повернувся тільки в 2010 році, але вже надавав перевагу прозі. Крім цього захоплюється астрономією, релігієзнавством. Релігійні погляди: атеїзм.
Якщо виникнуть питання, звертайтеся: http://vk.com/ad_nebesniy

увеличить

Яцкул Андрій

Народився 16 листопада 1989 року в місті Кіровограді. Дитячі роки пройшли у селі Кам’янка на Новомиргородщині.

Закінчив з відзнакою Кіровоградський національний технічний університет. Нині магістрант вищої аграрної школи м. Діжона (Франція). Член кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» (керівник В.О.Погрібний). Учасник Всеукраїнської наради молодих літераторів в м. Ірпінь, 2009 р. Твори звучали на обласному та Національному радіо. Друкувався в обласній пресі та колективних збірках.


Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх