22 ЛИПНЯ 2017

Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Дивосвіт - Творча співпраця

Частими гостями засідань клубу «Дивосвіт» є майстрині з різноманітних творчих організацій, об’єднань, закладів міста та області. Зокрема - з Кіровоградської обласної громадської організації «Єлисаветградський узвіз» (зареєстрована в лютому 2007 року), яка об’єднує майстрів декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва: Поляруш Ірину Ігорівну, Бабич Неонілу Григорівну, Луганщук Віктора Михайловича, Шестакову Ірину Олексіївну, Вариводу Емму Сергіївну, Дефорж Наталію Володимирівну, Кудревич Ірину Олександрівну, Корсун Раїсу Іванівну, Орловську Валентину Кирилівну, Пасашкову Світлану Леонідівну, Дробишевську Валентину Іванівну, Завалій Наталію Валеріївну, Пренко Олександру Іванівну, Коваленко Ольгу Кузьмівну та багатьох інших, адже членство в цій організації обмежується тільки творчістю особистості. А їх творчість добре знайома любителям мистецтва не лише Кіровоградщини.

Вперше про себе як творче об’єднання майстрів декоративно-ужиткового мистецтва самодіяльні майстри заявили на День міста Кіровограда в 1998 році.

Сьогодні організація, що об'єднала творчих людей, організовує виставки, зустрічі, дарує радість спілкування, передає досвід молоді.

Сайт Єлисаветградського узвозу (http://elysuzviz.org.ua/ua/).

Контактний телефон: (0522) 34-94-99 Поляруш Ірина Ігорівна, голова організації.

увеличить

Поляруш Ірина Ігорівна

(1957 р.н., м. Шостка Сумської обл.) - голова Кіровоградської обласної громадської організації «Єлисаветградський узвіз» з 2001 року. В 1976 році закінчила Шостківський хіміко-технологічний технікум за спеціальністю хімік-технолог твердих хімічних речовин. У 1980 році виїхала до Москви, де жила і працювала до 1991 року. З 1991 року проживає у Кіровограді, де і почалася її творча діяльність. Багато років майстриня займається різними видами декоративно-ужиткового мистецтва: макраме, об’ємна аплікація, в’язання гачком, виготовлення штучних квітів, картин з природних матеріалів, листівок в стилі скрапбукінгу.

У 2005 році відбулася її перша персональна виставка робіт об’ємної аплікації з тканини в Шостківському районному краєзнавчому музеї.

Ірина Ігорівна постійно бере участь у різноманітних всеукраїнських виставках та форумах творчих людей: виставці «Вишивка: авторське рукоділля» в музеї просто неба в селі Пирогове, «Барвиста Україна» в м. Києві. В м. Кіровограді її роботи досить часто виставляються в обласних музеях – краєзнавчому та художньому, в обласному центрі народної творчості, обласних бібліотеках - науковій ім. Д.І.Чижевського та для юнацтва ім. О.М.Бойченка, університеті «Україна», загальноосвітніх навчальних закладах.

Зокрема, у березні 2010 року, для виставки в обласному художньому музеї майстриня надавала свої роботи – об’ємні аплікації: панно «Літо» (2009 р.), «Троянди» (2010 р.), «Півники» (2010 р.), «Соняшники» (2010 р.), «Обід» (2010 р.), «Макове поле» (2010 р.); серветки та скатертина створені у техніці плетіння гачком; штучні квіти та декоративні пляшки – «Бузок» (2009 р.), «Пори року» (2009 р.), «Хатинка» (2009 р.), «Віночок» (2009 р.), «Осінь» (2009 р.).

Поляруш І. І. представляє свої роботи на обласній виставці декоративно-ужиткового мистецтва під час театрального свята «Вересневі самоцвіти», яке щорічно проходить на хуторі «Надія».

увеличить

Дефорж Наталя Володимирівна

(1950 р.н., м. Чусове Пермської обл., Росія). В 1964 році переїхала разом з батьками в м. Кіровоград, навчалася в ЗОШ № 11. Закінчила Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування, за спеціальністю - інженер-механік.

З дитинства в’язала гачком та спицями, шила. Кілька років очолювала Кіровоградську обласну громадську організацію «Єлисаветградський узвіз».

У 2003 році почала відроджувати давній вид декоративно-ужиткового мистецтва – печворк (вироби з клаптиків).

Перша персональна виставка відбулася в 2005 році в Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї, в цьому ж році стала переможцем ІІ-ої Всеукраїнської виставки-конкурсу вишивки «Авторське рукоділля» в номінації «Текстильна пластика і аплікація», яка відбувалася у м. Києві. На виставці було представлено панно «Кульбабки» (2005 р.), «Початок» (2010 р.), «Планета ІКС» (2010 р.), а також неповторні і чарівні вироби з бісеру: яйця, статуетки, панно, шкатулки, сумочки.

увеличить

Бабич Неоніла Григорівна

(1931 р.н., м. Керч, АР Крим). В шкільні роки закінчила художню студію. Працює переважно в жанрі живопису, але також займається різними видами декоративно-ужиткового мистецтва: об’ємна аплікація, вишивка хрестиком та кольоровими стрічками, в’язання спицями.

Серед творчого доробку майстрині: пейзаж «Степовий край» (2008 р.), натюрморти «Бузок» і «Симфонія», панно з кольорових стрічок «Фіалки» та «Чорнобривці» (2010 р.).

увеличить

Корсун Раїса Іванівна

(1944 р. н., селище  Керки Чарджоуської обл., Туркменістан). В 1961 році вступила в Каришинське медичне училище, після закінчення якого декілька років працювала медсестрою. У 1980 році закінчила Ташкентський інститут народного господарства за спеціальністю «економіст по праці та заробітній платі». У вільний час в’язала гачком та спицями. Переїхавши у 2002 році до Кіровограду захопилася вишивкою сюжетних картин, серветок, сорочок в техніці художньої гладі та хрестика.

В експозиції майстрині можна побачити роботи, виконані в техніці вишивка гладдю: «Жук» (2009 р.), «Зима» (2009 р.), «Горобина» (2009 р.), «Весняний настрій» (2010 р.).

увеличить

Орловська Валентина Кирилівна

(1949 р.н., Росія). Закінчила будівельний технікум за спеціальністю «будівельник», працювала на ЧАЕС. Дитинство провела в мальовничому Красноярському краї, природа якого сприяла захопленню творчістю. Любила створювати власноруч аплікації, вишиті картини, серветки, рушники, вишиванки.

Серед робіт майстрині вишиті хрестиком панно «Отче наш» (2008 р.) та «А я просто українка…» (2008 р.), сорочки «Варяжська» (2008 р.) та «Депутатська»(2008 р.), рушники «Бал метеликів» (2008) та «Барвиста Україна» (2009 р.), доріжка «Веснянка»(2010 р.), серветка «Ромашкове поле»(2010 р.).

Також майстриня в своєму творчому доробку має і ляльку-мотанку, яку виготовляє у власному баченні. Валентина Кирилівна завжди люб’язно погоджується на запрошення бібліотекарів обласної бібліотеки для юнацтва ім. О.М.Бойченка: приходить на зустрічі, проводить майстер-клас для членів клубу «Дивосвіт» та користувачів книгозбірні.

увеличить

Дробишевська Валентина Іванівна

(1954 р.н., с. В.Виска, Маловисківський район, Кіровоградська область). З 1966 року проживає в м. Кіровограді, працювала на заводі радіодеталей. Весь свій вільний час присвячує вишивці; в техніці хрестик виконані картини - «Незабудки» (2003 р.), «Букет незабудок» (2003 р.), «Соняшники» (2009 р.), «Фея врожаю» (2009 р.).

увеличить

Кудревич Ірина Олександрівна

(1972 р.н., м. Світловодськ, Кіровоградська область). У 1993 році закінчила Київський технікум легкої промисловості, за освітою технік-технолог швейного виробництва, багато років працювала в ательє, займалась моделюванням та пошиттям одягу.

Перший виріб, виконаний в техніці печворк, датується 1992 роком. Також у цій техніці виконані скатертини «Падає сніг» та «Серця друзів» (2009 р.).

З 2009 р. - член Кіровоградської обласної громадської організації «Єлисаветградський узвіз».

У 2010 році в обласному художньому музеї представила колективну роботу – панно «Творчий кошик», виконане у мішаній техніці та вишиту картину «Зимовий ліс» (2009 р.).

Майстриню – частий гість клубу «Дивосвіт».

увеличить

Пасашкова Світлана Леонідівна

(1960 р.н., м. Гайворон, Кіровоградська область).

Більше десяти років улюбленим хобі майстрині є вишивка, і як результат - понад 300 вишитих робіт.

Перша персональна виставка відбулася у 2007 році.

У 2010 році на виставці в обласному художньому музеї експонувалися: вишиті серветки «Калина червона», «Троянди», «Конюшина», панно «Господар лісу» (2008 р.) та «Лісові подарунки» (2009 р.).

Завжди привертають до себе увагу шанувальників майстрині і кілька вишитих китайських ієрогліфів «Любов», «Здоров’я», «Багатство», «Вдача», що створені в 2010 році. Все почалося з того, що захотілося прикрасити квартиру своїми власними картинами.

Світлана Леонідівна постійно бере участь в конкурсах, виставках, телепередачах. У творчому доробку майстрині більше трьохсот робіт.

А ще Пасашкова С.Л. має свою школу виготовлення традиційної ляльки-мотанки і не раз проводила майстер-класи по її виготовленню в стінах обласної бібліотеки для юнацтва ім. О.М.Бойченка.

увеличить

Завалій Наталія Валеріївна

(1969 р.н., м. Кіровоград). У 1993 році закінчила Кіровоградський державний педагогічний університет ім. Володимира Винниченка, за фахом – викладач образотворчого мистецтва. З 1993 року працює у Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї.

У 2004 році в різних закладах культури м. Кіровограда відбулося три персональні виставки художниці, присвячені 250-річчю рідного міста «Тобі, мій Єлисавете».

Цікавим надбанням художниці останніх років стала серія робіт «Мелодії душі», тематика яких - пам’ятки архітектури і квіти, які занесені в Червону книгу України.

У жовтні 2009 року на засіданні клубу «Дивосвіт» Наталія Валеріївна презентувала свої роботи в техніці складного батику (холодний та гарячий батік) з елементами розпису тканини текстильними фарбами: «Схід сонця» (2007 р.), «Зимова ідилія» (2009 р.), «Вітрильники» (2009 р.).. Ліризм, задушевність, неповторно-трепетне ставлення до зображуваного характеризуюсь стиль художниці Наталії Завалій.

увеличить

Пренко Олександра Іванівна

(1966 р.н., м. Каспійськ, Дагестан) – член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений майстер народної творчості України. Закінчила Махачкалінське художнє училище, відділення килимарства. Працювала художницею-килимарницею на підприємстві художніх промислів у Ставрополі, вела гурток килимарства при Будинку піонерів. З 1990 року майстриня живе у Кіровограді. Закінчила Соціально-педагогічний інститут «Педагогічна Академія» за фахом «Початкове навчання» та «Практичний психолог». Керує студією «Килимарство» при  Кіровоградському обласному центрі дитячої та юнацької творчості. Студія є методичною базою для навчання керівників гуртків декоративно-ужиткового мистецтва позашкільних установ Кіровоградщини. Олександра Іванівна має патент на техніку виготовлення килимкових ляльок. Неодноразово проводила майстер-класи для користувачів бібліотеки та членів клубу «Дивосвіт».

увеличить

Пасічинська Оксана Миколаївна

(1973 р.н.)

«У вишивці – ціле життя» - саме так можна сказати про вишивки Оксани Пасічинської, концертмейстера Кіровоградського музичного училища.

Оксана Миколаївна працює в техніці вишивка хрестиком досить давно і використовує у своїх орнаментах сині кольори та відтінки блакитного, якими оздоблює блузки, рушники, доріжки, скатертини, серветки. Хоча Оксана і представляє у власних вишиванках Кіровоградщину, але в її творчості відчутні гуцульські мотиви, адже її батьки із Західної України, тому вона навчилася яскравому поєднанню кольорів теплої гами, характерному для тих країв. Майстриня тісно співпрацює з клубом «Дивосвіт»: вперше вона прийшла на зустріч з його членами в листопаді 1999 року. З того часу Пасічинська О.М. - частий і бажаний гість.

У листопаді 2011 року майстриня брала участь у виставці «Український сувенір», що проходила в «Українському домі» (м. Київ). А для Спілки народних майстрів м. Кіровограда надала свою роботу: чоловічу сорочку, вишиту білими нитками на білому полотні (на конкурс «Кращий твір року»).

увеличить

Янчукова Наталія Станіславівна

(1971 р.н., м. Кіровоград). У 1997 році закінчила Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування, за фахом економіст. Працює в Центрально-Українському видавництві. В останні роки захоплюється в’язанням гачком, розписом кераміки, скла, дерева.

увеличить

Кравченко Віра Несторівна

(1963 р.н., м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область). Після закінчення середньої школи із золотою медаллю, навчалася в Українському інституті інженерів водного господарства, де отримала спеціальність інженер-гідротехнік. Працюючи за направленням у Львівській області, мала змогу увійти в самодіяльне творче об’єднання «Вишивальниця», що працювало при Львівському осередку майстрів народної творчості.

У 1989 році була атестована на звання майстра народної творчості, а з 1990 року – член Спілки народних майстрів України.

На протязі 1990-2010 рр. брала активну участь в регіональних, обласних та Всеукраїнських виставках.

Упродовж 1988-1996 рр. працювала викладачем української народної вишивки в Бурштинському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті. Згодом перейшла на роботу у Малу академію народних ремесел м. Галич, де працювала до листопада 2010 року.

Неодноразово була нагороджена грамотами управління освіти Івано-Франківської обласної державної адміністрації за активний вклад у розвиток творчої особистості учнів.

У 2007 році брала участь у роботі над «Рушником єдності».

Працює в таких техніках української народної вишивки: лічильна гладь, вирізування, виколювання, хрестик, мережка.

Захоплюється бісероплетіння, відтворюючи шийні прикраси, притаманні етнозонам Західної України – гуцулам, бойкам, лемкам, покутянам, ополянам, зразки візерунків яких отримувала в етноекспедиціях та фондах Івано-Франківського краєзнавчого музею.

З 2010 року проживає у м. Кіровоград.


Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх