18 ЛИСТОПАДА 2017

Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua





Про нас у ЗМІ 2016 | 2015 | 2014 | 2013 | 2012 | 2011 | 2010 | 2009 | 2008 року

Кіяшко Ю.І в сімейному житті є місце для книги // Наше місто.- 2010.-30 грудня .-с.2
Рєзник Т. Екологічне виховання кіровоградців // Екологічний вісник Кіровоградщини .-2010 .-9грудня. –с.1
Незламні духом // Наше місто .-2010 .- 9 грудня.-с. 2
Зустріч з козаками // Наше місто .-2010.- 18 листопада .-с.2
Чабанова Т. Спочатку було слово… : сьогодні день української писемності та мови // Народне слово .- 2010 .-9 листопада.- с. 4; Вечірня газета.- 2010. .-5 листопада .- с.8
Любіть ірідери – джерела знань // Наше місто.-2010.-28 жовтня.-с.2
Настояща Л. З чарівною скринею та власною веселкою // Кіровоградська правда .- 2010.-3 серпня.- С.7
Гурба Л. Пам’ятай історію, думай про майбутнє // Народне слово.-2010.-13 травня.-с. 6
Бондар О. Вона визволяла Кіровоград // Наше місто.- 2010.- 6 травня. С.6
Устимів Б. Золоте поле // Літературна Україна .- 2010 .- 29 квітня.- с. 2
Бакшеєв В. Незряча майстриня // Наше місто.-2010.- 29 квітня. С. 2
Любарський Р. Хранителі мудрості та духовної спадщини // Кіровоградська правда.- 2010.- 30 березня.- С. 6
Держнагороди до 8 березня. Від Президента // Кіровоградська правда.- 2010.-12 березня.- с. 1.
А ви знаєте лауреатів премії імені Євгена Маланюка? // Освітянське слово .- 2010.- лютий.-с. 7
Гурба Л. В. «Лауреати обласної літературної премії імені Євгена Маланюка» // Вечірня газета .- 2010.- 19 лютого. - С.8
Савенко Л. «Ви маєте про нас знати» або Школа доброти по-кіровоградськи // НДО-Інформ. – 2010. – №1. – с.14
Харченко О. Поділись своїм талантом й запали іншого! // Освітянське слово. - 2010.- січень.- с. 11
Горбатюк І У день народження поета // Народне слово.-2010.-4 лютого.-с.2
Екологія очима дітей : круглий стіл // Екологічний вісник.-2010.-7 січня
Квіти серед степу //Освітянське слово.-2009-2010.- грудень-січень.-с. 10

Про нас у ЗМІ 2016 | 2015 | 2014 | 2013 | 2012 | 2011 | 2010 | 2009 | 2008 року

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх