18 ЛИПНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Фролова Н. Яка ж то казка – венеційська маска! // Наше місто. – 2014. – 10 квітня . – С. 4


ЯКА Ж ТО КАЗКА - ВЕНЕЦІЙСЬКА МАСКА!

Виставка венеціанських масок у бібліотеці Бойченка викликала жвавий інтерес відвідувачів. Молода майстриня Ольга Цюпка розповіла, що її захоплення масками почалося п'ять років тому з дипломної роботи на тему театру, коли навчалася на мистецькому факультеті. А згодом це переросло у хобі.

Ольга для виготовлення масок використовує пластилінові і гіпсові форми, заготовки робить із пап'є-маше, розписує готові маски акриловими і олійними фарбами, покриває будівельним лаком. Експериментувати молода майстриня полюбляє, зокрема намагалася зробити маску з живого лиця. Для цього треба змастити шкіру жирним кремом, щоб не залишитися випадково без брів. А потім накласти на обличчя будівельний гіпс.

Для масок, розповідає майстриня, можна використовувати і офісний, і газетний папір. Зробити шість-вісім шарів, кожний змастити клеєм ПВА. Для оздоблення використовують різні матеріали - мереживо, дріт, текстиль, стрічки, клейовий пістолет, золотистий папір, будівельну ґрунтовку і шпаклівку. І навіть туалетний папір. Ольга мріє навчитися робити справжні венеціанські маски у майстра з Венеції. А зараз її надихає образ блазня у масках. Дівчина провела майстер-клас і розкрила деякі професійні секрети.

Але захоплення масками - не єдине у арсеналі молодої художниці. Вона малює чудові картини у спеціальній техніці з ефектом ЗД. а також оздоблює яйця бісером.

Надія ФРОЛОВА

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх