18 ЛИПНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Ілючек С. Баба Марта мартенички изплела //Зорі над Синюхою. - 2014. 26 квітня. - С. 6


Баба Марта мартенички изплела


Світлана ІЛЮЧЕК

м. Кіровоград


Святковий настрій панував 11 квітня в загальноосвітній школі № 35 міста Кіровоград ще задовго до початку дійства - зустрічі весни за болгарськими традиціями. Мартениця або як її ще називають Баба Марта - стародавнє свято приходу весни і початку нового господарського року в болгар.

Гамірна метушня гарно вбраних у національні костюми старших і молодших школярів, репетиції вокальних, танцювальних номерів, налаштування музичних інструментів - вся ця радісна й натхненна атмосфера очікування свята додавала гарного настрою учасникам та гостям заходу, ініціатором якого виступила Обласна організація «Об'єднання болгар «Нашите хора». Голова правління Сергій Осадчий, котрий уже другий рік поспіль збирає друзів та однодумців у ЗОШ № 35, зазначив, що незважаючи на непросту ситуацію в країні, завдяки ентузіазму організаторів, підтримці директора Тараса Бабака, вдалося створити справді значиму подію в культурному житті Кіровоградщини.

Глядачі, захоплені дійством, поринули в казковий світ легенд і переказів, познайомилися з давніми болгарськими звичаями та традиціями. Організатори заходу - завідувач ЦДЮТ «Дивосвіт» Людмила Бачевська, педагог-організагор Тетяна Стоцька, керівник театрального гуртка Оксана Олексенко, керівник хорового гуртка «Лілея» Тетяна Грім, керівник хореографічного гуртка «Перлинка» Олена Шапошникова, керівник вокального гуртка «Веселі нотки» Вікторія Качинська, акомпаніатор Едуард Соф'янчук та звичайно ж, головні дійові особи - юні виконавці, які дуже серйозно поставились до своїх ролей, - добре підготувалися до весняного свята: привітали всіх присутніх із настанням весни, кожному подарували головний атрибут - прикрасу мартеницю, побажавши здоров'я, довголіття, успіхів.

Порадували й гості, які завітали з гарними дарунками. Творчість колективу Кіровоградської музичної школи № 3 добре знайома членам об'єднання болгар «Нашите хора», оскільки юні музиканти є постійними учасниками заходів, які проводить організація. За надійне партнерство та співпрацю - велика подяка керівництву й педагогам школи. Учасники дійства отримали чудову нагоду долучитися до чарівного світу музики у виконанні лауреата обласних конкурсів ансамблю скрипалів «Нотки», яким керує Довга Аліна Володимирівна (концертмейстер Вінцковська Аліна Анатоліївна), лауреата міжнародних та всеукраїнських конкурсів ансамблю акордеоністів «Мозаїка» (керівник Краснова Галина Павлівна). Гучними оплесками вітали глядачі виконавців вокальних номерів: юних артистів ансамблю «Фантазія» музичної школи № 3 та Альону Пілік - студентку машинобудівного коледжу, що подарувала всім присутнім пісню «Рідна земля». Додали весняного настрою вихованці модельного агентства «Мадіна-стиль» під керівництвом Мадіни Ємельянової, які представили хореографічну композицію «Сіла птаха». Нікого не залишили байдужим запальні та вправні співаки й танцюристи німецького фольклорного колективу «Гльонкляйн» Асоціації німців України під керівництвом Руслани Ващук.

Усі бажаючі мали змогу познайомитись із виставкою книг, підготовленою обласною бібліотекою для юнацтва ім. О. Бойченка та присвячену українсько-болгарським зв'язкам. Книги з історії Болгарії, болгарські підручники й буквар, кулінарні рецепти та інша література відкривала всім охочим шлях до болгарської культури. Об'єднання болгар «Нашите хора» розвиває нові форми співпраці з бібліотекою й наполегливо прагне відкриття болгарських недільних шкіл на території області. Постійний інформаційний супровід діяльності та підтримку «Нашите хора» отримує від Всеукраїнської газети «Роден край» та головного редактора Дори Костової. Гості теж могли оцінити гарну роботу колективу газети, погортавши свіжі примірники. На виставці також були представлені книги кіровоградської поетеси Олени Надутенко та поета-перекладача з міста Дніпропетровськ Володимира Стафідова.

Експонування українсько-болгарських картин різних жанрів та робіт майстра гончарної справи Олександра Гавриленка триватиме й після завершення заходу. І всі бажаючі зможуть переглянути полотна Анатолія Садовського, сильної духом людини, художника зі степової Вільшанки, українця Ростислава Климишина та етнографічні роботи болгарина Івана Стоянова.

Обласна організація «Об'єднання болгар «Нашите хора» має чимало перспективних планів, проектів, цікавих задумів, здійснення яких можливе за підтримки творчих колективів, небайдужих громадян різних національностей. Про важливість та значимість даного заходу як фактора розвитку й популяризації болгарської та інших культур на теренах багатонаціональної Кіровоградщини, свідчить присутність на ньому представників керівництва міста й області. На свято завітали очільник управління комунікацій з громадськістю ооласної державної адміністрації Віталій Останній, головний спеціаліст департаменту освіти і науки Алла Брайченко, представники депутатського корпусу міської ради, а також науковий співробітник Кіровоградського обласного краєзнавчого музею Андрій Пропадущий, майстри народної творчості міських та обласних центрів, студенти Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, комерційного технікуму, коледжу статистики, машинобудівного коледжу, професійного ліцею побутового обслуговування. Усі активно підтримували учасників дійства, долучалися до кращих зразків мистецтва різних культур.

Відкрили для себе особливості зустрічі весни по-болгарськи й журналісти телебачення, газет, інтернет-видань.

А ще завдяки цій урочистості відбулося поповнення в «Нашите хора». До обласної організації приєдналися нові члени, неординарні особистості не лише з Кіровограда, а й з інших міст України. Найбільш активні учасники за плідну співпрацю з «Нашите хора» отримали «Благодарност» від голови обласного об'єднання Сергія Осадчого. Тож ті, хто на свято завітали, анітрохи про це не пошкодували. Воно вдалося по-весняному теплим, зустрілися добрі приятелі, які знайшли нових друзів. Адже тільки разом ми - сила, здатна робити великі справи. Разом із учасниками дійства вітаємо всіх щиро з весною! Добробуту вашим оселям! Весна - це любов. Весна - це світанок. Надії та мрії таємні в душі. Хай мартенички вам допомагають у мирі та злагоді жити завжди.

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх