26 КВІТНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Гурба Л. Покажчик премії Маланюка // Наше місто. – 2014. – 11 вересня . – С. 3


Покажчик премії Маланюка

Напередодні святкування 260-річчя з дня заснування Кіровограда працівники обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Бойченка підготували бібліографічний покажчик «Лауреати обласної літературної премії ім. Є. Маланюка». Це вже четвертий випуск даного видання і на сьогоднішній день єдиний в області з цієї тематики.

Обласна літературна премія імені Євгена Маланюка, заснована обласною радою 2002 року. Премія встановлюється у трьох номінаціях: художня література (поезія, проза, драматургія); літературознавство та публіцистика; переклад (з української мови на інші мови, з інших мов на українську мову).

Покажчик «Лауреати обласної літературної премії ім. Є. Маланюка» містить короткі біографічні довідки про кожного письменника, анотації творів, удостоєних премії, уривки з цих творів та бібліографічні списки літератури, що є у фондах бібліотеки.

Четвертий випуск покажчика вміщує відомості про Юлію Гладир, Юрія Обжеляна, Олега Бабенка, Анатолія Загравенка, Олександра Архангельського та Сергія Михиду, які відзначені найвищою обласною літературною нагородою протягом 2012-2013 років.

Основними джерелами для опрацювання матеріалу для покажчика стали книги, довідкові та періодичні видання. Довідки про письменників-лауреатів складалися на основі біографічних даних та літературно-критичного доробку. Матеріал розміщено у хронологічному порядку. Для зручності користування є іменний покажчик, покажчик назв творів та покажчик використаних періодичних видань.

Бібліографічний покажчик розміщено на сайті бібліотеки за адресою lib.kr.ua у розділі «Наші видання.2014». Попередні випуски покажчика видавалися у 2009 та 2012 роках. Повні тексти творів у хронологічному порядку та за номінаціями розміщені у розділі «Краєзнавство. Література. Премія Є. Маланюка».

Людмила Гурба, завідувачка

відділу бібліотеки ім. О. Бойченка

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх