18 ЛИПНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

На підтримку воїнів // Наше місто. – 2015. – 25 червня. – С. 4


НА ПІДТРИМКУ ВОЇНІВ

Завершилася чергова акція допомоги кіровоградським воїнам у зоні АТО, проведена обласною бібліотекою для юнацтва ім. Бойченка та громадською ініціативою «Армія SOS». Протягом трьох тижнів усі бажаючі мали змогу долучитися до акції «Підтримай воїна».
В рамках акції, крім збору допомоги, працівники бібліотеки організували майстер-клас «Подаруй листівку воїну». На вуличній акції бібліопроекту «Креативна середа» провели благодійний розпродаж художніх робіт та кулінарних виробів, майстер-класи та концерт молодих виконавців.
Хочемо ще раз подякувати усім небайдужим патріотам України, які долучилися до участі в акції.
Учням 3-а класу Кіровоградської ЗОШ № 4 за збір допомоги та учням 7-а класу за активну участь у майстер-класі «Подаруй листівку воїну» та збір допомоги.
Вірі Василівні Строгановій та Ользі і Андрію Стукалам за фінансову допомогу.
Молодим і талановитим музикантам та виконавцям Сергію Цигульському, Ользі Алексеєнко, Андрію Шульзі, Валерії Галайдюк, Олегу Ковалю, Михайлу Нідзельському, Анастасії Сулімовій, Миколі Папуші, Артуру Мельнику, Денису Тернавському, Віктору Українцеву за активну участь у благодійному концерті.
Кіровоградським майстриням Галині Іванівні Неділько, Світлані Леонідівні Пасашковій за проведені патріотичні майстер-класи.
Художниці Світлані Хавроненко. На підтримку воїнів дівчина надала свої роботи для благодійного розпродажу.
Учням Кіровоградського професійного ліцею побутового обслуговування за виконання хореографічної композиції «Повертайся живим» у рамках благодійного концерту та організацію доброчинного розпродажу пиріжків власного виробництва. 50 копійок з продажу кожного виробу були передані на підтримку військових.
Всім небайдужим мешканцям нашого міста, котрі долучилися до участі в акції та передавали на потреби воїнів продукти харчування, необхідні речі та гроші.
Кожного тижня зібрані речі та продукти харчування передавалась волонтерам громадської ініціативи «Армія SOS». Сподіваємось, наші хлопці відчули тепло сердець усіх кіровоградців.

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх