26 КВІТНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Савчук К. Літній бум на вулиці / К. Савчук, Д. Вітриченко, В. Цирдя // Наше місто. – 2015. – 2 липня. – С. 4


ЛІТНІЙ  БУМ  НА  ВУЛИЦІ

Акцію «Молодіжний ВООМ» до Дня молоді влаштувала на вулиці «Дворцова» в Кіровограді обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Бойченка.
Лунає музика. На імпровізовану сцену виходять волонтери громадської організації АнтиСнід та оголошують розважальні номери від талановитих кіровоградців.
Вражають виконавиці східного танцю. Ритмічними рухами вони занурюють присутніх у східний колорит, створюючи незабутню атмосферу. За ними виходять малята з аналогічним номером, але у дитячій інтерпретації. Виступи тривають. Паралельно діють арт-майданчики від партнерів та спонсорів. Можна придбати символічні сувеніри від громадської організації «БІМ», дізнатися більше про один із провідних вишів Кіровоградщини – техуніверситет, отримати уроки самозахисту від рятувальників, спробувати власні сили, у метанні дротиків (дартц). Книголюбам пропонують переглянути новинки від місцевих письменників. Діє також оперативна лабораторія, де можна безкоштовно та анонімно пройти тест на ВІЛ/СНІД.
Веселе пожвавлення викликає безкоштовне боді-арт від юних художниць Юлії та Інни. Вони залюбки розмальовують підставлені руки і личка, втілюючи в життя найрізноманітніші забаганки малечі. А в цей час на імпровізованій сцені свої пісні дарує глядачам молода співачка Оксана Драч. «Зі святом, друзі! Бажаю гарно провести час. Давайте веселитись», – закликає дівчина. І перші акорди пісні линуть над містом...
Маленька Даринка разом із бабусею прийшла сюди підтримати сестру-танцівницю. «Ой, тут так цікаво! Музика, танці... Класно! Мені ось метелика намалювали на щоці! Шкода, що погратися немає де. І конкурсів було мало».
«Такі акції дуже корисні, – коментує бабуся Даринки Валентина Євгенівна. – І молодь залучають до міського життя, і .малечі радість. Щоправда, не розумію, чому акція проходить у будень, коли більшість жителів або працюють, або ще досі на навчанні. Та ще й така спека, а затінку немає».
Своєрідним посилом до молоді стає промова кіровоградської письменниці Ольги Мігель: «Мій діагноз – письменник. Я з семи років уперто йшла до мети. Кожного дня, прокидаючись, я думаю: навіщо і для кого я пишу? А потім збираю себе докупи і йду працювати. Часто мені кажуть, що наше життя позбавлене сенсу. Нема сенсу? Так знайди його! Збери себе в кулак! Життя – це труднощі, вони були, є і будуть. Бачите стіну без дверей – гамсельте її, поки вона розвалиться. Будьте творцями свого майбутнього, втілюйте мрії у життя».

Катерина САВЧУК,
Дарія ВІТРИЧЕНКО,
Вікторія ЦИРДЯ

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх