16 СІЧНЯ 2018

Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Ваша дитина – першокласник: бібліопоради для молодих батьків // Освітянське слово. – 2015. – липень-серпень. – С. 3


Ваша дитина – першокласник: бібліопоради для молодих батьків

текст: Ірина Щупак, головний

бібліотекар обласної

бібліотеки для юнацтва

імені О. Бойченка

фото: ілюстрація

Перший похід дитини до школи – це значуща подія для кожної сім'ї. Вона приносить багато радісних емоцій та ще більше турбот. Це і вибір майбутнього навчального закладу, і вчительки, яка опікуватиметься дитиною протягом перших років навчання, відвідування медичних установ та збір документів для вступу до школи тощо.

Але з початком навчального року ця лавина проблем не зменшується, тому що виникають нові запитання. Як дитину прийме новий колектив? Як у неї складуться стосунки з педагогом? Чи не буде першокласник часто хворіти, і як швидко зможе адаптуватися до нового середовища? Чи приноситиме гарні оцінки?

Відмінні оцінки – найбільша надія та найбажаніша винагорода для усіх батьків. Проте більшість дорослих навіть не усвідомлюють, що успішність дитини залежить саме від них, від їхнього уміння налагодити контакт із дитиною, уміння її розуміти. Шкода, але ми, батьки, часто нетерплячі та егоїстичні, хоча виправдовуємося «хорошими намірами». Але, якими б не були виправдання, наше роздратування, з'ясування стосунків, покарання – все це додаткові стресові ситуації, постійний дитячий біль від непорозуміння та образи.

Найголовніше завдання кожної родини – готувати дитину до школи з любов'ю, без примусу. І цьому допоможе «хіт-парад бібліопорад» для батьків майбутніх першокласників:

Найперша порада – якнайбільше читайте літератури про виховання дітей та підготовку їх до і школи. Наприклад: Адель Фабер, Елейн Мазліш «Мистецтво спілкування з дітьми», Наталія Зотова «Я йду до школи! Дитина від п'яти до семи років». У цих книгах професійні психологи та педагоги дають унікальні поради та комунікативні стратегії, прості й зрозумілі діалоги та цікаві завдання, які допоможуть батькам налагодити співпрацю з школярами. Завдяки цьому дітям буде, набагато легше вирішувати щоденні проблеми та отримувати задоволення від навчання.

Наступна порада – дотримуйтеся правильного режиму дня дитини. А саме: 12 годин сну з урахуванням обіднього (1-1,5 години) для відновлення сил. Після школи не спішіть саджати дитину за виконання домашнього завдання, їй необхідно 2-3 години відпочити (в т. ч. обідній сон). Найпродуктивніший час для приготування уроків – з 15 до 16 години. Заняття ввечері безрезультатні, адже завтра доведеться все починати спочатку. Не змушуйте дитину готувати домашні завдання «за один раз». Після 20 хвилин занять необхідно 10-15 хвилин перерви. Сприяйте дитячій самостійності. Самостійність – є найважливішим елементом ефективного й тривалого процесу навчання. Хваліть свою дитину за самостійні дії, наприклад, за самостійне розпізнавання помилок.

Якщо ваша дитина потребує допомоги, спонукайте її до того, щоб вона сама знайшла шляхи розв'язання проблеми. Допоможіть їй завдяки підказкам, але не подавайте саме розв'язання. Дайте дитині можливість попрацювати над матеріалом удома. Завжди підтримуйте досягнення дитини. Хваліть та заохочуйте, а не докоряйте.

Та найголовніше – проявляйте любов до своїх дітей. Для дитини ласка, любов, ніжність є однією з насущних потреб; дитина легше витримає недоїдання, аніж відсутність ласки. Без любові дитина в'яне та псується. А цю любов вона може знайти лише в сім’ї.

Якщо ви будете виконувати ці правила, враховувати поради психологів та педагогів, читати багато літератури з виховання дітей, то ваша дитина обов'язково виросте розумною та щасливою, а навчання в школі буде цікавим та приноситиме радість.

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх