21 КВІТНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Манженко Є. У Кіровограді об'єдналися навколо єдиної української назви міста // Нова газета. – 2015. – 10 вересня. – С. 11


У Кіровограді об'єдналися навколо єдиної української назви міста

У Кіровограді в обласній бібліотеці для юнацтва ім. О. М. Бойченка відбулася презентація збірки наукових робіт, присвячених перейменуванню нашого міста. Організатором заходу виступила Кіровоградська обласна організація Всеукраїнського товариства «Просвіта».

Збірка була видана за результатами роботи науково-практичної конференції «Перейменувальні процеси в топоніміці як ціннісний вибір українського суспільства», що проходила у Кіровограді 11 червня цього року за участю провідних українських науковців. Науковці стверджують – історично-обґрунтованою назвою, що відповідає традиціям українського найменування населених пунктів, є назва Інгульськ. Цю назву також підтримує і низка громадських організацій, що брала участь в організації конференції, а також профільні інститути Національної академії наук України і Інститут національної пам'яті. Під час презентації збірника провідні кіровоградські науковці і громадські діячі також висловились на підтримку української назви для нашого міста.

Відомий кіровоградський краєзнавець Юрій Матівос закликав громаду міста об'єднатись навколо єдиної назви – Інгульська. По завершенню презентації і громадських обговорень активістами та науковцями було підписано меморандум про підтримку єдиної української назви при перейменуванні Кіровограда.

Нагадаємо, що відповідно до прийнятих законів про декомунізацію місто Кіровоград до 21 листопада має отримати нову назву, не пов'язану з комуністичним минулим. Рішення про нову назву для нашого міста і згідно з нормами чинного законодавства прийматиме Верховна Рада з урахуванням рекомендацій Інституту національної пам'яті України.

Євген МАНЖЕНКО

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх