18 ЛИПНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Твердоступ Р. Хай запанує вірус доброти // Бібліосвіт. – 2014. - № 4. – С. 5-7


Хай запанує вірус доброти

Раїса Твердоступ,
Завідувач відділу Кіровоградської ОБЮ ім.. О. Бойченка

Підлітків не залишають
байдужими питання
доброзичливості,
порядності, людяності,
великодушності у
спілкуванні з однолітками
та оточуючими.

Важливу роль у вихованні особистості відіграє розвиток ціннісного ставлення до людей. Адже не можна сподіватися на подолання духовної кризи в суспільстві без відродження у молоді таких важливих моральних цінностей, як людяність, справедливість, відповідальність, почуття власної гідності, толерантності.

Кожна людина стоїть перед вибором між злом і добром. Цей вибір доведеться робити молодим людям, які є нині учнями, студентами. Працівники обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Бойченка, скориставшися досвідом В. Сухомлинського провели урок доброти «Хай світом править доброта» та акцію доброти «Моя іграшка – тобі» для вихованців комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей з притулковими групами». Спілкуючись із підлітками під час цих заходів, ми зрозуміли, що їх не залишають байдужими питання доброзичливості, порядності, людяності, великодушності у спілкуванні з однолітками та оточуючими. Молодим людям важко терпіти грубощі, черствість, жорстокість. Тож, щоб вони вчилися цінувати безкорисливу доброту та самі робили добро, у бібліотеці з січня 2014 р. започаткувала роботу школа доброти «Добро починається з тебе». Візитівкою школи є смайлик із написом: «Панує в бібліотеці вірус доброти, його підхоплять усі – і я, і ти!».

Готуючи план занять школи, ми мусили відповісти на запитання, які теми потребують першочергового висвітлення, на що звернути увагу, як побудувати роботу, щоб учні вільно, невимушено висловлювали свої думки, щоб їм було комфортно та затишно. Незабаром стало зрозуміло, що основними в роботі будуть тренінг, психологічно-рольова гра, гра-лабіринт, лекція-тренінг. Саме елементи гри допомагають підліткам розкритися, заговорити відверто, відстояти своє бачення тієї чи іншої ситуації. Під час подальших обговорень визначилися конкретні теми: як мати справжнього друга, чи завжди ми толерантні тощо.

Зокрема, одне з занять присвячувалося грі-лабіринту «Гнів – поганий порадник». Чому саме їй? Сучасні психологи та педагоги звертають увагу на зростання агресивності серед дітей, підлітків та молоді, що приводить до правопорушень, які часто супроводжуються актами агресії, жорстокості й насильства або відбуваються у стані афекту. Отже, ця проблема є актуальною і викликає зацікавлення у підлітків, оскільки кожен, принаймні раз у житті, зіштовхувався з проявами злості, сам гнівався на когось чи був свідком агресивної поведінки.

Під час тренінгу «Цікавий співрозмовник: який він?» учасники, складаючи правила спілкування, визначили, що в ньому важливим є все: щирість, взаєморозуміння, доброта, почуття гумору, гарний настрій. Вправи, що виконувалися, мотивували їх до коректного та доброзичливого спілкування.

Кожного дня, протягом свого життя, ми зустрічаємося з проявами добра та зла, шукаємо відповідь на запитання «Як жити?». Виконуючи завдання тренінгу «Добрим бути просто», учні ознайомилися з правилами доброти, дізналися про риси характеру доброї людини, відображали своє особисте бачення добра у вигляді малюнків, визначали «помічників» та «ворогів» добра. У народі кажуть: «Добро творить дива». Тримаючи в руках «чарівну паличку», підлітки уявляли себе чарівниками й розповідали про те, які добрі вчинки вони б зробили. Найцікавішим було завдання «Скринька добра». У цій скриньці були зібрані прислів'я та приказки про доброту. Учасники пояснювали своє бачення тієї чи іншої приказки. Переглянувши відеоролики «Даруйте людям доброту» та «Що таке доброта», школярі ще раз переконалися, що бути добрими, здійснювати добрі вчинки, дарувати один одному тепло та любов набагато краще, ніж робити зло.

Сьогодні толерантність стала важливою ознакою громадянина демократичного суспільства, однією із запорук його розвитку. Тому учні школи доброти запропонували провести заняття на тему «Вчимося бути толерантними». У рамках тренінгу вони, намагаючись намалювали власний образ толерантності, зрозуміли, що всі люди різні, але заслуговують однакового ставлення в суспільстві. Крім того, значна увага приділялася визначенню рис толерантної особистості та виробленню практичних проявів толерантності. Після перегляду відео учасники навчань остаточно усвідомили, що толерантну людину характеризують: доброта, повага, вміння співчувати й розуміти ближнього, здатність без агресії сприймати думки, форми поведінки, самовираження та спосіб життя іншої людини. Вправа «Асоціативний ряд», під час якої учні добирали до кожної літери слова «Толерантність» рису характеру, притаманну толерантній людині, допомогла зрозуміти, що толерантна особистість знає і правильно оцінює себе, готова вислухати та зрозуміти інших.

Засідання школи доброти «Добро починається з тебе» відбуваються щомісячно. До кожного з них готуються книжкова виставка, тематична викладка літератури, проводяться огляди-рекомендації.

Відвідуючи заняття школи доброти, підлітки та молодь обмінюються думками з приводу того, яке місце сьогодні займає доброта, чи існує вона, взагалі, у нашому суспільстві, чи толерантні люди у ставленні один до одного, чи вміють вони чути свого співрозмовника та співчувати йому. Учні вчаться спілкуватися, робити висновки, аналізувати. Спільними зусиллями вони дійшли до висновку: справжнє добро робиться без розрахунків, просто для того, щоб зробити когось щасливішим. І від цього стає тепло на душі, ніби навкруги панує вірус доброти.

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх