18 ЛИПНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Обізнаний, отже захищений // Народне слово. – 2016. – 25 лютого. – С. 7


Обізнаний, отже захищений

Одним із важливих напрямків роботи Управління ДСНС в області є попередження виникнення надзвичайних подій і ситуацій, а також мінімізація їх негативних наслідків, і орієнтований він, у першу чергу, на молодь. З цією метою працівники пожежно-рятувальної служби підтримують тісний зв'язок з навчальними закладами області та закладами культури. Спільно з обласною бібліотекою для юнацтва рятувальники провели не один пізнавальний захід з тематики безпечної життєдіяльності. Чергова зустріч у стінах цієї книгозбірні відбулась 9 лютого у рамках спільного проекту «Lifesafe» («Подбай про свою безпеку!») зі студентами Кіровоградського будівельного коледжу.

Рятувальники розповіли юнакам та дівчатам про різні небезпечні фактори сучасного життя та способи захисту від них. Наприклад, майбутні будівельники дізнались, за якими ознаками можна розпізнати замаскований вибуховий пристрій, якщо він зовні схожий на звичайну річ, та як поводитись при виявленні різних боєприпасів. На які дрібниці варто звертати увагу, перебуваючи у людних місцях, та як поводитись при зустрічі з озброєними незнайомцями. Як врятуватись, коли поруч стався вибух чи раптом почалася стрілянина. Як дати раду собі та допомогти тим, хто виявився безпорадним перед небезпекою. Всю викладену інформацію працівники Управління ДСНС в області та навчально-методичного центру ЦЗ та БЖД супроводили показом слайдів, відеороликів та макетів боєприпасів

— Впевнена що знання, отримані сьогодні, допоможуть врятувати й зберегти нам життя, адже біда, як правило, приходить несподівано і часу на роздуми не дає, а діяти потрібно вже з перших секунд. Чим краще ти поінформований про порядок дій у надзвичайних ситуаціях, тим менше піддаєшся паніці, тим рішучіше дієш, тим більше шансів на порятунок, — поділилась своїми враженнями від заходу студентка коледжу Ірина Філатова.

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх