21 ЧЕРВНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Діти малюють життя без небезпек // Наше місто. – 2016.- 9 червня. – С. 4


ДІТИ МАЛЮЮТЬ ЖИТТЯ БЕЗ НЕБЕЗПЕК

Виставка дитячих малюнків на протипожежну і техногенну тематику відкрилася в обласній бібліотеці для юнацтва.

В експозиції – роботи переможців обласного етапу всеукраїнського конкурсу дитячого малюнку та живопису на протипожежну і техногенну тематику. Організаторами конкурсу виступили Добровільне пожежне товариство України спільно з ДСНС України та редакційною колегією журналу «Пожежна та техногенна безпека». На виставці, яку організувало управління ДСНС спільно з адміністрацією бібліотеки, представлено понад 50 робіт юних мешканців Кіровоградщини віком від 6 до 18 років. Через малюнок діти зобразили професію рятувальника, уявили як запобігти пожежі або не зазнати травмувань під час канікул.

На святкову подію були запрошені учні кіровоградської школи «Вікторія-П» та учасники конкурсу, яких столичне журі відзначило грамотами. Зокрема, грамотами й заохочувальними подарунками були нагороджені студентка Кіровоградського будівельного коледжу Ольга Леонова та учениця дитячої художньої школи ім. Осмьоркіна Єлизавета Гордя. Третє місце у всеукраїнському конкурсі посіла мешканка Знам'янки Олександра Радінович.

Після нагородження на гостей бібліотеки чекала пізнавальна програма. Діти складали з пазлів листівку «Вивчіть правила пожежні – будьте завжди обережні!», відповідали на запитання вікторини. Багатьох бажаючих зібрали конкурси «Протигаз» та «Водій пожежного автомобіля». Граючись, діти швидко засвоювали правила, як не допустити у своєму житті небезпечних подій. Допомогли у цьому і малюнки ровесників, які доступно розкривають тематику безпечної життєдіяльності.

Виставка діятиме впродовж червня, повідомляє прес-служба управління ДСНС в області.

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх