22 СІЧНЯ 2018

Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Гурба Л. Спілкувалися українською // Наше місто. – 2016. – 17 листопада . – С. 4


Гурба Л. Спілкувалися українською // Наше місто. – 2016. – 17 листопада. – С. 4

СПІЛКУВАЛИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ

У обласній бібліотеці для юнацтва пройшов день інформації «Книга відкриває світ». Його метою було привернути увагу молоді до проблем читання, краси та мелодійності рідної мови, яка єднає націю і створює її індивідуальне обличчя.

Відвідувачі ознайомилися з новою літературою та періодичними виданнями. Книги у великому читальному залі розміщувалися не тільки на стелажах та столах, а і в кошиках, валізах. І навіть на драбині! Різноманітні за тематикою, жанровими особливостями, але всі цікаві по-своєму. Тож відвідувачі одночасно могли насолодитися книжковими цікавинками.

Цікаво пройшов загальноміський квест «Мова – жива душа України». Він проводився бібліотекою спільно з кошем дитячо-юнацького товариства «Січ», яке діє в області з 2003 року. У квесті взяли участь команди шкіл №№ 7, 10 та гімназії № 9. Вони виконували зашифровані завдання, які стосувалися української мови, українського мистецтва, видатних історичних постатей України.

Переможцями стали учні гімназії № 9. Усі учасники отримали в подарунок добірки книг.

У рамках дня інформації було проведено тренінг «Хочу бути кращим». Учасники дізналися, як видатні особистості досягли успіху в житті та чому не всі реалізовують свої мрії. Спілкувалися українською, ознайомилися з новими книгами, які допоможуть удосконалювати мову і мовлення, сприятимуть успіху у навчанні.

Увазі молоді було представлено фільм «Після Валуєвського указу» з циклу «Невідома Україна». Він розповів про складний та тернистий шлях української мови та дав можливість перевірити свої знання з української мови і дізнатися багато нового з історії її виникнення.

Всі відвідувачі цього дня могли сфотографуватися з книгою біля виставок-інсталяцій та отримати фото на згадку.

Людмила ГУРБА
завідувачка відділу обласної
бібліотеки для юнацтва

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх