20 СІЧНЯ 2018

Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Кизименко О. Українська пісня перемогла //Вечірня газета. – 2016. – 23 грудня. – С.3.


УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ ПЕРЕМОГЛА!

Минулого тижня в межах усеукраїнського туру проекту «Жадан і Собаки» Кропивницький відвідав поет, письменник, активний громадський діяч Сергій Жадан.

Тур організовано для підтримки українських політвя’знів, що відбувають незаконне покарання в Російській Федерації. Зокрема, учасники проекту вирішили допомогти мамі українського політичного в'язня Олександра Кольченка з Криму відвідати сина, який згідно з вироком відбуває у Росії ув'язнення – 20 років суворого режиму. Отже, кожен концерт «ПСИхотуру» є частиною великої акції «Подаруй Олександрові зустріч із мамою».

Для шанувальників поезії і прози Жадана в обласній бібліотеці для юнацтва відбулася презентація його книги «Тамплієри». Сергій читав вірші з нової збірки, розповідав про власні погляди на мистецтво, поезію, що нерозривно пов'язані із суспільними та політичними подіями в Україні, відповідав на запитання журналістів.

А тим, хто захоплюється його пісенним виконанням, у співпраці з харківським гуртом «Собаки в космосі» продемонстрував свої творчі доробки і в цьому напрямку. Концерт відбувся в нічному клубі Fusion. Оригінальне, неперевершене виконання – начитування-наспівування своїх текстів зі специфічними, властивими тільки Жадану інтонаціями, драйвова музика примушували присутніх довго не засиджуватися у комфортних кріслах, а хто як умів підтримувати виконавців. Було приємно бачити навколо себе начитану, розумну, а головне – україномовну молодь, якій не байдужа доля своєї країни, яка шанує її цінності. Отже, українська пісня в Кропивницькому здобула перемогу!

Ольга КИЗИМЕНКО

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх