22 ВЕРЕСНЯ 2017

Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Патріотичний арт-табір // Наше місто. – 2017. – 27 липня. – С. 4


Обласна бібліотека для юнацтва та кіш «СІЧ» організували в місті унікальний патріотичний арт-табір. Особливістю проекту стало вивчення історії України крізь призму творчості та скаутський метод виховання. Кожен день табору було присвячено певному періоду історії нашої Батьківщини, який таборяни вивчали через різні майстер-класи, патріотичні читання та тематичні зустрічі.

Учасниками табору стали 35 школярів віком від 10 років з різних навчальних закладів міста, які відгукнулися на оголошення та виявили справжній патріотичний настрій.

Кожен день розпочинався та закінчувався шикуванням, який проводила таборова старшина. В нашому таборі були свої отаман, осавул, обозний та писар – молоді активісти друг Видра, подруга Сова, друг Галицький та друг Красунчик. Вони виховували, організовували ігри, проводили руханки та влаштовували покарання для таборівців.

До проведення табору долучилися наші друзі та партнери, які переймаються вихованням підростаючого покоління. Очільниця сімейної акторської майстерні «Ольвія» Ольга Ярова організувала цікаві вправи на зближення. Патрульна поліція та управління ДСНС в області провели розважально-тренінгові програми з літньої безпеки. Молодіжний театр «Палата № 6» займався з таборянами акторською майстерністю. Фахівці центру оперативно-тактичної підготовки «Цитадель» провели заняття з військово-патріотичної підготовки. Майстриня Світлана Хавроненко вчила працювати з глиною. Художниця Ольга Краснопольська провела майстер-клас зі створення літопису та запросила таборян на екскурсію до художньої галереї.

У рамках табору відбувалися й інші цікаві гутірки та забави – майстер-класи зі створення патріотичних браслетів, ляльок-мотанок, державних символів у техніці торцювання, патріотичних коміксів. А на завершення – ще й відеороликів про табір.

Усі учасники потоваришували. Старші допомагали молодшим, усім було весело.

Містянам також сподобалися таборові вуличні шикування. Вони охоче спостерігали, як молодь виносила прапор, звітувала про кожен таборовий день та виконувала гімн України та «СІЧІ». З’явилися навіть постійні відвідувачі шикувань, які вболівали за таборян та слідкували за їхнім вихованням. Один з таких відвідувачів сказав: «Чудовий табір! Ви дійсно виховуєте в молоді любов до України та справжній патріотизм».

Учасники та батьки схвально оцінили проведену роботу і зазначили лише один суттєвий недолік – табір тривав лише сім днів! Таборяни висловили сподівання на його продовження. Запевнили, що обов’язково спілкуватимуться між собою і стануть постійними відвідувачами бібілотеки.

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх