20 СІЧНЯ 2018

Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Ткаченко С. Книги для зимового настрою // Наше місто. – 2017. – 21 грудня. – С. 3


КНИГИ ДЛЯ ЗИМОВОГО НАСТРОЮ

Зима – це час, коли чекаєш на літо, але шалено радієш снігопаду. Довгі вечори налаштовують на те, щоб закутатися в теплий плед і сидіти вдома з цікавою книгою та чашкою гарячого шоколаду без жодного докору сумління.

Працівники обласної бібліотеки для юнацтва зібрали прекрасні і життєстверджуючі історії, які допоможуть заповнити довгі зимові вечори яскравими емоціями і святковим настроєм.

«13 різдвяних історій». Автори історій – Дзвінка Матіяш, Костянтин Москалець, Софія Андрухович, Галина Вдовиченко, Маріанна Кіянояська, Мар`яна Савка, Андрій Бондар, Сергій Жадан, Ірена Карпа, Христя Венгринюк, Оксана Луцишина, Лариса Денисенко, Андрій Курков. Кожен розповів свою різдвяну історію. Тут реальність і містика, гумор та іронія, філософське осмислення буття і трепетне світло любові.

«Львів. Смаколики. Різдво». Збірка історій, яких об`єднує свято Різдва. Як львівські господині готують дивовижні смаколики, так і улюблені українські письменниці створили різдвяні історії. Про кохання, про хвилини, які змінюють розклад життя, про родинний стіл із дванадцятьма стравами і молитвою, про передчуття дива, що от-от станеться...

«День Сніговика» Дзвінки Матіяш за жанром – антиутопія. У Медовому місті живе Ірма, яка дуже хоче вчитися в Особливій математичній школі у Великому місті. Але вона не знає, що там править жорстокий диктатор, який нищить усі дерева, забороняє людям тримати домашніх тварин, бачити сни і – що найгірше – любити сніг. На дівчину чекають випробування, які можна подолати тільки за допомогою друзів та свого особливого дару. Можливо, одного дня на головній площі Великого міста таки виросте Сніговик?

Джек Лондон. «Північна Одіссея». До збірки оповідань класика американської літератури увійшли твори, події в яких розгортаються наприкінці XIX століття на Алясці, де було відкрито поклади золота. За легкою наживою туди вирушили тисячі відчайдухів. У цій книзі багато людяності, сили духу та суворої зими.

Джордж Мартін. «Пісня льоду та вогню». «Зима близько» – девіз стародавнього роду Старків, а заодно і основна тема всього циклу. У світі альтернативного середньовіччя помирає король. Починається боротьба за владу. Представник кожного роду вважає, що має повне право на Залізний трон. І намагається досягти своєї мети будь-якою ціною. А тим часом невблаганно насувається зима. Зими не було вже кілька десятків років, і старожили чекають її з великим побоюванням. На вас очікують чудові зимові пейзажі та прекрасна, загадкова і крижана Стіна!

«Най сніжить». Три популярні підліткові автори Джонсон, Грін, Міракл дарують три романтичні історії. Ця книга випромінює святкову магію. Розповіді несуть у собі дух Різдва і новорічного дива, вони дуже теплі, душевні. Від них віє радістю і щастям.

«Дари волхвів. Історії напередодні дива». У цій книзі зібрані зворушливі твори всесвітньо відомих авторів, присвячені чарівному часу зимових свят. У даних історіях двоє закоханих з маленької квартирки у великому американському місті обдаровують один одного найбільшими скарбами. А пришелепуватого чорта в ніч перед Різдвом хтось примушує вкрасти Місяць прямо над хатою коваля з Диканьки... Тут воскове янголятко розтане до ранку, залишивши місце для чуда тільки в снах, а справжнє диво зробить безіменний лікар...

Ясунарі Кавабата. «Країна снігу». Книга Нобелівського лауреата визнана класикою світової літератури. Японія 30-х років і дивна інтрига. Японський чоловік їде побачити красиву жінку в «снігову країну», а закохується в іншу. Обох жінок об`єднує не тільки те, що вони були гарні і цікаві, але і те, що вони вміли щиро, по-справжньому любити, віддаючи себе повністю. На прикладі цих двох образів Ясунарі Кавабата створює внутрішній пейзаж рідної країни: чистої, зовні холодної, стриманої й церемоніальної, але внутрішньо палкої та емоційної. Недарма наскрізними символами повісті стають символи вогню і снігу в нерозривному переплетінні.

Лія Флемінг. «Діти зими». Роман британської письменниці в цю холодну пору зігріє, збадьорить, прожене поганий настрій. Це виключно жіноча книга про цінності домашнього затишку і вікові традиції. Тут переплелися таємниці, трагедії минулого, містика, привиди та магія Різдва. Книга допомагає зрозуміти, що тобі пощастило, якщо зустрічаєш Різдво в колі рідних людей, готових оточити тебе теплом і турботою. Для щастя зазвичай нічого більше й не потрібно.

Світлана ТКАЧЕНКО,

завідувачка відділу абонементу

обласної бібліотеки для юнацтва

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх