20 ЧЕРВНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Шматько Л. Це потрібно прочитати // Народне слово. – 2018. – 19 квітня. – С. 15


ЦЕ ПОТРІБНО ПРОЧИТАТИ

«Startup – розпочни успіх з книги» – таку назву має вулична акція до Всесвітнього дня книги та авторського права, яку готують працівники Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка. Користувачів книгозбірні вже традиційно чекають цікаві сюрпризи: дегустація літературних новинок, презентації книг, зустрічі з письменниками, автограф-сесії літературні майстерні, різноманітні майстер-класи. Буде весело і креативно.

Для змістовного читання у вільний час, розширення свого світогляду пропонуємо молоді цікаву сучасну літературу, якою постійно поповнюється книжковий фонд бібліотеки.

Книги сучасного українського письменника Юрія Андруховича мають великий успіх як у критиків, так і в читачів на теренах України та за її межами. Андрухович знакова постать в сучасній українській літературі. Свій новий роман «Коханці Юстиції» (Чернівці, 2018) автор почав писати 27 років тому, не вигадуючи тих історій, які увійшли до роману. Родинно-побутові і політичні вбивства, грабунки, ідейні зради й не завжди справедливі покарання. Андрухович лише доповнив їх імовірними деталями. Захопливий текст, де любов і смерть є всюди, переносить читача в Галичину з XVII ст. до 70-х років XX ст. Наскрізним мотивом у романі є несправедливість органів юстиції.

Пропонуємо книгу, яку потрібно читати, осмислювати, робити висновки. Стеблюк Всеволод, «Синдром АТО. Нотатки «Айболіта» (Київ, 2017). Автор книги – воїн-лікар (позивний «Айболіт»), пройшов непростий шлях на війні, назву якій дали АТО. Історія короткого проміжку часу – з травня по вересень 2014 року, період активного протистояння лежить в основі книги.

Автор оцінює реальні події та факти крізь призму власного світосприйняття. Розповіді про той період війни є пам`яттю в ім`я майбутнього.

Збірка класиків української літератури «Страшні історії від українських письменників» (Харків, 2017) – це світ української міфології і потойбіччя. Тут представлені Олекса Стороженко, Степан Васильченко, Марко Вовчок та інші письменники, які створили низку захопливих оповідань мудрих, смішних і повчальних водночас. Неймовірні пригоди, страшні таємниці – усе це на сторінках цієї книжки.

Короткі новели, етюди, притчі Миколи Петренка «У бога за пазухою» (Львів, 2017) розповідають про останні воєнні і кілька повоєнних років західних областей України. Цей час був повитий болями, тривогами, героїкою боротьби за Українську Державу. Бійці вершили подвиги і гинули, їхні родини репресували, але дітям потрібно було вчитися, рости, плекати в маленьких душах батьківські мрії...

«Аляска» – це гостросюжетний роман сучасного українського письменника, двічі номінанта престижного літературного конкурсу «Коронація слова» Сергія Бута. Книга зацікавить любителів трилерів, тих, хто любить відчувати справжні емоції при читанні.

Подорожі наповнюють наше життя незабутніми враженнями, а потім і незабутніми спогадами. От і Андрій Любка написав збірку «Саудаде» (Чернівці, 2017), яка складається з 60 коротеньких історій іноді пригодницьких, часом автобіографічних. Деякі з них розгортаються на Балканах, у Бразилії, Білорусі, інші у літаку чи гуртожитку. Звертає на себе увагу й назва збірки. А що вона означає – запрошуємо дізнатися на сторінках «Саудаде».

Вікторія Авеярд – американська письменниця, яку читають у всьому світі. «Скляний меч» (Київ, 2017) – бестселер із глибокими емоціями й різкими змінами сюжету. Бурхливі події книжки захоплюють увагу та тримають у напруженні до останньої сторінки.


Людмила ШМАТЬКО,
бібліотекар Кіровоградської
ОБЮ ім. Є. Маланюка
на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх