17 СЕРПНЯ 2017

Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Настояща Л.І. Обереги – мова, родина, країна // Кіровоградська правда.-2009.- 17 квітня.-с.12


Цей рік оголошено Роком молоді, а це означає, що їй, українській молоді, даватимуть якнайширші можливості реалізувати себе. Зокрема, це й творчі конкурси. Днями у обласній юнацькій бібліотеці ім. О.М. Бойченка відбулося вшанування переможців обласного туру всеукраїнського конкурсу творчих робіт «Я - патріот!» Рамки для передачі теми були такі - вірші, оповідання, есе, а вік авторів - 14-21 рік. Чотири номінації «Мово - душа моя», «Від родини - до Батьківщини», «Збережи минуле заради майбутнього», «Сьогодення України і я» у першому турі зібрали близько півтисячі учасників, а на другий вийшло 69 робіт
Переможцями обласного туру стали: Михайло Сідляр (с. Сабатинівка Ульянівського району), студент Уманської філії Європейського університету; Анна Калінчак (с. Федорівка Доброличківського району), студентка КДПУ ім. В. Винниченка; Олександр Данилко та Сергій Хорольський, учні 8 класу Попельнастівської школи Олександрійського району; Надія Пінчук, учениця 11 класу Пїдвисоцької школи ім. Шевченка Новоархангельського району; Марина Натхір, учениця 10 класу школи №5 м.Світловодська; Руслана Щербина, учениця 9 класу Созонівської школи Кіровоградського району; Світлана Неділя з Світловодська, студентка КНУ ім.Шевченка; Ярослав Ковальчук, учень Попельнастівської школи Олександрійського району.
Кращі роботи талановитої молоді вийдуть окремою збіркою, яку отримають бібліотеки області. Прочитати твори можна буде й на сайті бібліотеки ім.Бойченка.

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх