20 ЖОВТНЯ 2017

Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua





Про нас у ЗМІ

Любарський Р. Хранителі мудрості та духовної спадщини // Кіровоградська правда.- 2010.- 30 березня.- С. 6


Хранителі мудрості та духовної спадщини

Лариса Савенко віддала своїй професії майже 30 років. Працювала на посадах завідувача філіалом, потім заступника директора Кіровоградської міської централізованої бібліотечної системи. З 2002 року - директор обласної бібліотеки для юнацтва ім. Бойченка. Стажувалась у Польщі, Сполучених Штатах Америки. Після чого застосувала в роботі книгозбірні деякі інноваційні методи.

За вагомий особистий внесок у розвиток соціально-культурної сфери діяльності, за багаторічну сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків у березні Ларису Миколаївну Савенко нагороджено медаллю «За працю і звитягу».

Чи не найважливіший показник в роботі бібліотекаря - кількість допитливих читачів. У юнацькій приблизно 17500 відвідувачів на рік. Здебільшого це молодь віком від 14 до 35 років. Це той інтелектуальний і духовний потенціал, на який Кіровоград, область можуть розраховувати вже найближчим часом. Аби наші школярі та студенти «чужому навчались та свого не цурались», щодня докладає зусиль дружний колектив бойченківців. Ще 2003 року бібліотека виборола грант від Посольства США в Україні на відкриття безплатного Інтернет-центру для користувачів. А минулого року з того ж джерела отримала в дарунок літературу на тему «Вікно в Америку» на тисячу доларів.

Стабільно отримує бібліотека різноманітну літературу. Тільки минулого року надходження склали три тисячі примірників книг та інших носіїв інформації. Близько 30 відсотків з них придбані за бюджетні кошти, 20 відсотків - подаровані, решта - періодичні видання та книги, що надійшли зі спеціального та обмінного фондів.

«Минулого року ми отримали від держави 40 тисяч гривень на придбання книг та 60 тисяч - на передплату. Багато це чи мало? Напевно, мало, адже сучасна книга для молоді коштує нині до 200 гривень, - розмірковує Лариса Миколаївна. - Ми залучаємо до співпраці українські видавництва - від місцевих до київських та львівських. Щороку на День бібліотечних працівників вони приїздять до нас і презентують нові видання, часто залишають їх в дарунок, деякі для нас викупають благодійники. Список тих, хто надає нам добродійницьку допомогу, дуже великий. Одним з пожертвувачів книгозбірні є наш земляк, професор Києво-Могилянської академії Володимир Панченко.

Та головне надбання - люди. Лариса Савенко пишається колегами, вдячна їм за розуміння й підтримку. Нині у дев'яти відділах бібліотеки працює 47 співробітників. Це злагоджений колектив відданий шляхетній справі духовної та інтелектуальної просвіти. Лариса Миколаївна знайшла ключик до кожного. Спираючись на досвід і вимоги сучасності, вона обирає необхідні методи управління та організації праці. Кожний відділ тут, окрім основних функцій, поглиблено вивчає ще якусь певну тему. Відділ періодики, наприклад, займається проблемами екології.

Лариса Савенко бере активну участь у громадському житті регіону: з 1996 року - член президії обкому профспілок працівників культури, з 2002 року - заступник голови, а з 2008-го - голова молодіжної громадської організації ТІМО «Відкриті двері». Неодноразово була учасником міжнародних та всеукраїнських конференцій. На базі бібліотеки ім. Бойченка проводяться різні семінари та науково-практичні конференції, що свідчить про її доволі високий науковий рівень. Цього року тут планується провести всеукраїнську конференцію для директорів обласних бібліотек для юнацтва.

Бібліотека має широкі зв'язки з громадськими організаціями та державними установами області. Бойченківці тісно співпрацюють з управліннями освіти, екології, внутрішньої політики, внутрішніх справ, з військовою частиною, що базується в Кіровограді. Вони часті  гості шкільних та вузівських нарад, зборів, неформальних зустрічей. Для широкого і активного спілкування, для задоволення інтересів читацької аудиторії в бібліотеці діють п'ять клубів: «Дивосвіт», «Доблесть», «Профі», «Молодь і право», «Ліра». Останньому понад 10  років. В ньому часто зустрічаються і виступають як досвідчені, маститі поети, так і початківці. Результатом такого спілкування є відкриття молодих талантів та подальша їм допомога у становленні художнього світогляду.

Щодо популяризації творчості кіровоградських поетів і літераторів бібліотека також іде в ногу із часом. Минулого року почалася досить трудомістка робота з розміщення в інтернеті (на власному  сайті) творів лауреатів обласної літературної премії ім. Маланюка, починаючи з 2002 року. До речі, поезія - одне з найбільших улюблених літературних уподобань Лариси Савенко, це те, що надихає її на роботу, на творчий підхід до неї.

Любарський Р.
на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх