22 ЛИПНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Бондар Г. Зроблено з глини // Наше місто.- 2011.-17 березня.-с. 3


Зроблено з глини

«Кераміка як феномен народної культури»-такою була тема черговою засідання клубу шанувьників декоративно – ужиткового мистецтва «Дивосвіт» у бібліотеці для юнацтва імені О. Бойченка .

Мистецтво кераміки як естафета передається з покоління в покоління. Воно дійшло до наших днів у незліченній кількості форм, орнаментів, технічних засобів. Художній розпис глини - одна з найяскравіших перлин українського народного мистецтва. Саме до школи художників-керамістів належить і майстриня Вікторія Пухинда. За її ініціативи в обласному Центрі дитячої та юнацької творчості в лютому було відкрито гурток «Кераміка», де школярі опановують це мистецтво, колись таке звичне для нашого степового краю. Майстриня принесла свої вироби, роботи гуртківців, розповіла про техніку виготовлення кераміки. Виявляється, навіть при відсутності гончарного круга не менш цікаві вироби виходять завдяки лінійно-стрічковому плетінню, яке і в наш час дуже поширене. У клубівців до майстрині було багато запитань : і якого розміру можна створювати вироби, і улюблені творіння, і перша робота і техніка глазурування, і коли наноситься фарба, і час висихання кераміки і де береться матеріал для роботи.

Декоративно-ужиткове мистецтво є невід'ємною частиною національної культури. Хотілось би сподіватися, ще в недалекому майбутньому кіровоградська кераміка знову буде відома.

Галина Бондар, завідувачка відділу бібліотеки

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх