21 КВІТНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Пам’ятник людської душі : книги наших земляків // Народне слово.- 2011.-24 листовада.-с.8


Пам’ятник людської душі : книги наших земляків

Колектив Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. О.М.Бойченка докладає всіх зусиль, щоб фонд бібліотеки своєчасно поповнювався новими виданнями та відповідав потреб її користувачів. Приємним є й той факт, що проблема поповнення книжкового фонду небайдужа авторам творів. Переважно це наші земляка письменники, поети, літературознавці. Нещодавно бібліотека одержала від них нові дарунки.

Карпов Валентин Євгенійович, - професор кафедри менеджменту міжнародної кадрової академії, кафедри економіки і управління персоналом Кіровоградського інституту МАУП, постійно дарує свої праці до фонду нашої бібліотеки. Його видання «Біля витоків козацтва» є першим в українській історіографії спеціальним дослідженням козацького руху Єлисаветграда- Кіровограда з метою взаємодії органів державної влади та козацьких громадських організацій щодо розвитку історичних, патріотичних, культурних традицій українського козацтва. Хочеться відзначити, що В.Є. Карпов є головним отаманом ОГО «Центральний козацький округ», генерал-полковник козацтва.

Дерезовський Василь. Велика родина. —  Кірововоград, Центрально-Українське видавництво, 2011. — 60 с.

Це історично-літературне оповідання, написане на реальному матеріалі. Автор намагався показати родину Паламарчуків — бідну сільську родину, порядну, працелюбну. Віра, любов до землі, до рідного краю, повага до людей дали можливість їй подолати усі життєві негаразди. А коли Батьківщина була в небезпеці, всі п'ять синів Ісака Григоровича зі зброєю в руках стали на її захист, показуючи героїзм та мужність. Доля великої родини — це до українського народу.

Василь Григорович Дерезовський — автор багать інших краєзнавчих та літературних видань, а також лауреат краєзнавчої премії ім. Бориса Кузика.

Дві наступні книги присвячені славним ювілеям. За 80 років існування Олександрійського училища культури з його стін вийшли на свій благородний професійний шлях понад сім тисяч працівників культури. Випускники цього закладу сприяють формуванню культурного розмаїття Кіровоградщини, інших регіонів України. І все це завдяки сумлінній та творчій праці не одного покоління викладачів, які передають свої знання. Саме про історичний розвиток і сьогодення училища культури розповідає книга «Олександрійське училище культури: 80 років».

Напевно, читачів зацікавить і видання «Женщина на которой держится дом !» (сост. Т. С. Самиляк). - Кировоград, Имекс - ЛТД, 2011.-136 с.

Присвячене 15 рокам перебування Галини Іванівни Кузьменко на керівній посаді у Міжнародній авіаційній компанії «УРГА». Вона жінка-лідер, меценат, кавалер ордена княгині Ольги III ступеня, йде по життю з високо піднятою головою, бо має всі підстави для гордості.

У книзі представлені сторінки біографії, вірші на її честь. Незабутні люди і події в житті Галини Іванівни представлені фотографіями з особистого архіву. Тож нехай кожен читач відкриє для себе нові грані особистості цієї надзвичайної жінки — жінки, на якій тримається дім.

Викликає захоплення і поетична творчість земляків.

Шурапов В.П. Штрихи років: поезії. — Кіровоград, Лисенко В.Ф., 2011. - 334 с.

Щирість, довірливість, довершеність, невичерпна первозданність, природність, простота і відвертість — домінанта творчого доробку поезій автора. Шлях поезії Володимира Шурупова — від серця до серця. Слово і душа поета відкриті для рідних краєвидів і народних пісень.

Ми всі — з прозорого
далека,
Де в хвилях сивого Дніпра
Човни, як чайки, як лелеки,
Летять до рідного гнізда.

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх