20 КВІТНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Харченко О. Творчість зближує серця // Кіровоградська правда. – 2012. – 22 травня. – С. 7.


Щодня відділ мистецтв обласної бібліотеки для юнацтва ім. Бойченка відвідує чимало молоді. Приходять різні юнаки і дівчата - і ті, кому треба просто підготуватись до заняття, і ті, хто глибоко та щиро зацікавлений світом мистецтва. Звісно, щоразу кожен отримує вичерпну консультацію і допомогу щодо свого запиту, але водночас - і можливість долучитися до товариства однодумців, де він зможе вповні розкритися і продемонструвати свій талант.

Одна з тих, хто успішно використовує такий «бонус», - Катерина Мацієвська, студентка четвертого курсу факультету дизайну Кіровоградського регіонального інституту управління та економіки. Дівчина володіє різними техніками малювання - графікою, аквареллю, олійними фарбами. Своїми натхненниками вважає Михайла Врубеля та Альфонса Муху. Катерина любить ліпити з гіпсу, нещодавно показала себе і в енкаустиці (малюванні воском) під час проведеного нашою бібліотекою «Фестивалю молодіжної книги на вул. Дворцовій».

За свої двадцять років дівчина випробувала власний талант на багатьох конкурсах, де була гідно поцінована. Судіть самі: два роки поспіль (2002 і 2003) - перше місце в номінації «Декоративно-прикладне мистецтво» (за роботу, виконану гуашшю, «Фея ночі» та витинанку «Зоряний дощ») на міжнародному фестивалі дитячої та юнацької творчості, присвяченому Всесвітньому Дню Землі; перше місце на конкурсі малюнка, присвяченого естафеті Олімпійського вогню (2004 р.); і найновіша відзнака -2010 року Катерина отримала диплом першого ступеня як переможниця всеукраїнської виставки-конкурсу декоративно-ужиткового і образотворчого мистецтва «Знай і люби свій край». Як тут не повторити, нехай і тривіальну, але істинну фразу: «Кіровоградщина має таланти!»

Приємно, що бібліотека може допомогти Каті у популяризації її творчості-виставками у стінах закладу, представленням робіт на сайті в мережі інтернет, можливістю познайомитися з видатними митцями та однодумцями. Так, лише за останні три роки разом з факультетом дизайну Кіровоградського регіонального інституту управління та економіки ми провели п'ять таких заходів: «Світ речей», «Неочікувані рішення», «Під впливом емоцій», «Обґрунтована фантазія», «Елементи натхнення» та тематичну виставку-до Дня художника. У всіх цих виставках брала участь і Катерина.

Звісно, попереду в нас - нові спільні виставки і заходи. Співробітники відділу мистецтв не шкодують часу та зусиль на підтримку не лише Катерини Мацієвської. Тож, юні таланти, закликаємо вас приходити і заявляти про себе. І, можливо, саме наша виставка стане вашим першим кроком до визнання.

Олександра ХАРЧЕНКО, завідувач відділу мистецтв ОЮБ ім.Бойченка

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх