18 ЛИПНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Прядко О. Читаємо та мудрішаємо чи марно витрачаємо час? // Кіровоградська правда. – 2012. – 14 серп. – С. 7.


Сучасна молодь, яка не уявляє свого життя без мобільного, інтернету, соцмереж та інших гаджетів, виявляється, може погоджуватися з давньоримським поетом Публієм Овідієм. Той писав: «Крапля довбає камінь не силою, а частим падінням, так людина стає вченою не силою, а частим читанням». І що ви думаєте? Так вважають понад 90 відсотків учасників соціологічного дослідження «Сучасна картина читання юнацтва та молоді», проведеного за програмою Державної бібліотеки України для юнацтва обласною бібліотекою для юнацтва ім. Бойченка.

У дослідженні взяли участь 3371 користувач бібліотек нашої області системи Міністерства культури України. Учасники дослідження пригадали також вислови інших відомих людей: «О, книги, найкращі порадники, найкращі друзі» (Григорій Сковорода),«Учитеся, брати мої, думайте, читайте» (Тарас Шевченко), «Навчайтесь і читайте. Читайте книжки серйозні. Життя зробить усе інше» (Федір Достоєвський).

Однак для духовного зростання особистості тільки вміти читати замало, вважав Василь Сухомлинський: «Читання, як джерело духовного збагачення, не зводиться до вміння читати; з цього вміння воно тільки починається». Дослідники стверджують: сприйняття книги залежить від духовного досвіду особистості. А він дуже різний і залежить не тільки від характеру людини та її життєвих цінностей, професійної діяльності. До того ж, кожен текст справляє найбільший емоційний вплив на того читача, психічна структура якого відповідає психічному типу автора цього твору. Для одних читачів текст – це переважно ланцюжок подій, для інших – мелодія, для третіх – кольори, для четвертих – поняття і т.д. Одні бачать у ньому картини, інші – словесні ряди.

Читання розвиває уяву, виховує почуття, допомагає мандрувати в просторі та часі. Завдяки книзі можна подумки побувати в інших країнах, у минулому та майбутньому, в безмежних просторах Всесвіту. Проте у всьому світі спостерігається глобальне падіння інтересу до читання, особливо серед молоді. За останні десятиліття сформувалося покоління молодих людей, які вважають, що читання – це заняття «старомодне» та непрестижне. Гарно це чи погано? Як це може позначитися на житті та подальшому розвитку окремої людини та суспільства? З чим це пов’язане? Яка роль у цих процесах бібліотеки і бібліотекаря, які здавна були «хранителями» мудрості людської?

Ці питання є предметом вивчень, опитувань, спостережень обласної бібліотеки для юнацтва ім. Бойченка. Крім названого, проводились інші дослідження, як за програмами Державної бібліотеки України для юнацтва, так і за власними програмами: «Вплив економічної кризи на читацькі уподобання юнацтва та молоді», «Бібліотека сьогодні: якість обслуговування користувачів», «Бібліотека в моєму житті: історія успіху».

Дослідження вкотре довели, що любов до книги та читання закладається з дитинства в родинному колі. Без сумніву, саме народні казки є джерелом національного самовизначення, національного характеру. Окрім українських народних казок, до найкращих, за визначенням молоді Кіровоградщини, належать твори світових авторів: Ш. Перро, Г.Х.Андерсена, Т.Шевченка. М.Носова, Братів Грім, О.Толстого, Р.Кіплінга, Д.Дефо, Р.Крузо, К.Чуковського, М.Твена, А.Гайдара, Р.Распе, А. Ліндгрен, І.Франка, О.Дюма. О.Пушкіна, О.Волкова...

Молодь, постійні відвідувачі бібліотек області, в анкетах відповіли, що в майбутньому обов'язково прищеплюватимуть власним дітям любов до читання, до книги. На їхню думку, читання та обговорення книг в колі сім'ї, домашня бібліотека, яка збирається усією сім'єю, сприяють порозумінню між членами родини різного віку.

Згідно досліджень, найчастіше за потрібними матеріалами молодь звертається до бібліотеки та Інтернету. Значно рідше – обмінюється виданнями та купує книжки в книгарнях. Зовсім мала частина опитаних відповіли, що одержують видання по передплаті.

Користувачі звертаються до бібліотеки, щоб знайти необхідні матеріали для навчання, а також познайомитися з новинками літератури, відвідати захід, попрацювати на комп'ютері, знайти потрібну художню книгу в Інтернеті.

На жаль, у молоді не завжди є час для читання. Що заважає? Більшість (73,2 %) користувачів вважають, що на читання негативно впливають особистий настрій, коли «не до читання...», навчальна та професійна завантаженість, бажання спілкування та активного відпочинку. При купівлі книг молоді люди звертають увагу, в першу чергу, на оформлення, зміст та ціну. Тобто, зараз книга розглядається більше як подарунок.

Сьогодні все більше молоді обирають книги в електронному вигляді (72,1 відс.), але тільки тоді, коли не можуть знайти друкованих текстів або бракує коштів на придбання книг. До основних недоліків електронних текстів, на думку респондентів, можна віднести те, що при читанні з екрану втомлюються очі, тому й краще читати книги у звичному друкованому форматі.

Найважливішими факторами, що сприяють привабливості бібліотек для молоді, є різноманітний вибір видань, технічне обладнання, Інтернет, комфортні умови, зокрема, тепло взимку. Наша бібліотека приваблює молодих користувачів професіоналізмом бібліотекарів та оперативністю обслуговування (молоді подобається, що бібліотекарі завжди допомагають знайти потрібну інформацію), цікавими заходами, умовами праці, повнотою фонду, технічним оснащенням. Користувачі бібліотеки звертають увагу на виставки. Найбільш корисними і привабливими, на їхню думку, є виставки з мистецтва, нових видань, виставки з молодіжних проблем, профорієнтації, екології, розважальні.

Окрім того, що в бібліотеці можна узяти книжки додому, молоді подобаються зустрічі з авторами книг, презентації книг за участі відомих осіб (співаків, спортсменів, літературознавців), літературні вечори, свята книги, виставки топ-видань, клуб любителів літератури, конкурси знавців книг, креативні розважальні заходи. Тож, як бачите, нині бібліотеки стали місцем зустрічі людей активних, допитливих, захоплених, а не місцем, де завжди панує «мертва тиша».

Ольга ПРЯДКО, головний бібліотекар науково-методичного відділу обласної бібліотеки для юнацтва

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх