24 КВІТНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Башкиров В. Дружити бібліотеками, дружити містами // Народне слово. – 2012. – 6 вересня. – С. 14


Дружити бібліотеками, дружити містами

Нещодавно відбулася друга онлайн-зустріч між Кіровоградською бібліотекою для юнацтва ім. О. М. Бойченка та Вологодською юнацькою бібліотекою ім. В.Ф.Тендрякова (Росія).
Вона була присвячена приїзду віце-президента Північно-Західної асоціації ветеранів бойових дій, члена Вологодського відділення Всеросійської громадської організації «Бойове братерство» Сергія Полонського та журналіста, поета й артиста Віктора Кічкарьова. Від кіровоградців у зустрічі взяли участь керівник Спілки учасників бойових дій та ветеранів військової служби А. Джемига, керівник регіонального представництва Всеукраїнської асоціації ветеранів моряків-підводників В. Гребенюк, головний редактор газети «Народне слово», керівник Руського руху України В. Бажан, координатор проекту «Мільйон чорнобривців» Інформаційно-ресурсного центру Г. Колєва, а також працівники обласного краєзнавчого музею, представники молодіжних громадських організацій, члени клубу «Ліра» та відомі літератори Кіровоградщини. Не обминули цю подію й представники влади: на зустріч завітали заступник начальника культури і туризму Кіровоградської ОДА Л. Тищенко та заступник міського голови з гуманітарних питань С. Дьячук. У свою чергу співробітники вологодської бібліотеки також запросили на захід представників влади та громадськості.
Онлайн-конференція розпочалася з вітальних слів директора Кіровоградської ОЮБ ім. О. М. Бойченка - Л. Савенко та Вологодської юнацької бібліотеки ім. В. Ф. Тендрякова - О. Анфімової. Вони розповіли присутнім, яким чином вдалося налагодити дружні відносини між бібліотеками. Сергій Полонський у своєму виступі розказав про те, чому він вважає Кіровоград найбільш вологодським містом України. Адже кілька вулиць міста носять імена відомих вологодців - Героїв Радянського Союзу М. Барболіна, маршала І. Конєва, космонавта П.Бєляєва та художника В. Верещагіна. Крім того, є в Кіровограді і вулиця Вологодська.
С. І. Полонський презентував присутнім свою книгу «Флот не дрогнет. Флот выстоит. Флот победит», один з розділів якої присвячено Герою СРСР, старшині першої статті, уродженцю Кіровограда Григорію Куроп'ятникову. В залі була присутня дружина Г. Куроп'ятникова Анна Олексіївна, яка щиро подякувала автору за пам'ять про героїчний подвиг її чоловіка та чудовий подарунок.
Не залишилась без подарунків і юнацька бібліотека, до фондів якої була передана не лише ця, але й інші книги вологодських письменників. Натомість кіровоградські автори О. Полєвіна, Р. Любарський, С. Колесников, А. Юрченко, Н. Бідненко, В. Левицький та інші передали до фондів Вологодської обласної юнацької бібліотеки ім. В. Ф. Тендрякова власні твори.
Знаковим стало підписання угоди про міжнародну співпрацю між бібліотеками. Ця подія також дала поштовх для встановлення побратимських відносин між Кіровоградом і Вологдою. Усі учасники онлайн-конференції із зацікавленістю обговорювали можливість спільних культурних, молодіжних і туристичних програм та проектів, які незабаром можуть бути реалізовані.

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх