21 КВІТНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Лещівка В. Фестиваль книги на вулиці // Наше місто. - 2012. - 27 вересня. – С. 6.


Фестиваль книги на вулиці

Яскравим святом став фестиваль молодіжної книги, який уже вп'яте провела в Кіровограді на вулиці «Дворцова» обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Бойченка.
- Книга жила, живе і буде жиги, що б там не говорили. Зараз слід пропагувати читання, особливо сімейне. Тому недаремно гасло нашого фестивалю - «Бібліотечний драйв», - сказала директорка бібліотеки Лариса Савенко.
Очільниця управління культури і туризму ОДА Валентина Животовська привітала бойченківців з професійним святом бібліотекарів, яке в Україні відзначається 30 вересня, та побажала довгого життя книгам. Голова Кіровоградської обласної організації Національної спілки письменників України Василь Бондар нагадав про той довгий шлях, що його проходить книга перед тим, як потрапити до свого читача. І що зараз це дуже дорого коштує, тому більшість письменницьких творів так і залишаються нездійсненними проектами.
Письменник висловив сподівання, що колись-таки вулиця «Дворцова» носитиме гідну українську назву Театральна. Подивитися, послухати і почитати на фестивалі дійсно було що. Грав міський духовий оркестр, видавництва привезли книги на продаж. Були виставка творчих робіт кіровоградців - від юних до сивочолих, майстер-класи, презентація електронних книг, літній читальний зал, показові виступи творчих та спортивних колективів. Навіть працював мобільний пункт із працевлаштування молоді. Завітали на свято і Чебурашка, крокодил Гена, Телепузики, Кіт у чоботях.
Родзинкою фестивалю стали виступи народного ансамблю «Горлиця» та обласного театру ляльок. Учениця Кіровоградської гімназії № 9 Олександра Комелєва нагадала нам про болгарську культуру, яка була представлена на фестивалі книгами про Болгарію та болгар і Кіровоградською обласною організацією «Об'єднання болгар «Нашите Хора».
Одинадцятикласник Сергій Омельяненко із села Іванівка Новоукраїнського району подивував своїми пластиліновими іграшками.
- Я фанат фантастики, - розповів хлопець. - Але пластмасові іграшки фантастичних мультсеріалів та фільмів не завжди знайдеш у продажу, та й дорогі вони. Тому і виникла ідея виліпити їх із пластиліну, а потім покрити звичайним лаком. Спочатку я продумую детально макет, а потім уже виготовляю іграшку.
Цікавий майстер-клас із виготовлення картин воском провели студенти КІРУЕ. Можна було побачити, як з-під звичайної праски народжується весняний пейзаж або ж морська буря. Немало інтересу викликали «Ваги долі: книга чи Інтернет?», де кожен міг віддати свій голос за Інтернет чи за книгу, поклавши один горішок на терези. Майстер-класи викликали захоплення в малечі.
Тут можна було зробити власними руками «шедевр» із паперу чи ниток.
А ще ж були флеш-моб, конкурс на краще фото «Я і книга», виступи учнів музичної школи № 1 ім. Г. Нейгауза та багато чого. Шкода лишень, що часом школярі забували про правила культурної поведінки. Інколи виникало таке відчуття, що вони прийшли не провести приємно час, а насмітити, а потім ще про це вихвалятися. А тим часом Ольга Коломієць, відома художниця Кіровоградщини, на розі вулиці спокійно робила нариси майбутньої картини, на якій бібліотека Бойченка буде на першому плані.

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх