18 ЛИПНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Фролова Н. Зустрічний рух // Наше місто. - 2013. -23 травня. – С. 2


Зустрічний рух

Дивовижну феєрію влашту¬вала бібліотека Бойченка на ву¬лиці «Дворцова». В рамках Всесвітнього дня працівників культури та майстрів народ¬ного мистецтва тут відбувся фестиваль молодіжної книги «Бібліотека —молодь: даєш зус¬трічний рух!».

Головним організатором свята стала бібліотека для юнацтва ім. О.М. Бойченка та місцеві ви¬давництва, фірми та організації. Книжкові розкладки, власноручні вироби майстрів, блиск бісеру, стрічок, усміхнені обличчя. Гості заходу та перехожі мали змогу подивитися весь спектр книжкової літератури представлений місцевими видавництвами та магазинами, придбати книги, які сподобалися. Під відкритим небом працівники бібліотеки організували читальний зал, а у виставці творчих робіт взяли участь близько 40 майстрів. Учні художньої школи представили роботи на тему «Моя улюблена біб¬ліотека». Найбільше цікавих зібрали численні майстер - класи. Глядачі могли спробувати самостійно виготовити ляльку-мотанку, оберіг, зро¬бити креативну квілінг - картинку зі щільно скручених паперових смужок, прикраси з бісеру та кераміки. Чимало охочих було сфотографува¬тися безкоштовно завдяки одному з організаторів фес¬тивалю - комп'ютерному магазину «Магнус». Зробити за¬чіску та декоративний розпис на тілі теж вишикувалася черга. У цей день можна було поспілкува¬тися з письменниками на автограф-сесії. Мультяшні крокодил Гена та Телепузик роздавали ін¬формаційні реклами та саморобні браслети.

Окремий намет був присвячений родоводу Тараса Шевченка. Діти у малюнках зобразили бачення роду Шевченка по лінії сестри Катерини, яка свого часу оселилася в наших краях. Усіх цікавинок не перелічити. Тішили слух учасників і гостей фестивалю вихованці музичної школи №2 ім. Ю. Мейтуса, народний ансамбль пісні і танцю «Горлиця» та інші колективи.

А бібліотека ім. Чижевського провела яскравий бібліофест на Великій Перспективній. Було багато цікавих заходів та задушевного спілкування. Такі заходи з популяризації української книги та читання показують, наскільки цікавою, різноманітною і відкритою може бути бібліотека.


Надія Фролова

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх