21 СІЧНЯ 2018

Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Третя мова у Європі : до Дня слов’янської писемності й культури // Наше місто. – 2013. – 23 травня. – С. 3


Третя мова у Європі

До Дня слов’янської писемності й культури

Писемність, мова - то є душа кожної нації, її найцінні¬ший скарб. В мові наша давня і нова культура, ознака націо¬нального визнання.

З року в рік, у пору різно¬барв'я квітів та переливу соняч¬них променів природно й просто, як весна, приходить світле свято - День слов'янської писемності й культури, коли вшановують свя¬тих рівноапостольних першо-просвітників Кирила і Мефодія.

Святі брати Кирило і Мефодій походили зі знатної і благочести¬вої родини, створили писемність, здійснили переклад богослужбо¬вих книг із грецької мови на слов'янську, поширювали христи¬янське вчення. Кирило уклав слов'янську абетку на базі грець¬кої, суттєво змінивши її, щоб пе¬редати слов'янську звукову систему. Було створено дві слов'янські абетки - глаголицю й кирилицю. Одночасно зі створен¬ням слов'янської абетки він почав роботу над перекладом з грецької на слов'янську книжну мову Євангелія, Псалтиря. Тодішні слов'яни добре розуміли одне одного, їхня мова в цілому мала ба¬гато спільних рис. Тому двадцятирічна просвітницька місія Кирила і Мефодія та учнів мала всеслов'янське значення, зіг¬рала позитивну роль у зміцненні зв'язків українського і болгарського народів, їх державності. З прийняттям християнства на світовій арені з'явилась нова мова яка об'єднала слов'ян на значній території і стала після грецької та латинської третьою мовою у Середньовічній Європі, на території якої поширювалося Слово Боже.

В Україні День слов'янської писемності й культури встановлений Указом Президента від 2004 року. Відповідно до документа це свято відзначається щорічно 24 травня.

Пріоритетним напрямком роботи Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. О.М. Бойченка є популяризація українського слова, української книги серед молоді. Поринути у слова в бібліотеці допоможе читачам інтелектуальна гра «Стежинами рідної мови» та книжкові виставки. Вже в шосте проведена масштабна вулична акція «Фестиваль молодіжної книги на вулиці Дворцовій», яка щорічно стає справжнім святом української книги.


Людмила ШМАТЬКО,

бібліотекар відділу комплектування

і зберігання фондів бібліотеки ім. Бойченка

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх