18 ЛИПНЯ 2018


Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Кіровоград і Вологда можуть стати побратимами // Народне слово. – 2013. -26 вересня. – С.11


Кіровоград і Вологда можуть стати побратимами

Минулого тижня обласна бібліотека для юнацтва ім. Бойченка спільно з Вологодською обласною юнацькою бібліотекою ім. Тендрякова провела VI міжнародний молодіжний веЬ-марафон «Кіровоград — Вологда: маршрутами пам'яті». Приводом зустрічі став приїзд до м. Кіровограда гостя з Вологди Сергія Полонського — віце-президента Північно - Західної асоціації ветеранів бойових дій, члена Вологодського відділення Всеросійської громадської організації «Бойове братство», члена міського Морського зібрання Вологди. Захід був присвячений підготовці до 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні та налагодженню побратимських стосунків між нашими містами. У онлайн зустрічі взяли участь посадовці, краєзнавці, ветерани і молодь обох міст. Прозвучали і теми, які єднають наші міста — участь вологодців у боях за Кіровоградщину та доля генерала Хорвата, який заснував фортецю св. Єлисавети і пізніше відбував у Вологді заслання.

Питання встановлення товариських стосунків було підняте С. Полонським підчас минулого візиту його до нашого міста. І ось цього року до обговорення теми приєдналися представники владних структур Людмила Салоїд, перший заступник голови облради (Кіровоград) та Маргарита Савоськіна, депутат законодавчого зібрання Вологодської області. Поспілкувавшись та дізнавшись про факти, що пов'язують наші міста, домовились про офіційне обговорення піднятої теми.

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх