22 СІЧНЯ 2018

Ми в соціальних мережах




Наш банер

<a href="http://www.lib.kr.ua/" target="_blank" title="Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка"><img title="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" alt="Обласна біліотека для юнацтва ім.О.М.Бойченка" width="170" height="78" border="0" src="http://www.lib.kr.ua/images/ban_boy.jpg" />
Обласна біліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка

koda.gif
mincult.gif
ukc_gov_ua.png
4uth_gif.gif
200x70.png
timo.kr.ua




Про нас у ЗМІ

Ткаченко С. Світ, у якому грає наша «Ліра». // Освітянське слово. – 2013. – С. 10


Світ, у якому грає наша «Ліра»

Дорослі, як правило, вже знають свої сильні та слабкі сторони, а підлітки ще тільки вивчають себе, свої уподобання та схильності. Вони переживають своєрідну психологічну кризу вибору, шукаючи власний шлях у житті. Хтось стверджується, готуючи себе до майбутньої професії і вивчає з особливою наполегливістю ті чи інші шкільні предмети. Хтось, схильний до творчості, намагається реалізувати свої таланти, і дуже сумно, якщо творчий потенціал залишається не розкритим, не реалізованим, не поміченим. Тому молодь прагне спілкування з однолітками, особливо з однодумцями.

Організатором подібних спілкувань традиційно виступають бібліотеки, створюючи клуби за інтересами. Так, при відділі абонементу обласної бібліотеки для юнацтва ім. О.М.Бойченка багато років працює молодіжний літературний клуб «Ліра». Його члени - юнаки та дівчата різного віку,- життєвого досвіду, літературної майстерності. Одні лише роблять перші кроки, опановуючи майстерність передавати влучним словом своє сприйняття оточуючого та душевного стану. А хтось вже впевнено йде літературним шляхом.

Серед помічників і критиків нашого клубу Василь Бондар (голова обласної організації НСПУ), Антоніна Корінь (член НСПУ), Дмитро Танський (член спілки журналістів України), Антоніна Царук (член НСПУ) і Олександр Косенко (член НСПУ).

Однією з важливих частин кожного засідання клубу с «творча майстерня», в рамках якої літератори-початківці по черзі читають свої твори, а решта обговорює та аналізує. Тут можна почути і суб'єктивну оцінку твору, і серйозний ґрунтовний аналіз, наслідком якого стануть рекомендації вже досвідчених літераторів.

Для письменника - початківця надзвичайно корисно почути аналіз того, що і як пишеш, але не менш важливим є навчання вмінню бачити недоліки та сильні сторони у творах інших. Однаково виграють і ті, чиї твори аналізуються, і ті, хто їх аналізує. Для людей, що прагнуть займатися літературною творчістю, та й взагалі для молоді такий досвід надзвичайно корисний.

У. 2012 році, під час засідань клубу, кожне має певну тематику, відбулись презентації творчості Олександра Косенка («З роду гурманів слова»), Інги Горяєвої («Я чула, як бринить моя струна»), Юлії Гладир («Кілька строф тиші»), Олександра Кердіваренка («Йдучи в незвідані краї»), Миколи Бутенка («Людина і поет»), Любові Петліцької («Треба слову ніжності додати»).

Відбулись літературні-вечори, присвячені Валерію Гончаренку («Тому, хто помер на світанні: Валерій Гончаренко» до 70-річчя з дня народження письменника-земляка). Андрію Малишку («Пісенна лірика» до 100-річчя з дня народження).

Серед розширених засідань клубу - презентація книг Михайла Скакуна «Там, де Ятрань круто в'ється» та Вадима Пеунова «Таке коротке життя», «Помста знехтуваних богів». У презентації брали участь: заступник редактора газети «Літературна Україна», член НСПУ, поет, прозаїк, публіцист, лауреат багатьох міжнародних премій Станіслав Бондаренко; редактор книги Михайла Скакуна Володимир Карній.

Дуже зворушливо пройшла презентація збірочки наймолодшого члена клубу «Ліра» Дмитрика Литвинюка «Півник». До цієї збірочки увійшли вірші, які виховують високі моральні почуття: вдячності і любові до рідних, позам до старших; вчать розпізнавати добро, змушують побачити незвичайне в звичайному, прищеплюють любов до природи і братів наших менших, розкривають багату уяву, політ думки і фантазії автора. Редактор цієї книжечки - Антоніна Корінь, член Національної спілки письменників України, а художник - Анатолій Мармалюк, дідусь Дмитрика.

Цікаво проводимо передноворічні засідання клубу. У 2012 році воно відбулось у формі зустрічі - капусника «Спішить у гості Новий рік» і було багатим на зимові твори (вірші, прозу), забавки, конкурси.

Свої нові вірші всім присутнім подарували Надія Милющенко, Дмитро Литвинюк, Оксана Корнієнко (Буяновоі). Ось уривок з її вірша.

Переливами танучих криг

Без морозу останніх годин,

Бід зими ти для себе зберіг

Дві сніжинки різдвяних хвилин...

Постійними членами клубу «Ліра» є близько 20 авторів. Інна Рижик Нежуріна, автор поетичних книг «Контрасти» (2001) та «Мить» (2005). Переможець літературного конкурсу ім. В. Гончаренка. Член НСПУ з 2005 року.

Юлія Гладир, авторка поетичної збірки «Рядками незнайдених рим» (2006), «Під віями ночі» (2011); співавтор книги віршів «Тройзілля» (2С09). Дипломант міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (2007). Член НСПУ з 2012 року.

Любов Єременко - Аатор книги «З відблиском сльози»(2003 )

Інга Горєва - автор збірки «Людина» (2005 рік).

Назарій Назаров - студент Києво-Могилянської Академії, талановитий поет, перекладач, автор книги «Втеча з Вавілону» (2006).

Василь Левииький. Автор книги «МаксималІSТ» (2012), активний член клубу. Працює в школі, є літредактором газети «АІта таіег». Учасник літературних слем-турнірів.

Юрій Слюсаренко. Автор книги «Історія нашої ери» (2007).

Оксана Корнієнко (Буянова). Автор книги «Мовчати про любов» (2009).

У 2009 році бібліотека допомогла учасникам клубу підготувати та видати колективну збірку «Озвалася ліра водограєм». Редактором збірки стала Інна Рижик-Нежуріна, упорядниками працівники відділу абонементу - Тетяна Дащенко та Олександра Ленченко.

Наведу відгук про діяльність клубу Василя, Левицького: «Мистецтво починається з індивідуальності. Важливу роль конденсаторів особистісних виявів виконують осередки мистецьких рухів, такі собі центри, в котрих перетинаються творчі вияви, вступаючи між собою то в протиріччя, то в резонанс (що в обох випадках добре, адже викликає динаміку творчого руху).

Одним із яскравих осередків мистецької координації можна з певністю вважати літературний клуб «Ліра», котрий вже чимало років згуртовує навколо себе непересічних людей, незалежно від віку, фаху, життєвих поглядів, передбачає плюралізм думок та переконань.

Зрозумілою є україноцентристська позиція організаторів клубу. Надзвичайно важливо кожній творчій особистості збагнути зв'язок зі своєю національною самобутністю, з архетипами мови, культури, народу загалом.

Звісно, мистецтво не має кордонів, воно міжнаціональне.. Але необхідно чітко побачити,- що будь-який твір світової ваги (насамперед,- літературного мистецтва) сягає глибини фундаментальних базисів етносу, з якого виплекав себе той чи інший автор. І лише ввібравши в себе кодові сектори спорідненості зі своїм народом, митець здатен створювати перлини справді світового масштабу. А коли творчі люди починають жити в співзвуччі з вічними ритмами власного народу, а також в унісон з іншими людьми, то неодмінно виникає явище потужного мистецького резонансу. Саме створення такого типу стосунків, гадаю, і покладено в основу літературного клубу «Ліра» - клубу мистецького молодіжного руху».

Ось такі вони, наші молоді, дуже розумні, талановиті читачі, які про все мають свою думку і, можливо,, в майбутньому стануть класиками нової української літератури.

С. ТКАЧЕНКО,

І завідувач відділу абонементу

і обласної бібліотеки

1 для юнацтва їм. Бойченка.

на попередню сторінку

Вгору
Ми працюємо
з 9-00 до 18-00
П'ятниця - з 10-00 до 18-00
Вихідний - субота
Пошук на сайті



Ольга: Через декілька хвилин регіт уйнявся, і всі почали пильно мене розглядати. Добре, хоч не сканують, все ж таки неприємне відчуття. І ось, стою я собі такий, гарненький, маленький посеред галявини, нікого не чіпаю, намагаюсь почистити своє пір'ячко, аж раптом чую знайомий голос. Низький бас просувався крізь натовп кольорастиків, що дуже мене радувало. "Добридень, чи як у Вас прийнято казати, Аврелій Захаровичу?", - виплюнув я, побачивши білу чуприну. "Хм...та ти ще й не дуже пошарпаний, як для першого разу!", - ведмежа посмішка різанула мій погляд. "Як долетіли, Степане, нічого не відбили?", - різнокольорова юрба знову зареготала, проте один погляд Ведмедя – й одразу запанувала тиша. Всі стоять в рядочок, рівненько так... Ну, прямо тобі армія фентезійного світу!
Ольга: "П'ять хвилин, польот нормальний!" - викрикнув я у відповідь, приставляючи руку до простоволосої голівоньки, що дуже боліла після падіння. Видно обличчя все ж видало мої відчуття, бо ж Аврелій нахмурився, щось пробурмотівши собі під носа, проте ця емоція тривала в нього долі секунди. Невпевнений, що ще хтось зміг це побачити. Аж раптом дядько знову всміхнений, і знову командувати "Ну що ж, любимо ми тут хлопців з гумором! Прошу Вас слідувати за мною, Степане. Не дай боже Ви прикличете ще одного шарна, ми ж не напасемся на вас всіх м'яса!". "Е-е-е-м...якого ще шарна?" - спитав я, проштовхуючись крізь веселку вояків. "Якщо коротко, це Ваш звір-оберег".
"ХТООО?!"
"Звірятко-янголятко тобто, щвидше і коротше я Вам не поясню. Дійдемо до казарми, пристроїмо Вас кудись, потім будемо базікати. Ще й цього двірнягу треба десь поселити... Е-хе-хе-х, що я можу Вам сказати?.. Влипли Ви, хлопче, по самі помідорки!".
Я замовк, переварюючи отриману інформацію. І ось так, мовчки, ми кружляли по табору, кожний занурений у свої думки.
Я, чесно кажучи, не запам'ятовував дороги, навіть по сторонам не озирався, проте чув все більше і більше шепітків за своєю спиною. А також гупання лапищ свого власного шарна, що навіть і не думав залишити мене самого.
Ось так дядько, хлопчик і песик з ношею добралися до маленької двомісної палатки, що стояла на галявині в натовпі величезних рожевобородих мужланів.


Пошук за каталогом


Рекомендуємо

BBC News
творчiсть наших користувачiв

переглянути роботи
додати роботу
^Наверх