Навіть перший погляд на твори цієї дівчинки змушує завмерти і роздивлятися до кожної дрібнички. Але, коли поруч стоїть авторка – малесеньке тендітне дівчатко – хочеться стати на коліно й цілувати ці творчі рученята. Важко стримувати емоції від вражень про невеличку виставку Насті ІІІибашової зі Знам’янки у бібліотеці Бойченка.
– Настуню, з чого все почалося – і картини, і сувеніри?
– З картинами простіше – побачила в Інтернеті, вирішила намалювати таку ж. Матуся згодом почала ускладнювати завдання. Тому більшість показаних творів – власні копії відомих шедеврів. Сувеніри – суто моя ідея.
– З чого виробляються ці сувеніри, скільки часу йде на один виріб?
– Матеріал – полімерна глина. Замовляю через Інтернет, на один екземпляр може витрачатися кілька годин. Усе залежить від складності та температури обпалювання.
– Перші «інвестиції» зробила я, – долучається до розмови Настина матуся. – На першу партію матеріалу було витрачено близько 200 гривень. Тепер така ж сама кількість обходиться до тисячі. Перші покази творінь були в рідній Знам’янці, потім про нас написали у місцевій газеті. Якось вирішили спробувати продавати сувеніри – аби хоч витрати на глину відшкодувати. Потроху йде.
– Які творчі плани, задуми?
– Наразі підвищую майстерність у одного з місцевих майстрів- художників. Він зазвичай не показує незавершені свої картини. Але поступово я стала головним його критиком, а він моїм. Виправляємо помилки, обмінюємось ідеями.
Певну частину Настиних патріотичних сувенірів надіслано нашим бійцям на східний фронт. Багато друзів та однолітків також із задоволенням носять патріотичну символіку. Тож від щирого серця дякую Настуні Шибашовій та бажаю творчого натхнення й майстерності. А особлива подяка – за жовто-блакитний із тризубом значок, який хочеться носити не просто на грудях, а біля серця. ІЦасти тобі, маленька майстрине!
Максим ГУЦАЛЮК