Кращою книгою червня 2017 наші користувачі назвали 2 твори – «Манюня» Н. Абгарян та «Молоко з кров’ю» Л. Дашвар.
Абгарян Наріне. Манюня: повість / Наріне Абгарян; пер. з рос. В. Прокопович; худож. Т. Філатова. – К.: Рідна мова, 2016. – 384 с.: іл. – ISBN 978-966-917-083-5
«Манюня» – світла, пронизана сонцем і пахощами південного базару, весела розповідь про дитинство, про двох дівчат-подруг Наре і Манюне, про грізну і водночас надзвичайно добру Ба – бабцю Манюні та про її родичів, що постійно потрапляють у різні казусні ситуації. Це тепле і повне веселих пригод дитинство, яке робить людину щасливою на все життя. Книжка цікава як дітям, так і дорослим.
Нарінэ Абгарян народилась у 1971 році в місті Берд (Арменія). Закінчила Єреванський лінгвистичний університет. У середині 1990-х переїхала до Москви, щоб здобути другу вищу освіту. Літературний шлях розпочала з ведення блогу у відомому Живому Журналі: згадувала гумористичні історії власного дитинства, про батьків, сусідів, подругу Манюню. Так з’явилась автобіографічна повість «Манюня», після публікації якої Нарінэ Абгарян стала відомою.
Нарінэ Абгарян – автор трилогії «Манюня» (2010 р.), «Манюня пишет фантастичЫскЫй роман» (2011 р.), «Манюня, юбилей Ба и прочие треволнения» (2012 р.); «Понаехавшая» (2011 р.); «С неба упали три яблока» (2015 р.), «Жизнь – она там, где нас любят» (2017) та ін. Лауреат багатьох премій.
Дашвар Л. Молоко з кров’ю / Люко Дашвар; мал. А. Печенізького; [ред. С. Скляр]. – 2-е вид., стереотип. – Х.: Книжковий клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2014. – 269 с.: іл. – ISBN 978-966-14-0031-2
Яке то щастя — зустріти свою половинку і покохати! Першій красуні на селі Марусі-румунці до пари став Льошка — розумний, красивий, успішний, — то й жити б їм як королям. І яке їй діло до сусіда, хирлявого рудого Стьопки-німця в поламаних окулярах? От тільки чомусь щоночі йде він до бузкового куща біля Марусиної хати, і щоночі вона відчинає вікно…
Дочка українського олігарха Олексія Ординського Руслана, 17-річна розумниця і красуня, яка ось вже 10 років не бачила батьківщину, тому що мешкала з батьками у Англії. Та раптом у неї спалахнули патріотичні почуття. Вона сказала, що хоче повернутися на рідну землю, щоб зробити для неї щось корисне. Їй було важко пояснити батькам, чому вона на це зважилася, але все ж таки вона досягає свого, і батьки відправляють її до Києва з чотирма охоронцями і грошима на покупку рідної землі. Їй пропонується земля, яка перетворилася на котеджне селище «нових українців». Але Руслана хоче землі, «оспіваної легендами»…
Лю?ко Дашва?р (справжнє ім’я Ірина Іванівна Чернова) – українська письменниця, сценарист, журналіст. Народилася 1957 р. у місті Херсон. Має дві вищі освіти: Одеський інститут легкої промисловості (інженер-механік), Академія державного управління при Президентові України (магістр державного управління). Закінчила курси сценарної майстерності голлівудського професора Річарда Креволіна.
У журналістиці з 1986 року. З 2001 року головний редактор газети «Селянська зоря». Деякий час працювала журналістом і редактором жіночих журналів. З 2006 року займається виключно літературною та сценаристською діяльністю.
Почала з написання сценаріїв для кіно: «ЛунаОдесса» і «Время — это все». Лауреат літературної премії «Коронація слова»: у 2007 році її перший роман «Село не люди» здобув ІІ-гу премію та премію «Дебюту року» від книжкового порталу «Друг Читача», у 2008 за «Молоко з кров’ю» (або «Примха») стала дипломантом конкурсу, а 2009-го її роман «Рай. Центр» отримав диплом «Вибір видавців». У 2012 році отримала відзнаку «Золотий письменник України». Автор книг: «Мати все» (2010), трилогії «Биті Є» (2011-12 рр.), «На запах м’яса» (2013), «ПоКров» (2015).
Отже, під час літніх канікул та відпусток маємо час на відпочинок, вирішення питань особистого характеру, читання книг, прочитати які заважали невідкладні справи…
Бібліотека має безліч чудових книг, які чекають саме на Вас. Приходьте!