22 березня в бібліотеці відбувся День інформації «Історія України в особах». Проводячи цей День інформації на згадану тему, ми робимо крок до осягнення нашої історії саме через призму сприйняття життя й діяльності видатних українців, бо своїми подвигами й ділами вони прославили нашу землю.
В рамках Дня інформації користувачам було запропоновано широкий тематичний спектр різноманітних заходів різних форм і представлень.
Розпочалося все з того, що, готуючись до проведення Дня інформації, працівники бібліотеки, заздалегідь, записали на обласному радіо «Скіфія –центр» передачі присвячені відомим землякам: «Софія Віталіївна Дитківська-Тобілевич» (українська акторка, перекладач, фольклористка, мемуаристка, дружина І. Карпенка-Карого), «Театр був його долею» (до 130-річчя від д. н. Г. П. Юри, українського театрального режисера, актора театру і кіно та ін., а вже протягом дня відбувалися різноманітні заходи.
Для учнів гімназії-інтернату-школи мистецтв у відділі популяризації книги відбулася особлива, цікава і захоплююча зустріч «Сторінки книжок оживають».
До учасників заходу завітали книги із незвичайної бібліотеки, назвемо її «Жива бібліотека». Книги «Живої бібліотеки» – це живі люди, а читання – це розмова з ними.
Протягом 10 хвилин «живі книги» спілкувалися з командами, яких було п`ять. Книги познайомили читачів зі змістом, давали відповіді на запитання. «Книгам» можна було ставити будь-які запитання, але не забувати, що вони – живі люди. Учасники повинні були дізнатися як найбільше інформації, щоб по завершенні спілкування презентувати свою «живу» книгу.
Так, як темою зустрічі-читання була «Історія людини в історії людства», знайомилися з книгами серії «Життя видатних дітей» та серії «12 балів»: Ірен Роздобутько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур, Чарлі Чапліна; Богдан Жолдак про Карпа Соленика, Йосипа Тимченка, Івана Піддубного, Юрія Кондратюка, Миколу Лукаша; Володимир Лис про Сократа, Данила Галицького, Фернандо Магеллана, Ісаака Ньютона, Емілі Енн Бронте; Ручай Ганна «Іван Мазепа і я»; Топська Неллі «Дівчина-легенда».
Учні презентували свої «живі книги» у різних формах. Наприклад, про Катерину Білокур було підготовлено книжкову виставку «Чарівний світ Катерини Білокур» та розповідь-презентацію. Данило Галицький – перший український король, якому вдалося об`єднати дві держави – Галичину й Волинь, був представлений за допомогою відео. Цікавою і пізнавальною була розповідь про Івана Мазепу. Учасники підготували інформаційний колаж про життя і діяльність цієї історичної особи. Образ легендарної української народної співачки Марусі Чурай читачі «живої книги» Неллі Топської «Дівчина-легенда» побачили через призму музики, прослухавши народну пісню «Ой, не ходи Грицю».
Учасникам сподобався такий формат спілкування. Адже, Україна багата на талановитих ентузіастів, українців та українок, що жили не для себе, а для людей, творили лише через бажання і натхнення звеличити рідну землю, державу, народ. Вони різняться віком, професіями, життєвим досвідом, проте їх об`єднує одне: всі вони українці, патріоти своєї справи і держави. В рамках заходу відвідувачам, для ознайомлення, була запропонована велика книжкова експозиція «Знамениті українці».
Під час заходу «Ідеї, які змінюють світ: винаходи українських вчених» учні спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 дізналися багато цікавих фактів про українських вчених та їх винаходи, наприклад: винахідником гелікоптеру є київський авіаконструктор, який емігрував до США, Ігор Сікорський.
Лампа на основі згоряння гасу була створена львівськими аптекарями Ігнатієм Лукасевичем і Яном Зехом у 1853 році. Одночасно з лампою був винайдений і новий спосіб отримання гасу шляхом дистиляції і очищення нафти.
Уродженець Житомира Сергій Корольов є конструктором радянської ракетно-космічної техніки і засновником космонавтики.
Фахівці з Львівської політехніки придумали гнучкий тканинний супер конденсатор, який працює на сонячній батареї і може зарядити навіть мобільний телефон.
Вчений із Закарпаття Петро Бобонич винайшов глюкометр у вигляді наручного годинника. З його допомогою діабетики можуть дізнаватися рівень цукру в крові в будь-який момент. Для цього не потрібно здавати кров.
Інженер зі Славутича Володимир Мельников сконструював машину, яка перетворює відходи деревини в паливні брикети.
Йосип Тимченко – людина, яка за два роки до відкриття братів Люм`єр, спільно з фізиком Миколою Любимовим розробив скачковий механізм «равлик». Його принцип дії був покладений в основу створення кінескопа.
Українець Іван Пулюй за 14 років до німця Вільгельма Рентгена сконструював трубку, яка згодом стала прообразом сучасних рентгенівських апаратів.
Микола Пирогов – засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анестезії при оперативних втручаннях, вперше в історії світової медицини застосував гіпсову пов`язку.
Володимир Хавкін створив перші в історії вакцини проти чуми і холери.
Юрій Вороний здійснив першу в світі пересадку нирки.
Старожилом наукових досягнень можна вважати Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона. Технологію зварювання зараз використовують не лише у промисловості, а й у медицині, зокрема зварку живих тканин. І цей перелік можна продовжити багатьма видатними іменами українських вчених.
Захід супроводжувався візуалізацією портретів вчених та їхніх винаходів, а також працівниками бібліотеки в кінці заходу було запропоновано відвідувачам міні-вікторину за темою та зроблено огляд літератури.
Про те, хто такі українські козаки, звідки вони взялися, як жили, як захищали Україну студенти Кіровоградського комерційного технікуму дізнались під час історичної подорожі у минуле «Дух козацтва – український дух».
Бібліотекарями відділу абонементу були висвітлені найважливіші події, пов`язані з історією українського козацтва від часу його виникнення на межі XV-XVI ст. до ліквідації урядом Російської імперії в кінці XVIІІ ст. Особливу увагу приділено найбільш яскравим постатям Війська Запорозького, серед них: Дмитро Байда-Вишневецький, Петро Конашевич-Сагайдачний, Павло Бут, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Іван Скоропадський, Пилип Орлик, Кирило Розумовський. Частину заходу було відведено міжнародним відносинам українського гетьманату, козацькій ментальності, побуту, бойовому мистецтву, атрибуції тощо. Певною мірою показана роль жінки в «лицарському» середовищі.
Після заходу студенти познайомилися з книжковою виставкою «Жіночі портрети на тлі історії», де були представлені книги про відомих жінок в політиці, державотворенні, літературі та мистецтві.
Своєю багатогранною діяльністю видатні жінки вплинули на розвиток і становлення української держави, щиро вболівали за свою країну та її розвиток. Багато жіночих постатей підкорили сцену свого часу та стали іконами сценічного мистецтва для майбутніх поколінь. Не менш впливовим на хід історії людства є жіноче обличчя літератури, яке виражає болі й надії свого покоління і надихає творити прекрасне.
Українська жінка – особливий феномен, що не має аналогів у світі!
Працівники відділу мистецтв книгозбірні в цей день для студентів фізико-математичного факультету Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка провели пізнавальну експедицію «Відомі українські жінки-художниці: Марія Приймаченко».
Захід розпочався словами Марії Оксентіївни Приймаченко: «Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю, творю на радість, на щастя людям, щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по всій землі…».
Поряд із нею були неначе два світи. Світ, у якому жили всі, і світ, який належав тільки художниці. В її світі жили чудернацькі звірі, співали дивовижні птахи, літали риби і коні, паслися барвисті корови з людськими очима, а добрий сильний лев захищав господиню від ворогів. У творах Приймаченко фантастичне – життєве, а реальне – фантастичне.
Як зізнавалася сама художниця, в неї не було «професійних хитрощів». Малювала на звичайному ватмані пензлями фабричного виготовлення, використовувала гуаш та акварель. Перевагу надавала гуаші, бо саме ця фарба дає соковитий, декоративно виразний образ з чітким силуетом. Марія Оксентіївна спочатку вела лінію олівцем, якось недбало, «по-дитячому» окреслювала контури зображення, а вже потім упевнено, вправно клала колір.
Роботи Марії Приймаченко – візитна картка України. Серед визначних діячів XX століття вона посідає одне з найпочесніших місць.
Ось так пізнавально, цікаво, насичено пройшов День інформації в бібліотеці.
