Твердоступ Р. Він обрав свій шлях: Леонід Куценко – дослідник творчості Євгена Маланюка // Наше місто. – 2018. – 25 січня. – С. 3

Він обрав свій шлях

Леонід Куценко – дослідник творчості Євгена Маланюка

Обласній бібліотеці для юнацтва рішенням сесії обласної ради присвоєно ім`я Євгена Маланюка. І хоча фахівцями книгозбірні зроблено вже чимало для увічнення пам`яті видатного земляка, історіософа та культуролога, віднині ця постать і все, що пов`язане з нею, набуває особливого значення для закладу. Бібліотекарі вважають своїм безпосереднім обов`язком збирати документи про Євгена Маланюка у своїх фондах та популяризувати їх серед широкого загалу.

Довгим був шлях повернення митця на Батьківщину. І відбулося це завдяки літературознавцю, нашому земляку Леоніду Куценку, якому в цьому році виповнилося б 65 років. Леонід Куценко спочатку відкрив поета для себе, а потім пройшов його життєвими і творчими дорогами.

Євген Маланюк і Леонід Куценко. Дві неординарні постаті, дві яскраві особистості. Дві різні епохи, але одне бачення, один світогляд. І ще – біль… Біль патріотів за Батьківщину.

Українська революція 1917-1923 років. Євген Маланюк – воїн Української Народної Республіки. Переломні 1980-1990 роки, державотворчий процес за національне відродження, повернення забутих і втрачених імен, зокрема літературних. Леоніду Васильовичу хотілося зрозуміти, осмислити і донести до сучасників думки поета-вигнанця, його гнів, любов, відчай, одкровення. 1989 року ним була написана перша стаття, присвячена Маланюкові. Вона визначила долю науковця, як він сам говорив, «прислужитися дослідженню життя і творчості письменника».

Літературознавчі праці Куценка різних років знаходяться у фонді бібліотеки. Звернемося до монографії «Dominus Маланюк: тло і постать». Це дослідження витоків та еволюції творчої особистості письменника стало основою докторської дисертації Леоніда Васильовича. У вступі автор розповідає про свої напрацювання. «1990 року у Бресті віднайшлася племінниця поета Євгенія Маланюк, котра поділилася щедрими розповідями своєї матері про письменника. А згодом відгукнувся із Братислави Мікулаш Неврлі, який надав у моє розпорядження зібрані ним матеріали до життєпису митця. А ще він познайомив із поетовим сином Богданом Маланюком, з яким ми зустрілися 1995 року та здійснили спільну подорож слідами Є. Маланюка в Чехії. Незабутня мандрівка була багато в чому відкриттям поета не лише для мене, а й для його сина. Дякую долі, що пану Богдану довелося з дружиною Євою та сином Гонзою побувати в Україні, потоптати ряст на Маланюковому обійсті побіля Синюхи, відкрити на честь сторіччя від дня народження поета його погруддя на центральній площі Новоархангельська, меморіальну дошку на приміщенні колишнього Єлисаветградського реального училища».

Леонід Васильович Куценко крок за кроком пройшов шляхами емігранта Маланюка у Польщі, Чехії, Сполучених Штатах Америки. Знайомство та листування із сином поета Богданом, наукова розвідка в архівах УВАН, де дослідник віднайшов недруковані твори Євгена Маланюка та його нотатки.

Бачимо, якими творчими, напруженими були пошуки матеріалів, які допомогли осягнути «внутрішню сутність і закономірність таланту й особистості митця». Результатом такого вивчення стали видання, які показують, розкривають окремі чи то періоди, чи епізоди життя Євгена Маланюка. ««Ні, вже ніколи не покаюся…» Євген Маланюк: історія ісходу» (1997); « Так розчахнулось дерево родини…» (1999); ««Як перший пелюсток весни…». Інтимна лірика Є. Маланюка. Три обраниці поетової музи» (2000); «Євген Маланюк: дорогами втрат і сподівань» (2002); «Князь духу» (2003); ««І спомину непроминуча кара…» Євген Маланюк: подорож Україною 1926-1943» (2006).

Леонід Куценко став упорядником книг «Євген Маланюк. Невичерпальність» (1997) та «Євген Маланюк. Поезії з нотатників» (2003). До речі, «Невичерпальність» має автограф літературознавця. Твори Маланюка та творчі доробки Куценка займають особливе місце у фонді бібліотеки. У 2008 році вийшло видання «Євген Маланюк. Нотатники (1936-1968)». На жаль, Леоніду Васильовичу не довелося побачити щоденникові записи Маланюка у вигляді книги. Хоча саме він перебрав записники та робочі зошити поета, розшифрував багато його думок. Дослідник-пошуковець загинув 22 грудня 2006 року.

Шаною літературознавцю є книга «Я обрав свій шлях…»: Леонід Куценко у спогадах, листах, пам`яті». В ній творча особистість дослідника розкривається крізь призму поглядів письменників, літературознавців, знайомих, думка яких для науковця була важливою.

Насамкінець хочеться звернути увагу на слова літературного критика Т. Салиги, висловлені у квітні 2011 року в листі до літературознавця І. Задої. «Представляти нам світлого і великого, але понівеченого і сплюндрованого радянським режимом Євгена Маланюка міг тільки одержимий духом української героїчної історії Льоня Куценко. Ми багато що починали робити з ним «першими». Та стільки, як зробив він у відродженні маланюкознавства, не зумів ніхто інший. Це ми мусимо знати і маємо берегти. Я завжди стоятиму у поклоні перед Леонідовою пам`яттю».

На Батьківщину повернулося поетичне слово Маланюка, і в цьому, безсумнівно є заслуга його дослідника Куценка. Читачам залишається лише долучитися до творчої спадщини українського митця минулого століття, збагнути велич постаті поета-емігранта. Він був переконаний, що запорукою відродження України є активність, воля і наполегливість народу, вміння не тільки досягти, а й зберегти свободу.

Нині маємо увічнення постаті поета, історіософа та культуролога в меморіальній дошці, пам`ятнику (погруддя) й назві вулиці м. Кропивницькому.

Вшановуючи пам`ять видатного земляка, обласна рада у 2002 році заснувала обласну літературну премію імені Євгена Маланюка. Щороку другого лютого, в день народження поета, за результатами літературного конкурсу авторові твору-переможця присвоюється звання лауреата. Познайомитися з повними текстами книг – лауреатів премії, біографіями авторів можна на сайті Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва імені Є. Маланюка.

До 120-річчя поета бібліотека ініціювала обласний Тиждень поетичного читання «Мандри в пошуках України». Маланюкове слово звучало в кожній бібліотеці, а головне, що звучало воно з вуст молоді.

Раїса Твердоступ,

завідувачка відділу

обласної бібліотеки

для юнацтва ім. Є. Маланюка

[object Object]
568 Переглядів
Вибрати мову сайту »