Людмила Гурба
завідувач відділу інформаційно-бібліографічних послуг
та краєзнавства Кіровоградської обласної бібліотеки
для юнацтва ім. Є. Маланюка
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ОСОБАХ
Потрібне переосмислення подання історичних знань юнацтву та молоді – викладення історії крізь призму життєдіяльності державних діячів.
Сучасність вимагає доко¬рінного переосмислення характеру подання історичних знань юнацтву та молоді. Це можливо, зокрема, шляхом викладення історії української держави крізь призму життєдіяльності державних діячів, адже тривалий час історія розглядалася лише як функція економіки, виробничих сил та суспільних відносин, була позбавлена особистостей та діячів. Кожне покоління, кожна нація пишається своїми видатними людьми. Вони – камертон часу, що визначає тональність життя суспільства, постійно підіймає планку суспільних діянь і прагнень. Історія, людська пам`ять – суворий та принциповий суддя великих людей, і часто такий «судовий процес» розтягується на століття. Але переосмислення, переоцінка окремих осіб лише підкреслює їхню неординарність, здатність впливати на людське співтовариство і через багато років після смерті.
Державною бібліотекою України для юнацтва в липні-вересні 2017 р. було проведено Всеукраїнське анкетування для молоді віком від 14 до 35 років на тему: «Видатні імена України», у якому взяли участь і бібліотеки Кіровоградщини: Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка, центральні районні та міські бібліотеки області, бібліотеки-філії для юнацтва Знам`янської та Олександрійської МЦБС, юнацький абонемент Світловодської МЦБС (філія № 2), сільські бібліотеки, бібліотеки Бобринецької, Новоукраїнської об`єднаних територіальних громад. У цілому було опитано 2287 респондентів. Опитування здійснювалося з метою привернення уваги молоді до життя й діяльності відомих історичних осіб, їхнього впливу на історичні процеси, що відбувалися у нашій державі; формування в юнацтва позитивних ціннісних орієнтацій. За результатами анкетування з`ясувалося, що молодь досить добре знає про відомих особистостей, пов`язаних з Україною походженням, проте більше 15 % опитаних мало відомо про національне музичне мистецтво: респонденти або не знають українських композиторів і називають відомих їм світових композиторів і музичних діячів країн СНД. Майже четверть опитаних респондентів (24,5 %) замість українських громадських діячів згадує про російських політиків або про публічних осіб, які не є громадськими діячами. Близько 11 % учасників вважають українськими російських архітекторів, що свідчить про те, що вони не орієнтуються в цьому питанні. Траплялися випадки, коли респондентам було важко відповісти на запитання, або вони взагалі не відповідали на них.
За підсумками опитування для кращого вивчення життя й діяльності видатних українців у бібліотеці було проведено День інформації «Історія України в особах», що, на нашу думку, розширить кругозір молоді, сприятиме вивченню минулого української держави, створить можливість багатоаспектного розгляду історичного розвитку, взаємозв`язку в ньому об`єктивних та суб`єктивних чинників.
В історії української держави залишили свій слід тисячі видатних особистостей, які жили в різні епохи й уславилися в різних сферах діяльності. Серед них – державні та церковні діячі, полководці та підприємці, науковці та інженери, архітектори та художники, письменники та спортсмени, композитори та музиканти, діячі театру та кіно. До таких велетнів української нації належать Ярослав Мудрий, Іван Мазепа, Данило Галицький, Петро Дорошенко, Михайло Драгоманов, Дмитро Бортнянський, Борис Грінченко, Соломія Крушельницька, Борис Патон, Іван Піддубний, Лев Ревуцький, Дмитро Яворницький, Володимир Івасюк, Микола Амосов, Іван Миколайчук та багато ін. Вони любили свою Батьківщину і свій народ, прагнули бачити його щасливим, хоча далеко не кожному з них удалося втілити свої задуми в життя. Можна не погоджуватися з їхнім баченням світу, поглядами, конкретними діями, проте ми маємо знати і пам`ятати їх. В їх особах поєднуються – минуле, сучасне і майбутнє, а відомо, що слід навчатися на досвіді минулого і вміти діяти сьогодні заради майбутнього.
У рамках Дня інформації читачам було запропоновано широкий спектр різноманітних заходів.
Готуючись до Дня інформації, працівники бібліотеки заздалегідь записали на обласному радіоканалі «Скіфія-центр» передачі, присвячені відомим землякам: «Софія Віталіївна Дитківська-Тобілевич» (українська акторка, перекладач, фольклористка, мемуаристка, дружина І. Карпенка-Карого), «Театр був його долею» (до 130-річчя від дня народження Г. П. Юри, українського театрального режисера, актора театру і кіно та ін.).
Для учнів гімназії-інтернату – школи мистецтв у відділі популяризації книги відбулася цікава й захоплююча зустріч «Сторінки книжок оживають». До учасників заходу завітали «книги» з незвичайної, «живої» бібліотеки. Книги в ній – живі люди, а читання – розмова з ними. Упродовж 10 хвилин «живі книги» спілкувалися з членами п`яти команд. «Книгам» можна було ставити будь-які запитання щодо їх змісту, не забуваючи, що вони – живі люди. Учасники повинні були отримати якнайбільше інформації, щоб по завершенні спілкування презентувати свою «живу книгу». Оскільки темою зустрічі-читання була «Історія людини в історії людства», то знайомилися читачі з книгами з серій «Життя видатних дітей» та «12 балів»: Ірен Роздобудько розповіла про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур, Чарлі Чапліна; Богдан Жолдак – про Карпа Соленика, Йосипа Тимченка, Івана Піддубного, Юрія Кондратюка, Миколу Лукаша; Володимир Лис – про Сократа, Данила Галицького, Фернандо Магеллана, Ісаака Ньютона, Емілі Бронте; Ганна Ручай – про своє сприйняття Івана Мазепи; Неллі Топська – про «Дівчину-легенду» (Марусю Чурай). Учні презентували «живі книги» в різних формах. Наприклад, про Катерину Білокур вони підготували книжкову виставку «Чарівний світ Катерини Білокур» та розповідь-презентацію. Данило Галицький – перший український король, якому вдалося об`єднати дві держави – Галичину й Волинь, – був представлений за допомогою відео. Цікавою і пізнавальною виявилася розповідь про Івана Мазепу. Учасники підготували інформаційний колаж про життя і діяльність цієї історичної особи. Образ легендарної української народної співачки Марусі Чурай читачі «живої книги» Неллі Топської «Дівчина-легенда» побачили крізь призму музики, прослухавши народну пісню «Ой, не ходи Грицю». У рамках заходу відвідувачам для ознайомлення була запропонована велика книжкова експозиція «Знамениті українці». Читачам сподобався такий формат спілкування. Адже Україна багата на талановитих ентузіастів, які жили не для себе, а для людей, творили через бажання звеличити рідну землю, державу, народ. Вони різняться віком, професіями, життєвим досвідом, проте їх об`єднує одне: усі вони патріоти.
Під час заходу «Ідеї, які змінюють світ: винаходи українських вчених» учні спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 багато дізналися про українських вчених та їх винаходи, наприклад, про те, що винахідником гелікоптеру був київський авіаконструктор Ігор Сікорський, який емігрував до США. Гасову лампу створили львівські аптекарі Ігнатій Лукасевич і Ян Зех у 1853 р. Одночасно з лампою був винайдений і новий спосіб отримання гасу шляхом дистиляції і очищення нафти. Уродженець Житомира Сергій Корольов конструював радянську ракетно-космічну техніку і заснував космонавтику. Фахівці Львівської політехніки вигадали гнучкий тканинний супер конденсатор, що працює на сонячній батареї 23 і може зарядити навіть мобільний телефон. Вчений із Закарпаття Петро Бобонич винайшов глюкометр у вигляді наручного годинника. З його допомогою діабетики можуть дізнаватися про рівень цукру в крові в будь-який момент. Для цього не потрібно здавати кров. Інженер зі Славутича Володимир Мельников сконструював машину, яка перетворює відходи деревини в паливні брикети. Йосип Тимченко спільно з фізиком Миколою Любимовим розробив стрибковий механізм «равлик», принцип дії якого був покладений в основу створення кінескопа. Українець Іван Пулюй за 14 років до німця Вільгельма Рентгена сконструював трубку, яка згодом стала прообразом сучасних рентгенівських апаратів. Микола Пирогов заснував військово-польову хірургію, започаткував використання анестезії при оперативних втручаннях, вперше в історії світової медицини застосував гіпсову пов`язку. Володимир Хавкін створив перші в історії вакцини проти чуми й холери. Юрій Вороний здійснив першу у світі пересадку нирки. Технологію зварювання, розроблену інститутом ім. Є. О. Патона, зараз використовують не лише в промисловості, а й у медицині, зокрема для зварки живих тканин. І цей перелік можна продовжувати. Захід супроводжувався візуалізацією портретів вчених та їхніх винаходів. На завершення працівники бібліотеки запропонували відвідувачам міні-вікторину за темою та зробили огляд літератури.
Про життя українських козаків, їх походження, захист ними України студенти Кіровоградського комерційного технікуму дізналися під час історичної подорожі у минуле «Дух козацтва – український дух». Бібліотекарі відділу абонементу висвітлили найважливіші події, пов`язані з історією українського козацтва від його виникнення на межі XV та XVI ст. до ліквідації урядом Російської імперії наприкінці XVIІІ ст. Особливу увагу вони приділили найбільш яскравим постатям Війська Запорозького: Дмитру Байді-Вишневецькому, Петру Конашевичу-Сагайдачному, Павлу Буту, Богдану Хмельницькому, Івану Сірку, Петру Дорошенку, Івану Мазепі, Івану Скоропадському, Пилипу Орлику, Кирилу Розумовському. Розповідалося про міжнародні відносини Гетьманату, козацьку ментальність, побут, 24 бойове мистецтво тощо. Певною мірою було показано роль жінки в «лицарському» середовищі.
Після заходу студенти познайомилися з книжковою виставкою «Жіночі портрети на тлі історії», на якій були представлені книги про роль відомих жінок у політиці, державотворенні, літературі та мистецтві. Своєю багатогранною діяльністю видатні жінки вплинули на розвиток і становлення української держави, щиро вболівали за свою країну та її розвиток. Багато жінок-акторок свого часу підкорили сцену та стали іконами сценічного мистецтва для майбутніх поколінь. Не менш впливовими є жінки-літераторки, які виражають болі й надії свого покоління. Українська жінка – особливий феномен, що не має аналогів у світі!
Працівники відділу мистецтв бібліотеки провели в цей день для студентів фізико-математичного факультету Центрального українського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка пізнавальну експедицію «Відомі українські жінки-художниці: Марія Приймаченко». Захід розпочався словами Марії Оксентіївни Приймаченко: «Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю, творю на радість, на щастя людям, щоб усі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по всій землі…». Марія Приймаченко перебувала ніби в двох світах: у світі, спільному для всіх, і у світі, який належав тільки їй. У цьому світі жили чудернацькі звірі, співали дивовижні птахи, літали риби і коні, паслися барвисті корови з людськими очима, а добрий сильний лев захищав господиню від ворогів. У творах Приймаченко фантастичне – життєве, а реальне – фантастичне. У художниці не було «професійних хитрощів». Малювала вона на звичайному ватмані пензлями фабричного виготовлення, використовувала гуаш та акварель. Адже гуаш дає соковитий, декоративно виразний образ з чітким силуетом. Марія Оксентіївна спочатку вела лінію олівцем, якось недбало, «по-дитячому» окреслювала контури зображення, а вже потім упевнено, вправно клала колір. Роботи Марії Приймаченко – візитна картка України. Серед визначних діячів XX ст. вона посідає одне з найпочесніших місць.
Отже День інформації в бібліотеці пройшов пізнавально, цікаво, насичено.