ВІД «БРАЙТ БУКС» ДО «ІМЕКС–ЛТД»

Минулий тиждень запам’ятається кропивничанам чималою кількістю книжкових презентацій. Серед них «Автопортрет з уяви» Володимира Яворівського.

Пензлики з вуха кота

Зустріч з лауреатом Національної премії ім. Т. Шевченка в галузі літератури Володимиром Яворівським відбулася у читальному залі обласної бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка. Проте сюди прийшли не лише школярі та студенти, а й представники усіх поколінь читацької аудиторії.

Володимир Олександрович нагадав, що він не стороння у нашому місті людина також у якості нардепа і політичного діяча. Потім сказав приємні слова на адресу давніх друзів по письменницькому цеху Григорія Клочека та Василя Бондаря.

Роман про дивовижну і трагічну долю художниці Катерини Білокур «Автопортрет з уяви» Володимир Яворівський написав ще у 1980 році. Київське видавництво «Брайт Букс» перевидало його напередодні нинішнього Львівського книжкового форуму. На обкладинці книги фрагмент картини Катерини Білокур «Квіти на жовтому тлі».

Як відомо, Катерина Білокур товаришувала з Павлом Тичиною та його дружиною. У свою чергу письменник вплинув на те, аби у Парижі відбулася виставка народної художниці. Допомагали у цьому академік Микола Бажан й письменник Олесь Гончар. Саме останній, за словами Володимира Яворівського, напучував його на написання такої книги.

«Це абсолютно унікальна постать в нашій українській історії. Ми сьогодні дошукуємося своєї власної історії. А історія наша опирається на дуже конкретних людей, на конкретні особистості, конкретні персоналії. Катерина Білокур – одна з них. (…) Ходила в ланку молодою дівчиною, розкидала гній, вантажила буряки. І раптом її потягло… Щось таке прийшло до неї, і вона почала малювати. Сама потім винайшла всі технології образотворчого мистецтва. Робила пензлики з вуха кота, з волосинок, виготовляла пензлики – і товстіші, і тонші для того, щоб виводити оці квіти, які живіші від тих, що ми бачимо в природі», – сказав письменник.

Недаремно за кордоном її назвали «художницею, з картин якої можна судити про долю народу». А Пабло Пікассо, побачивши вісім картин Катерини Білокур у 1958 році на міжнародній виставці у Луврі, сказав фразу, яка облетіла увесь світ: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ». До речі, з тієї виставки до України так і не повернулись дві роботи – їх вкрали.

Про це і не тільки ми почули під час зустрічі з відомим письменником. Багато уваги в своїй розповіді він також приділив новим творам, які нині має завершити. Це історичні романи про княгиню Ольгу та Івана Мазепу.

Любарський Роман

22 Переглядів