Іще раз про кохання…
Любов – це радість, любов – це сон.
Любов – це казка для тих, хто закоханий
Здається, що на світі не існує людини, якій би була байдужою тема кохання. Може, це і є те найблагородніше почуття, яке робить людину людиною. Це велике почуття робить нас добрими і лагідними, чуйними і чистими. Читаєш книгу, дивишся фільм – скрізь кохання. Здається, що саме воно є рушієм життя, бо всі безумства і всі благородні пориви звершуються людиною в пориві кохання. Кожен митець намагається увічнити своє кохання. І, мабуть, це правильно. Бо без кохання людство перетворилося б на купку бездушних і слабких істот.
Нещодавно, 14 лютого, ми зустрічали свято всіх закоханих у світі – День святого Валентина. В цей день обличчя наших друзів прикрашали романтичні посмішки, а всі оточуючі люди були привітними і доброзичливими один до одного. Напередодні Дня св. Валентина ми відвідали захід, приурочений цьому гарному святу, в бібліотеці для юнацтва ім. О. Бойченка. Нас вразила привітність і гостинність працівників закладу, їхнє уважне ставлення. Для нас провели дуже цікавий, веселий вечір, на якому ми дізнались про звичаї святкувати день всіх закоханих у різних країнах світу. Нам, наприклад, повідали, що символом цього свята є папуги-нерозлучники і що в Англії існує звичай зізнаватись в коханні своїм домашнім тваринкам, а в мусульманських країнах в цей день навіть не дозволяється продавати троянди та сувеніри у формі сердець. Також для нас організували веселі конкурси, вікторини та розваги. А наступного дня до нас завітали працівники з бібліотеки, які провели цікавий майстер-клас по виготовленню власноруч «валентинок». Ми дуже вдячні бібліотекарям за приділену увагу і час, який ми провели із захопленням.
Отже, дуже хочеться, щоб завжди, а не лише один раз на рік всі поважали і любили один одного, були уважними до своїх близьких й привітними з оточуючими. Тож давайте ставитись до людей так, як би ми хотіли, щоб ставились до нас.
Тетяна ПОРОХ, студентка гр. 128с.