Людмила Гурба,
завідувач відділу інформаційно-бібліографічних послуг та краєзнавства
Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка
У статті висвітлено досвід роботи Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка щодо виховання патріотизму молоді за допомогою вивчення історії рідного краю у співпраці з обласним радіо.
Краєзнавчий рух багатий на цікаві традиції, плідні пошуки і відкриття. Адже мало любити свій край – його ще треба добре знати. Знання рідного краю не просто збагачує і звеличує людину, воно служить своєрідним містком, що єднає покоління минулі з поколіннями прийдешніми. Пошана до традицій давньої культури та славного минулого творить основи сучасності, є запорукою майбутнього.
Саме краєзнавча робота має посісти важливе місце в діяльності кожної бібліотеки з тим, щоб за допомогою краєзнавчих матеріалів сприяти вихованню у молоді патріотизму, національної свідомості, високої моральності.
Нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості.
На часі залучення молоді до читання краєзнавчої літератури, адже на Сході України йде війна, гинуть люди і, саме тому, виховання патріотизму сьогодні відіграє визначальну роль. Використовуючи історико-культурні знання, молодь може оцінювати минуле рідного краю і прогнозувати майбутнє, а бібліотека шляхом соціального партнерства намагається створити всі умови для задоволення потреб користувачів, пропонуючи для цього різні форми і методи.
Фахівці юнацької бібліотеки зробили досить багато для того, щоб познайомити молоде покоління з історією Кіровоградської області, кращими краєзнавчими виданнями, творами місцевих авторів, зокрема – лауреатів обласної літературної премії імені Євгена Маланюка: зібрали та упорядкували матеріали про кіровоградських письменників та літературознавців, видали чотири випуски бібліографічного покажчика «Лауреати обласної літературної премії імені Євгена Маланюка», а згодом у повнотекстовому розділі «Краєзнавство» на сайті бібліотеки створили відповідну сторінку, на якій, окрім відомостей про життєвий та творчий шлях письменників-лауреатів, виставляються, з дозволу авторів, повні тексти їх творів, що дає можливість розширити аудиторію відвідувачів та бажаючих більше дізнатися про літераторів Кіровоградщини.
Також у розділі «Краєзнавство» виокремлено сторінки «Кіровоградщина в роки Другої світової війни» та «Герої АТО». Усе це зроблено для ознайомлення віртуальних користувачів з історією Кіровоградщини.
Шукаючи нові шляхи залучення молодіжної аудиторії до бібліотеки, фахівці книгозбірні дійшли висновку, що поширення краєзнавчої інформації через радіомовлення стане чудовим способом популяризації літератури з краєзнавства, виховання художнього смаку і культури читання в молодіжному середовищі.
Оскільки засоби масової інформації є одним із ключових чинників формування громадської думки, співпраця з журналістами стратегічно важлива для успішного функціонування бібліотеки. Адже ЗМІ – це інструмент, що забезпечує зв’язок між книгозбірнею та громадою міста, місцевою владою, закладами освіти та культури, позашкільними закладами, громадськими та молодіжними організаціями.
Тому фахівці Кіровоградської ОБЮ відгукнулися на пропозицію обласного радіо «Скіфія–центр» взяти участь у створенні в рамках програми «Дива Кіровоградщини: відомі люди, події, факти» циклу радіопередач, присвячених видатним особистостям та визначним подіям, що відбувалися на теренах Кіровоградщини з давніх часів до наших днів, щоб на історичних подіях та на прикладі життя помітних особистостей нашого краю виховувати у молоді почуття патріотизму та гордості за Україну.
Проект розроблявся з метою допомоги молоді в пізнанні історії малої батьківщини та сприяння читанню краєзнавчої літератури.
Його задум виник із читацьких потреб і проблем, головною з яких є низький рівень обізнаності молоді з історією краю, її видатними особистостями та історичними подіями, що відбувалися на території Кіровоградщини. В умовах інформаційної агресії вкрай важливо акцентувати увагу молодого покоління на актуальних питаннях історії краю, сумлінно надавати об’єктивні відомості про неї, а це ускладнюється недофінансуванням і, відповідно, малою кількістю надходжень документів із краєзнавства. Виходом із такого становища є краєзнавче інформування за допомогою радіо.
Суттєва перевага співробітництва бібліотеки із радіомовленням пов’язана з можливістю одночасного звернення до широкої аудиторії, у т. ч. й до тієї її частини, яка бібліотеку не відвідує, але є потенційним ресурсом збільшення кількості користувачів книгозбірні. Саме література краєзнавчого спрямування може привернути до бібліотеки додаткових користувачів та згуртувати навколо неї національно свідому громадськість.
Реалізація проект у розпочалася у 2016 р., під час святкування Дня міста, який щороку відзначається у вересні місяці. Передувало цьому обговорення з керівництвом телерадіокомпанії та її ведучими плану дій та тематики радіопередач. Окрім того, серед користувачів бібліотеки і радіослухачів було розповсюджено анонс програми із зазначенням її мети.
Радіопередачі звучали щопонеділка і повторювалися ще кілька разів упродовж тижня. Вони були присвячені історії Кіровоградщини, від заснування фортеці святої Єлисавети і до початку ХХ століття.
У циклі передач ми намагалися висвітлювати історико-культурні особливості нашого регіону та розглядати їх у контексті європейського та світового культурного надбання, розповідати про видатних особистостей, що зробили вагомий внесок у світову науку, культуру, мистецтво.
З метою охоплення якомога більшої кількості тем передачі були умовно ділені на блоки: відомі особистост краю, історичні факти та події, що відбувалися на Кіровоградщині, архітектурні перлини міста та області. Ось назви деяких із них: «Друкарні Єлисаветграда», «З історії благодійництва на Єлисаветградщині», «Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Кропивницькому», «Єлисаветградський трамвай», «Єлисаветградська медико-хірургічна школа», «Друкарні Єлисаветграда», «Перша церква Єлисаветграда», «Брати Томас і Роберт Ельворті», «Перший пам’ятник у Єлисаветграді», «Відомі жінки Єлисаветграда», «Ігор Тамм – Нобелівський лауреат», «Єлисаветградське благодійне товариство ’’Поширення грамотності й ремесел’’» тощо.
Розповідаючи про ту або іншу подію, ми за кожної можливості привертали увагу радіослухачів до книг краєзнавчої тематики. Наприклад, якщо йшлося про Олександра Пашутіна, колезького радника, єлисаветградського міського голову (1878—1905), почесного громадянина нашого міста, основою розповіді було обговорення його книги «Исторический очерк города Елисаветграда», якщо про письменників-земляків Є. Маланюка, В. Винниченка, Ю. Яновського, В. Гончаренка, С. Барабаш, у центрі викладу стояли їх твори, якщо про вчених, лікарів, педагогів, дослідників нашого краю, наприклад, про В. Ястребова, згадувалися його праці, якщо про меценатів – Є. Чикаленка, Г. Дмитрян висвітлювалося те, як вони фінансово підтримували видавництво книг, освіту, медицину.
Підготовка передач велася з урахуванням знаменних дати у житті відомих земляків та суспільно важливих подій. Наприклад, у рамках відзначення 100-річчя української революції 1917-1921 рр. були записані дві передачі «Єлисаветградський слід родини Шульгиних», у рамках відзначення Року Миколи Смоленчука – передачу «Микола Смоленчук – письменник, краєзнавець, громадський діяч», до 130-річчя відомого лікаря та антрополога Самуїла Вайсенберга – передачу «Лікар Самуїл Абрамович Вайсенберг», до 100-річчя від дня народження О. Гіталова – передачу «Великий хлібороб – мудрий добротворець». При цьому праціники бібліотеки привертали увагу радіоаудиторії як до самої ювілейної дати, так і до літератури про неї. Вони ставили мету довести читачеві, що не буває літератури несучасної, що хороша книга актуальна завжди і поза часом.
Кожну передачу, ми прикрашали певною “родзинкою”, подавали повідомлення, які примушували б молоду людину поміркувати
У підсумку реалізації проекту було відзначено наступні позитивні зрушення: зростання читацької аудиторії, показників видачі краєзнавчої літератури, відвідуваності сайту та сторінки бібліотеки у соціальних мережах, збільшення кількості замовлень від навчальних закладів міста на заходи краєзнавчої тематики та зустрічей з письменниками, краєзнавцями, розширення слухацької аудиторії, про що свідчать відгуки пересічних жителів Кіровоградщини та колег.
Сьогодні з упевненістю можна стверджувати, що робота бібліотеки і ЗМІ має бути спільною, бо вона є взаємовигідною, перетворюється на невпинний потік інформації, емоцій, постійних знахідок у світі книг та людських стосунків. Діяльність Кіровоградської ОБЮ ім. Є. Маланюка в цьому напрямку продовжується, адже Кіровоградська земля багата історією, традиціями, а головне – цікавими, працьовитими та щирими людьми.